
- •Розділ 1 сутність та значення аудиторської діяльності в митній системі
- •Суть митного пост-аудиту, його мета, завдання та функції.
- •Предмет, об’єкти та суб’єкти митного пост-аудиту.
- •Відмінність митного пост-аудиту від ревізії та незалежного аудиту.
- •Методичні прийоми та процедури митного пост-аудиту.
- •Міжнародний досвід розвитку та функціонування митного пост-аудиту.
- •Розділ 2 організація, планування та документування митного пост-аудиту
- •Організація проведення перевірок суб’єктів зед митними органами.
- •Основні етапи митного пост-аудиту.
- •2. Основний (сама перевірка).
- •Планування митного пост-аудиту.
- •Документування результатів і формування матеріалів перевірок суб’єктів зед.
- •Права, обов'язки та відповідальність сторін при здійсненні митного пост-аудиту.
- •Розділ 3 система аналізу та управління ризиками в митному пост-аудиті
- •Поняття ризику та завдання системи аналізу і управління ризиками в митному пост-аудиті.
- •3.2. Класифікація критеріїв та сфер ризику під час митного пост-аудиту
- •Розділ 4 методика митного пост-аудиту зовнішньоекономічних операцій
- •4.1. Класифікація джерел інформації для митного пост-аудиту зовнішньоекономічних операцій
- •4.2. Перевірка змісту та порядку оформлення зовнішньоекономічного
- •4.3. Методика перевірки правильності визначення митної вартості товарів
- •4.4. Методика митного пост-аудиту цільового використання товарів і транспортних засобів
- •4.5. Методика митного пост-аудиту експортних операцій
- •Типова кореспонденція рахунків з обліку експорту товарів
- •4.6. Методика митного пост-аудиту імпортних операцій
- •Типова кореспонденція рахунків з обліку імпорту товарів
- •4.7. Методика митного пост-аудиту операцій з давальницькою сировиною
- •4.8. Методика митного пост-аудиту операцій із товарами і транспортними засобами, що ввозяться в якості гуманітарної допомоги
- •4.9. Види правопорушень у сфері зед. Відповідальність суб’єктів господарювання за виявлені порушення.
- •Словник термінів
- •Контрольні тестові завдання
- •1. Яким нормативним документом регламентується порядок здійснення перевірок зовнішньоекономічних операцій суб’єктів зед посадовими особами митних органів:
- •2. Митний пост-аудит – це:
- •3. Який документ є основою для прийняття рішень за результатами перевірки суб’єкта зед:
- •4. Згідно з Кіотською конвенцією метою митного пост-аудиту є:
- •6. Планова виїзна перевірка – це:
- •Документація результатів митного пост-аудиту складається з:
- •13. Який прийом контролю застосовується для перевірки збереження товарів на митних ліцензійних складах:
- •14. Робоча документація:
- •15. За скільки днів до початку планової перевірки керівництво суб’єкта зед попереджається про її проведення:
- •16. У скількох екземплярах складається Акт про результати перевірки:
- •17. Виявлений ризик - це:
- •18. Об’єктом аналізу ризиків під час митного пост-аудиту є:
- •19. До товарів групи «прикриття» відносяться:
- •20. Яка установа видає висновок про те, що готова продукція вироблена внаслідок переробки давальницької сировини, вартість якої становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції:
- •21. До фактичних методологічних прийомів контролю не відноситься:
- •Робочий план перевірки – це:
- •Список використаних джерел:
- •Про проведення позапланової
- •Посвідчення на право проведення перевірки № 75
- •Підстава: ст. 41, 60, 69 Митного кодексу України, пкму від 23.12.04 р. № 1730, наказ Дніпропетровської митниці від 28.09.09 р. № 367 .
- •Додаток в Журнал обліку видачі посвідчень на право проведення перевірки
- •Додаток д Журнал реєстрації перевірок контролюючими органами
- •49026, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, смт. Кіровське, вул. Жовтнева, буд. 26
- •Додаток е Акт про результати перевірки
- •Вступна частина
- •Описова частина
- •Заключна частина
- •Додаток ж журнал реєстрації актів про проведення перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на підприємстві
- •Додаток з затверджую
- •Загальні положення
- •Службові обов’язки
- •Відповідальність
- •І. Підготовка до проведення перевірки
- •Іі. Порядок здійснення контрольних дій
- •Ііі. Примірний перелік документів, що підлягають перевірці
- •IV. Оформлення результатів перевірки
- •Довідкова інформація стосовно особливостей спрощеної системи оподаткування, обліку доходів та витрат
- •1. Об’єкт контролю здійснює перевезення власними силами
- •2. Об’єктом контролю укладено договір з українським перевізником
- •3. Об’єктом контролю укладено договір з закордонним перевізником
- •4. Об’єктом контролю укладено договір з експедитором
- •Орієнтовний перелік документів,
4.3. Методика перевірки правильності визначення митної вартості товарів
Поняття митної вартості є базовою категорією в системі митного контролю, оскільки саме на основі митної вартості розраховуються мито, акцизний збір, податок на додану вартість та митні збори. Саме тому під час прийняття рішення про визначення митної вартості товарів та транспортних засобів гостро стикаються інтереси учасників зовнішньоекономічної діяльності та держави в цілому в особі митних органів, які покликані контролювати рівень митної вартості з метою забезпечення повноти стягнення платежів до Державного бюджету.
