Розділ 4 методика митного пост-аудиту зовнішньоекономічних операцій

4.1. Класифікація джерел інформації для митного пост-аудиту зовнішньоекономічних операцій

За своєю суттю джерела інформації для митного пост-аудиту являють собою документи, в яких фіксуються факти та результати зовнішньоекономічних та інших пов’язаних з ними фінансово-господарських операцій субєкта господарювання.

За призначенням джерела інформації для митного пост-аудиту класифікуються на:

1. Торговельні документи:. договори (контракти, угоди), рахунки-фактури (інвойси), рахунки за комісійні і брокерські послуги, специфікації, пакувальні листи, довідки про ціни товарів, тощо.

2. Транспортні документи: міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR); коносаменти, дорожні відомості, вагонні аркуші, передаточні відомості, багажні квитанції, тощо.

3. Митні документи: митні декларації, свідоцтва про допущення транспортних засобів (контейнерів) до перевезення товарів під митними печатками й пломбами, будь-які ліцензії, свідоцтва, атестати, що видаються митними органами (наприклад ліцензія на здійснення діяльності митного брокера, митного перевізника і т.ін.), документи на товари та транспортні засоби (наприклад, документи контролю доставки) тощо.

4. Податкові документи: податковий вексель, податкові накладні та інші.

5. Технологічні документи: технологічні схеми виробництва, технологічні схеми переробки, галузеві норми витрачання матеріалів, довідники з виробництва продукції, висновки Торгово-промислової палати та інші.

6. Бухгалтерські документи та звітність: прибуткові накладні, картки складського обліку, реєстри бухгалтерського обліку, документи, що підтверджують витрати, лімітно-забірні картки, накладні внутрішньогосподарського переміщення, відомості випуску готової продукції, відомості нарахування амортизації, зносу; інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, бухгалтерські довідки та розрахунки, Головна книга, фінансова та управлінська звітність та інші.

7. Фінансово-розрахункові документи: розрахункові документи між замовником і виконавцем операції, платіжні доручення на сплату митних платежів, платіжні вимоги-доручення, виписки банку та інші.

8. Інші документи: реєстраційні та установчі документи, статут підприємства, ліцензії, сертифікати (якості, відповідності, походження, ветеринарні, карантинні, тощо), свідоцтва (у тому числі про реєстрацію платника податків, платника податку на додану вартість), дозвільні документи, картки реєстрації контрактів, документи на право власності (наприклад: свідоцтво на право власності приміщенням митного ліцензійного складу), акти (у тому числі складені підприємствами), копії експортної декларації країни відправлення, прайс-листи виробників та продавців товару, Акти про результати попередніх перевірок суб’єкта ЗЕД митними та іншими державними органами, наказ про облікову політику, внутрішня нормативна документація підприємства тощо.

4.2. Перевірка змісту та порядку оформлення зовнішньоекономічного

договору (контракту)

Переміщення підприємствами й організаціями через митний кордон України товарів і предметів є наслідком укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) між контрагентами зовнішньоекономічної угоди.

Добре складений зовнішньоеконо­мічний договір (контракт) є запорукою успішного прове­дення зовнішньоекономічної операції, пов'язаної з перемі­щенням товарів і предметів через митний кордон України. Тому важливо правильного заповнити розділи договору (контракту) для подальшого мит­ного контролю цих товарів і предметів.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічний договір входить до переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та є обов'язковим для подання митному органу.

Під час перевірки форми контракту встановлюється наявність таких обов’язкових реквізитів:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2. Преамбула (із зазначенням повних найменувань сторін, країн, скорочених визначень сторін як контрагентів («Продавець», «Покупець», «Замовник», «Постачальник» тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт), та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту) (установчі документи тощо).

3. Предмет договору (контракту). У цьому розділі повинно визначатися, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується. Якщо необхідна більш детальна характеристика предмету договору або номенклатура товарів, робіт і послуг велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід’ємною частиною договору.

