ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Л.М. Пісьмаченко, Т.С. Єдинак
ОСНОВИ МИТНОГО ПОСТ-АУДИТУ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
Дніпропетровськ
2010
УДК …
ББК …
Ш (Е) …
Гриф надано … (лист № … від …)
Рецензенти:
…
…
Пісьмаченко Л.М., Єдинак Т.С.
Основи митного пост-аудиту: Навч. посіб. – Дніпропетровськ: «…», 2010. – 197 с.
ISBN …
Навчальний посібник написано відповідно до затвердженої програми навчальної дисципліни «Митний аудит». У ньому розкриваються основи перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності митними органами. Висвітлюються теоретичні положення предмета, методу, порядку організації та проведення митного пост-аудиту на підприємствах – суб’єктах ЗЕД, питання міжнародного досвіду розвитку та функціонування систем митного пост-аудиту, а також методика перевірок окремих аспектів зовнішньоекономічних операцій.
Розраховано на курсантів, студентів, слухачів економічних, юридичних спеціальностей та спеціальності «Державна служба» всіх форм навчання, посадових осіб митних органів, посадових осіб підприємств - суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………….Розділ 1. Сутність та значення аудиторської діяльності в митній
системі…………………………………………………………………......................
1.1. Сутність митного пост-аудиту, його мета, завдання та функції………..
1.2. Предмет, об’єкти та суб’єкти митного пост-аудиту……………………..
1.3. Відмінність митного пост-аудиту від ревізії та незалежного аудиту…..
1.4. Методичні прийоми та процедури митного пост-аудиту………………
1.5. Міжнародний досвід розвитку та функціонування митного пост-аудиту
Питання для самоперевірки……………………………………………………..
Розділ 2. Організація, планування та документування митного
пост-аудиту………………………………………………………………………......
2.1. Організація проведення перевірок суб’єктів ЗЕД митними органами….
2.2. Основні етапи митного пост-аудиту………………………………………
2.3. Планування митного пост-аудиту…………………………………………
2.4. Документування результатів і формування матеріалів перевірок суб’єктів ЗЕД…………………………………………………………………….
2.5. Права, обов'язки та відповідальність сторін під час здійснення митного пост-аудиту………………………………………………………………………
Питання для самоперевірки……………………………………………………..
Розділ 3. Система аналізу та управління ризиками в митному пост-аудиті…………………………………………………………………………………..
3.1. Поняття ризику та завдання системи аналізу і управління ризиками в митному пост-аудиті…………………………………………………………….
3.2. Класифікація критеріїв та сфер ризику під час митного пост-аудиту….
Питання для самоперевірки……………………………………………………..
Розділ 4. Методика митного пост-аудиту зовнішньоекономічних операцій……………………………………………………………………………….
4.1. Класифікація джерел інформації для митного пост-аудиту зовнішньоекономічних операцій……………………………………………….
4.2. Перевірка змісту та порядку оформлення зовнішньоекономічного
договору (контракту)……………………………………………………………
4.3. Методика перевірки правильності визначення митної вартості товарів
4.4. Методика митного пост-аудиту цільового використання товарів і транспортних засобів…………………………………………………………….
4.5. Методика митного пост-аудиту експортних операцій……………………
4.6. Методика митного пост-аудиту імпортних операцій……………………..
4.7. Методика митного пост-аудиту операцій з давальницькою сировиною
4.8. Методика митного пост-аудиту операцій із товарами і транспортними засобами, що ввозяться в якості гуманітарної допомоги……………………...
4.9. Види правопорушень у сфері ЗЕД. Відповідальність суб’єктів господарювання за виявлені порушення……………………………………….
Питання для самоперевірки……………………………………………………..
Глосарій термінів…………………………………………………………………….
Контрольні тестові завдання………………………………………………………
Список використаної та рекомендованої літератури…………………………..
Додатки……………………………………………………………………………….