Згідно ст. 259 Митного Кодексу України митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Іншими словами, митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 266 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється за такими методами:
1) за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);
2) за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);
3) за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);
4) на основі віднімання вартості (метод 4);
5) на основі додавання вартості (метод 5);
6) резервного (метод 6).
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» від 09.04.2008 р. № 339 здійснення митного пост-аудиту правильності визначення митної вартості товарів відбувається у разі:
1) виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органу для здійснення митного контролю (на підставі письмового розпорядження керівника такого органу або особи, що його заміщує);
2) прийняття митним органом рішення про випуск товарів у вільний обіг на підставі відповідного звернення декларанта у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів, що декларуються;
3) надходження:
від митних органів іноземних держав інформації про непідтвердження автентичності документів, поданих митному органу України щодо товарів, митне оформлення яких завершено, та недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів про надання інформації стосовно певних зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України;
від правоохоронних органів, органів державної податкової служби, інших контролюючих органів та фінансових установ відомостей, що стосуються зовнішньоекономічної операції чи обставин продажу імпортних товарів;
4) підтвердження наявності ризику за результатами аналізу електронних копій вантажних митних декларацій із застосуванням групи критеріїв ризику «митна вартість товарів». При цьому ризиком вважається ймовірність порушення вимог законодавства з питань митної справи, а критерієм ризику - конкретна ознака з визначеними параметрами, які дають змогу здійснювати вибір об'єктів контролю;
5) виявлення:
фактів митного оформлення товарів, рівень митної вартості яких нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов'язаних з їх виробництвом, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих виробів, які входять до складу таких товарів;
істотних розбіжностей за рівнем вартісних показників, отриманих у результаті співставлення даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними митної статистики держав - торговельних партнерів;
обставин, що мали вплив на митну вартість товарів та не були відомі чи документально підтверджені на момент їх митного контролю та митного оформлення;
6) наявності інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи підстав.
Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом:
1) проведення:
перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів;
камеральної перевірки;
виїзної документальної перевірки системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів суб’єкта ЗЕД;
2) надсилання запитів до:
митних органів іноземних держав з метою встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення товарів митним органам України;
державних органів, установ та організацій для встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення, та достовірності відомостей, що в них містяться;
3) вжиття інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи заходів.
Під час перевірки правильності визначення задекларованої митної вартості товарів і транспортних засобів визначаються:
- обґрунтованість і реальність контрактної вартості, яка лежить в основі визначення митної вартості;
- правомірність застосування того чи іншого методу визначення митної вартості (відсутність певних обмежень застосування того чи іншого методу, визначених відповідними статтями Митного кодексу України);
- правильність формування митної вартості залежно від умов поставок INCOTERMS. При цьому особливу увагу необхідно звернути на обсяг транспортних витрат, вартість страхування, навантажувально-розвантажувальних робіт та інших витрат;
- відповідність вказаної ціни одиниці товару з урахуванням якості товару та країни виробника індикативним цінам;
- правильність оформлення товаросупровідних документів та відповідність інформації про контрактну вартість в них;
- факти включення до митної вартості комісійних та брокерських витрат, роялті та ліцензійних платежів, а також здійснюється перевірка розмірів цих складових, заявлених під час митного оформлення та відображених у бухгалтерському обліку та звітності суб’єкта ЗЕД, тощо.
Під час митного пост-аудиту правильності визначення митної вартості товарів необхідно враховувати наступні фактори ризику:
- «новий гравець», тобто стаж фірми імпортера/експортера на ринку не перевищує одного року;
- наявність неточностей та розбіжностей у товаросупровідних документах під час митного оформлення;
- наявність невідповідностей і неточностей даним попереднього декларування товару;
- вивезення товарів з високою вартістю;
- товар оцінюється на межі граничної вартості;
- наявність оперативних даних про можливе шахрайство;
- в минулому імпортер/експортер допускав неточності і помилки;
- інші відхилення: країна походження, неповний інвойс тощо.
Контрольні показники, на які необхідно орієнтуватися при проведені перевірки митної вартості наступні: загальна вартість, ціна одиниці продукції, країна-імпортер, позиція в митному тарифі, продавець, країна виробник, країна-експортер, спеціальні торгові програми та зони.
При перевірці правильності визначення митної вартості необхідно враховувати, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовують послідовно кожний із перелічених вище методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів, що експортуються включаються фактичні витрати, що не були раніше до неї включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські винагороди; ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити за умовами продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Митна вартість товарів, що експортуються з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.
На сьогоднішній день Державною митною службою України розроблено та впроваджено в практичну діяльність Методику проведення виїзних документальних перевірок стану дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства України з питань митної справи у частині перевірки задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів, у якій детально викладено порядок проведення перевірок у частині перевірки достовірності задекларованих витрат на транспортування товарів, ввезених на митну територію України на умовах поставки EXW, FCA, CPT, CIP, DAF, DDU, DDP автомобільним транспортом (додаток Е).
У разі, коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів виявлено обставини, що вплинули на її задекларований рівень, митний орган приймає рішення про корегування їх митної вартості. У разі заниження податкового зобов'язання митний орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ порядку.