У додатку до договору (контракту) на переробку давальницької сировини повинна зазначатися й відповідна технологічна схема такої переробки, яка повинна відображати:

• усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію;

• кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обгрунтуванням технологічних втрат сировини;

• втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

4. Кількість та якість товару (робіт, послуг). У цьому розділі повинні зазначатися одиниця виміру товару, його загальна кількість та якісні характеристики.

5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг). У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови поставки ІНКОТЕРМС.

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту). У цьому розділі зазначається ціна одиниці товару та загальна вартість товарів, виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором, крім випадків, коли ціна розраховується за формулою. Якщо поставляються товари різного асортименту, то ціна має вказуватися окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору повинно зазначатися його загальна вартість.

7. Умови платежів із зазначенням валюти платежу, способу, порядку та строку фінансових розрахунків.

8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг). У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів.

9. Упаковка та маркування. Цей розділ повинен містити відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесенене на неї відповідне маркування, місце призначення, спеціальні умови складування і транспортування тощо, а також відомості про вид і характер упаковки, її якість, розміри, спосіб платежу за упаковку.

10. Форс-мажорні обставини. Цей розділ повинен містити відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (заборона експорту, імпорту, війна, блокада, валютні обмеження, пожежі, повені, замерзання тощо).

11. Санкції та рекламації. Цей розділ визначає порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред’явлення рекламацій у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов’язань.

12. Урегулювання спорів у судовому порядку. Тут повинні визначатися умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду (країни експортера, країни імпортера або іншої країни), а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права.

13. Місцезнаходження, поштові та платіжні реквізити сторін. Тут доцільно перевірити наявність та достовірність адрес сторін, оскільки можливою є відсутність юридичних адрес сторін, наявність фіктивної юридичної та/або фактичної адреси. Такий факт може призвести до неможливості надсилання податкових повідомлень та інших документів за результатами митного пост-аудиту.

Крім того, якщо у контракті зазначені ще й додаткові умови, такі як страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін., необхідно перевірити їх законність, доцільність та реальність.

Особливу увагу необхідно приділити зовнішньоекономічним договорам (контрактам), у яких:

• товари переміщуються через митний кордон України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), відмінними від договорів купівлі-продажу;

• не наведено суттєвих умов угоди (наприклад, не визначено предмет договору, відсутні перелік товарів і його кількість, ціна за одиницю товару тощо) (такі договори можуть бути визнані не дійсними під час вирішення спорів);

• відсутність у договорі штрафних санкцій за непоставку товарів при імпорті (відсутність такого пункту може свідчити про фіктивність договору, оскільки здійснена попередня оплата, як правило стовідсоткова, у рахунок імпортних поставок може бути поділена між учасниками договору);

• відсутність у договорі штрафних санкцій за неоплату товарів при експорті (відсутність такого пункту може свідчити про те, що резидент не отримає експортної виручки на валютний рахунок або вона залишиться за межами України);

• сторони контракту є взаємозалежними;

• одна зі сторін договору зареєстрована в офшорній зоні;

• одна зі сторін договору має особливий статус, наприклад є дилером, дистриб'ютором тощо;

• учасники мають ознаки «фірм-одноденок»;

• учасниками контракту є особи (організації), стосовно яких є інформація про протиправну діяльність цих осіб (організацій), їх засновників, фактичних власників тощо, отримана від правоохоронних, податкових або інших компетентних органів України та іноземних держав, а також від міжнародних організацій;

• невідповідність країни-контрагента та валюти розрахунку. або оплата за товар здійснюється у валюті України, цінними паперами або шляхом клірингових розрахунків;

• контрактом передбачено здійснення платежів через банки, які розташовані в офшорних зонах або мають ненадійну репутацію;

• не передбачено розрахунки або передбачено взаємообмін товарами, договори фінансового лізингу (оренди), поставки товарів як внесок до статутного фонду тощо.