ВСТУП
Проблема захисту українського внутрішнього ринку від незаконного ввезення товарів на митну територію України, а також зменшення втрат Державного бюджету через велику кількість порушень та зловживань у сфері зовнішньоекономічних операцій, на жаль, і сьогодні залишається актуальною. Величезна кількість низькосортних зарубіжних товарів на внутрішньому ринку, контрабанда, недосконалість митного законодавства є загрозою для вітчизняного товаровиробника та для економічної безпеки держави в цілому.
За висновками Всесвітньої митної організації (ВМО) одним з найбільш ефективних і перспективних напрямів удосконалення митного контролю у контексті гармонізації та спрощення митних процедур є впровадження наступного аудиту (post-audit), тобто застосування методів аудиту в практичній діяльності митних органів під час митного контролю після завершення митного оформлення товарів і транспортних засобів.
Здійснення митного контролю після випуску товарів є для Державної митної служби України одним з найперспективніших заходів забезпечення дотримання митного законодавства України, одним з пріоритетів удосконалення митного адміністрування. Такі заходи повинні сприяти спрощенню та прискоренню митних формальностей, оскільки передбачають перенесення контролю на час після випуску товарів. Тим самим розв’язуються такі задачі як раціональне використаня ресурсів митних органів, створення сприятливих умов для учасників зовнішньоекономічних відносин тощо.
Навчальний посібник написано відповідно до затвердженої програми. У ньому в логічній послідовності викладені теоретичні основи предмета, методу, організації та проведення митного пост-аудиту на підприємствах – суб’єктах зовнішньоекономічної діяльності, напрями їх удосконалення відповідно до прийнятих в Україні законодавчих актів щодо гармонізації та спрощення митних процедур.
Розділ 1 сутність та значення аудиторської діяльності в митній системі
Суть митного пост-аудиту, його мета, завдання та функції.
Глобалізація стала невід’ємною складовою сучасного розвитку міжнародних відносин та охоплює не тільки сферу економіки, а й інші сфери суспільного життя. Стрімкий розвиток світової економіки спричиняє пришвидшення руху товарів, послуг, капіталів, робочої сили тощо та супроводжується зростанням обсягів зовнішньої торгівлі. Проте зовнішньоекономічна діяльність підприємств є однією зі сфер економіки, яку пронизують численні схеми, що спрямовані на ухилення від оподаткування; фактичного імпорту та/або експорту товарів під видом їх розташування в режим переробки, інвестицій у статутні фонди спільних підприємств; неповернення валютної виручки із-за кордону; перерахування коштів в офшорні зони тощо.
Такі схеми стають можливими шляхом:
використання фіктивних фірм, у тому числі в офшорних зонах;
неповного декларування;
завищення митної вартості експортованих товарів з метою відшкодування з Державного бюджету сум експортного ПДВ;
заниження митної вартості імпортованих товарів з метою зменшення сум митних платежів;
фактичного імпорту товарів під виглядом іноземних інвестицій чи операцій з давальницькою сировиною;
невірної класифікації товарів;
ввезення товарів під виглядом комплектуючих;
неповернення або несвоєчасного повернення валютної виручки;
підробки сертифікатів про походження товарів;
фальcифікації товаросупровідних документів тощо.
За таких умов найважливішою задачею держави є забезпечення її економічної безпеки шляхом здійснення повного, своєчасного, та ефективного державного контролю за зовнішньоекономічними операціями.
На сьогодні в Україні функціонує значна кількість державних органів і служб, які тією чи іншою мірою здійснюють фінансовий контроль зовнішньоекономічної діяльності. Через відсутність чіткої концепції та нормативно-правового забезпечення у сфері державного фінансового контролю з ними, як правило, пов'язують Рахункову палату, Державне казначейство, Державну контрольно-ревізійну службу, Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Державну податкову адміністрацію, Державну митну службу, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державну службу експортного контролю України, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк, Державний департамент фінансового моніторингу, Фонд державного майна тощо.
