33. Брюссельська товарна номенклатура.

Проте лише через 60 років після першого Міжнародного статистичного конгресу 29 країн Європи 31 жовтня 1913 р. підписали у Брюсселі конвенцію про товарну номенклатуру. Основні положення цієї конвенції зводились до того, що країни, крім застосування національних класифікацій і товарних номенклатур, будуть також складати дані за єдиною класифікацією та товарною номенклатурою і повідомляти їх Міжнародному бюро зовнішньої статистики, яке було спеціально створене для цих цілей.

Так з’явилася перша міжнародна товарна номенклатура, яка отримала назву Брюссельська товарна номенклатура. Вона містила п’ять розділів, що об’єднували 186 базисних товарних позицій:

34. Розділи була поділена Брюссельська товарна номенклатура

Вона містила п’ять розділів, що об’єднували 186 базисних товарних позицій:

І. Живі тварини. До цього розділу входили 7 товарних позицій – з 1 по 7.

II. Продовольчі товари та напої. Цей розділ містив 42 товарних позиції – з 8 по 49.

III. Сировина та напівфабрикати. Цей розділ складався з 49 товарних позицій (50 – 98).

ІV. Готові вироби. До цього розділу входило 84 товарних позиції (з 99 по 182).

V. Золото і срібло, необроблені, золоті та срібні монети. Розділ складався з 4 товарних позицій (183 – 186).

35. Недоліки Брюссельської товарної номенклатури.

Проте після того, як почала використовуватися Брюссельська товарна номенклатура 1913 р., виявилися недоліки системи класифікації товарів, застосованої в ній. Основними недоліками були недостатня деталізація номенклатури та незручність її використання як світового стандарту. Тому напередодні Другої світової війни була розроблена нова товарна номенклатура, яка отримала назву Мінімальний список товарів для статистики міжнародної торгівлі.

36. Друга товарна номенклатура: назва, розділи, товарні позиції.

Ще у 1927 р. Комітет експертів, що працював в рамках Всесвітньої економічної Конференції, скликаної під егідою Ліги Націй, почав роботу з підготовки проекту Єдиної Митної Номенклатури, перший варіант якого був завершений у 1931 році і переглянутий до 1937 р.

У цій товарній номенклатурі товари класифікувалися, тобто поділялися на групи, залежно від виду матеріалу, з якого вони були виготовлені. При цьому класифікація товарів за принципом їх використання передбачалася у надзвичайних випадках.

Нова номенклатура була опублікована у 1938 році. Вона являла собою товарну класифікацію вертикального типу, тобто мала ієрархічну структуру класифікації. Всі товари були розподілені на 17 розділів. Розділи, в свою чергу, були поділені на групи. Всього таких груп налічувалося 50. Групи поділялися на базисні товарні позиції, яких в номенклатурі нараховувалось 456.

Розділи називались так:

І. Харчі, напої, тютюн – 13 груп.

II. Жири та масла, віск тваринного і рослинного походження – 2 групи.

III. Хімічні та подібні їм продукти – 4 групи.

ІV. Каучук – 1 група.

V. Лісоматеріали, пробка – 1 група.

VІ. Папір – 1 група.

VII. Шкури, шкіри та вироби з них, окремо не пойменовані, – 3 групи.

VIII. Текстильні товари – 4 групи.

ІХ. Одяг та білизна – 4 групи.

Х. Паливо, мастильні матеріали та подібні до них продукти, окремо не пойменовані, – 1 група.

ХІ. Неметалеві мінерали і вироби з них, окремо не пойменовані, – 4 групи.

ХII. Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, перли та вироби з них – 1 група.

ХIII. Чорні та кольорові метали і вироби з них, окремо не пойменовані, – 4 групи.

ХІV. Машини, апарати і приладдя до них, засоби транспорту – 3 групи.

ХV. Інші товари, окремо не пойменовані, – 2 групи.

ХVІ. Реімпортні товари і товари, що є об’єктами спеціальних операцій, – 1 група.

ХVII. Золото необроблене та монети – 1 група.

У цій товарній номенклатурі порівняно з першою розділи були значно розширені, а товари – більш деталізовані. Мінімальний список товарів для статистики міжнародної торгівлі в подальшому неодноразово доопрацьовувався. І хоча деякі експерти вважають, що він не мав такого впливу на національні товарні класифікації, як Брюссельська товарна номенклатура, проте низка країн використовувала Мінімальний список товарів для статистики міжнародної торгівлі як основу для розробки своїх національних товарних номенклатур.