Але, на жаль, діяльність даних контролюючих установ здійснюється за відсутності чіткої взаємодії. По суті, державний фінансовий контроль на практиці діє не як єдина система, а існує у формі відокремлених ланок, що в автономному режимі виконують властиві їм завдання й функції, які визначаються численними законами, указами Президента України, постановами уряду та іншими нормативно-правовими актами. Зрозуміло, що в таких умовах трапляються неузгодженість, дублювання, відсутність взаємодії, а іноді й суперечності. В результаті одні й ті самі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності протягом року перевіряються неодноразово, інші – взагалі не контролюються.
Ключову роль у вирішенні цієї задачі відіграє митний контроль, який складається з контролю під час митного оформлення товарів та контролю після випуску товарів, який передбачає перевірку вже здійснених зовнішньоекономічних операцій суб’єкта ЗЕД шляхом визначення їх законності, економічної доцільності та повноти виконання всіх зобов’язань за результатами таких операцій).
Система здійснення таких заходів отримала назву «митного пост-аудиту» та полягає у здійсненні митними органами перевірки суб’єкта ЗЕД після здійснення та митного оформлення торговельних операцій.
Таким чином, випуск товарів митним органом, тобто надання дозволу на використання та розпорядження товарами і транспортними засобами згідно з митним режимом, не означає завершення повноважень митних органів щодо проведення митного контролю стосовно цих товарів.
Запровадження митного пост-аудиту почало активно розвиватися після підписання 18.05.1973 р. Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, затвердженої Радою митного Співробітництва (Кіотської конвенції), в якій визначено основні принципи та процедури його здійснення. У 2006 році Україна приєдналася до Кіотської конвенції.
Так, відповідно до глави 6 Кіотської конвенції до основних методів митного контролю відносяться методи митного контролю за переміщенням та заходи контролю, що базуються на аудиті та головне місце серед яких приділяється аудиту, що здійснюється після митного оформлення. Митний пост-аудит здійснюється з метою перевірки діяльності осіб, які приймають участь в міжнародному русі товарів, шляхом вивчення записів в бухгалтерських книгах та облікових записах учасників міжнародної торгівлі. Його запровадження дає змогу митним адміністраціям різних країн сприяти учасникам зовнішньої торгівлі у формі спрощення процедур митного оформлення.
Крім того, враховуючи наміри вступу України до Європейського Союзу зростає значення адаптації вітчизняного митного законодавства, у тому числі й щодо здійснення пост-аудиту, до європейських стандартів.
Відображення найкращих принципів та стандартів ЄС у галузі митної справи зосереджено у Митних прототипах (Customs Blueprints) – комплексу заходів практичного характеру, розроблених європейськими митними експертами. Вони призначені для їх використання країнами як стандартів, у порівнянні з якими можна оцінювати недоліки функціонування митних адміністрацій, і таким чином вносити відповідні зміни до стратегії їх діяльності. Одним із 22 напрямів Митних прототипів є митний пост-аудит, який передбачає сприяння розвитку міжнародної торгівлі шляхом встановлення балансу між спрощенням торговельних процедур, з одного боку, та забезпечення здійснення ефективного митного контролю та безпеки – з іншого.
Практичне застосування принципів та методики митного пост-аудиту також передбачено положеннями Резолюції Ради митного співробітництва – Рамковими Стандартами із забезпечення безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі.
У 2008 році Декларацію про наміри щодо імплементації Рамкових стандартів було підписано Державною митною службою України поряд з іншими 166 країнами-членами Всесвітньої митної організації. З 2009 року Держмитслужбою заплановано початок безпосереднього впровадження в практичну діяльність положень Рамкових стандартів. У зв’язку з цим наказом Держмитслужби від 28.10.2008 р. № 1205 «Про затвердження Основних пріоритетних напрямів діяльності та завдань Державної митної служби України на 2009 рік» визначено, що одним з основних завдань, які необхідно вирішити Держмитслужбі для вдосконалення механізму реалізації фіскальної складової своєї діяльності є посилення контрольно-перевірочної функції митних органів у напрямі проведення виїзних документальних (митний пост-аудит) та камеральних перевірок платників податків. Крім того, митний пост-аудит відкриває додаткові резерви надходження коштів до Державного бюджету, що в умовах панування світової економічної кризи є вагомим стабілізуючим фінансовим чинником, та може сприяти підвищенню рівня зовнішньоторговельної безпеки України та безпеки національної економіки в цілому.
Однак проблема такого контролю тісно пов’язана з новими явищами в самому суспiльствi, а також визначенням ролі митних органів у системі державного фінансового контролю за зовнішньоекономічними операціями.
Місце митного пост-аудиту в структурі фінансового контролю за зовнішньоекономічними операціями наведено на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Місце митного пост-аудиту в структурі фінансового контролю за зовнішньоекономічними операціями
В іноземній літературі немає єдиного визначення митного пост-аудиту. Так, зустрічаються наступні терміни: «post-customs audit», «post-customs control», «post-clearance audit», «post-clearance control», «post-entry audit». Однак, не зважаючи на різноманітність категоріального визначення, сутність усіх понять зводиться до того, що під митним пост-аудитом розуміють зведення до мінімуму «пропускних» митних процедур та здійснення митного контролю шляхом подальшої поглибленої перевірки у суб’єкта ЗЕД після факту митного оформлення товарів та транспортних засобів.
Запровадження ефективної системи митного пост-аудиту дає можливість вирішити ряд проблем, пов’язаних з пришвидшенням митного оформлення товарів та послуг на прикордонних митницях, завдяки:
спрощенню процедур перетину митного кордону;
раціональному використанню ресурсів митних органів (навантаження щодо здійснення процедур митного контролю буде розповсюджуватися на усі митні органи, а не концентруватися на прикордонних митницях);
створенню сприятливих умов для учасників ЗЕД;
зниженню витрат суб’єктів ЗЕД на зберігання товарів під митним контролем.
Здійснення процедур митного пост-аудиту в Україні стало можливим після введення в дію з 1 січня 2004 року Митного кодексу України. Основні засади здійснення митного пост-аудиту регламентуються ст. 41, 60 та 69 МКУ.
Ст. 41 Митного кодексу України визначає, що окремою формою митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, та огляд територій, де можуть знаходитись товари та транспортні засоби, що перебувають під митним контролем.
Відповідно до ст. 60 Кодексу ця форма контролю передбачає проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби, вимогам, встановленим законодавством України.
Дана стаття передбачає проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України, як проведення митного контролю.
Таким чином, навіть у випадку коли товари або транспортні засоби, які переміщувались через митний кордон України безпосередньо не перебувають під митним контролем, вони можуть підлягати такій формі митного контролю, як перевірка документів на ці товари або транспортні засоби на відповідність даним заявленим митному органу та у свою чергу вимогам, встановленим Митним Кодексом України та іншими законами України.
У ст. 69 Кодексу зазначається, що незалежно вiд закiнчення операцiй митного контролю, оформлення та пропуску товарiв i транспортних засобiв митний контроль за ними може здiйснюватися, якщо є достатнi пiдстави вважати, що мають мiсце порушення законодавства України чи мiжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митнi органи. Такий контроль здiйснюється на пiдставi письмового розпорядження керiвника митного органу або особи, яка його замiщує.
Таким чином, відповідно до Митного кодексу України сутність митного пост-аудиту полягає в проведенні митними органами на підприємствах - суб’єктах зовнішньоекономічної діяльності перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, після дати закінчення їх митного оформлення з метою встановлення їх відповідності вимогам чинного законодавства.
Таким чином, митний пост-аудит - це одна з форм митного контролю, який проводиться у плановому та позаплановому порядку, у чітко визначених законодавством випадках за ініціативою митного або податкового органу, та полягає в систематичній перевірці систем звітності та обліку товарів суб’єкта ЗЕД після їх митного оформлення. Реалізується шляхом документальної виїзної перевірки посадовими особами митних органів підприємства-суб’єкта ЗЕД.
Метою митного пост-аудиту є спрощення митного оформлення товарів та прискорення митних процедур на кордоні шляхом подальшої поглибленої перевірки після факту митного оформлення товарів та транспортних засобів.
Таким чином, суть митного пост-аудиту полягає в тому, щоб звести до мінімуму «пропускні» митні процедури, а детальний митний контроль відкласти до перевірки підприємства – суб’єкта ЗЕД.
Завданнями митного пост-аудиту зовнішньоекономічних операцій є перевірка:
установчих документів підприємства з метою визначення законності здійснення зовнішньоекономічної діяльності,
наявності ліцензій та інших дозвільних документів на здійснення ЗЕД та операцій з валютними цінностями;
наявності зовнішньоекономічних контрактів, їх реєстрації, визначення достовірності та обґрунтованості взаємних зобов'язань сторін за контрактами, відповідності юридичного оформлення контрактів вимогам чинного законодавства;
правильності документального оформлення зовнішньоекономічних операцій для виявлення розбіжностей в даних бухгалтерського обліку та їх причин;
правильності та достовірності визначення митної вартості товарів;
дотримання підприємством податкового законодавства, правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів, які справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; законності надання пільг;
форм розрахунків з нерезидентами, що застосовуються суб’єктом ЗЕД, та своєчасність виконання цих розрахунків;
перевірка цільового використання товарів, стосовно яких надано пільги в оподаткуванні;
законності операцій з купівлі-продажу валюти для проведення розрахунків з іноземними партнерами;
ведення бухгалтерського обліку експортно-імпортних операцій, їх відображення в облікових регістрах, а також звірка залишків по рахунках по кожному контракту;
правильності застосування курсу валюти в обліку;
правильності визначення курсових різниць;
правильності відображення зовнішньоекономічних операцій та їх результатів у звітності;
виявлення помилок та порушень, винних осіб та міри відповідальності;
розробка заходів щодо профілактики та попередження таких порушень у майбутньому.
Функції пост-аудиту:
Регулююча (митний пост-аудит є засобом регулювання відносин, що виникають між державою та суб’єктами ЗЕД).
Профілактична (полягає у викритті та наступному попередженні різного роду порушень та помилок у сфері ЗЕД).
Фіскальна (кінцевою метою митного пост-аудиту у разі виявлення порушень митного законодавства є донарахування недоотриманих податків та поповнення Державного бюджету України).
Інформативна (отримана під час пост-аудиту інформація є підставою для прийняття послідуючих рішень митними та іншими державними органами (ДПА, СБУ, Державним комітетом фінансового моніторингу, Державною службою експортного контролю, судово-прокурорськими органами тощо)).
Мобілізуюча (полягає у тому, що за результатами перевірок у суб’єкта ЗЕД вживаються заходи з покращення фінансово-господарської діяльності).
Принципи митного пост-аудиту:
пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;
підконтрольність і підзвітність митного органу (суб’єкта контролю) Державній митній службі України;
рівність прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
гарантування прав суб'єкту господарювання;
об'єктивність та неупередженість митного пост-аудиту;
наявність законних підстав для здійснення перевірки;
відкритість, прозорість, плановість й системність перевірок;
неприпустимість дублювання повноважень державних органів під час митного пост-аудиту;
невтручання митного органу у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;
відповідальність митного органу та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання;
дотримання умов міжнародних договорів України;
незалежність митних органів від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян.
Зазначимо, що основні елементи митного пост-аудиту (мета, завдання, принципи та підходи до його проведення в цілому) в країнах Європейського Союзу значно відрізняються від тих, які визначаються в країнах пострадянського простору, в тому числі й в Україні. Це, перш за все, залежить від історичної спадщини та менталітету нації, а також від політичних, соціально-економічних особливостей країни.