Педагогічний такт вчителя

Педагогічний такт – це вміння знайти підхід до учнів. Суть педагогічного такту полягає у використанні різноманітних методів впливу, які засновані на індивідуальному підході до учня, що враховує його вікові та індивідуальні особливості.

Найважливішими ознаками педагогічного такту (за І.В. Страховим) є:

• природність, простота поводження; щирість тону, довіра до учня;

• серйозність тону у поводженні, але без того, щоб створювати

натягнутість оточення;

• доброзичливість;

• наполегливість без впертості;

• розвиток самостійності і т.д.

Найпоширенішими є п’ять причин конфліктів між педагогами і учнями:

1. Педагог не зважає на індивідуальні особливості учня, не розуміє його і не прагне до цього.

2. Учень не розуміє свого педагога і тому не приймає його як особистість і як наставника.

3. Дії педагога не відповідають причинам і мотивам поведінки учня.

4. Педагог зарозумілий, зачіпає самолюбство учня, принижує його честь і гідність.

5. Особливості поведінки самого учня, який свідомо не приймає вимог педагога або усього колективу.

Розглянемо чинники, які сприяють вирішенню конфлікту:

1. Учень має усвідомити, які з його намірів вступили в суперечність (слід допомогти йому це побачити).

2. Він має бути переконаним, що саме цей намір (чи декілька) потребує корекції; мусить сам (за тактовної допомоги ззовні) дійти такого висновку.

3. Учневі обов’язково треба повернути емоційне благополуччя.

4. Для цього необхідно відновити самооцінку, що зазнала коливань, і зміцнити її, але вже на новій основі.

5. Самооцінку слід зробити більш «дорослою», більш раціональною.

6. Зберігаючи самооцінку, слід запобігти міжособистісному конфлікту чи вирішити його, якщо той уже назрів.

7. Рівень допомоги потрібно не знижувати, а якісно змінювати, приводити у відповідність із можливостями учня. Це вимагає розвитку його само- розуміння.

Вчителю доречно дотримуватися правил педагогічного спілкування, що дають змогу уникнути багатьох помилок. Наведемо деякі з цих правил:

1. Пам’ятайте: успіх педагогічної діяльності у першу чергу залежить від культури спілкування.

2. Орієнтуйте своє педагогічне мовлення на конкретного учня, а не на групу.

3. Використовуйте різні види спілкування.

4. Постійно враховуйте психологічний стан окремих вихованців і колективу в цілому.

5. Вчіться дивитися на себе ніби збоку, постійно аналізуйте свої вчинки і дії.

6. Умійте слухати учнів, зважайте на їх думку.

7. Не принижуйте людську гідність вихованців.

8. У процесі спілкування уникайте критики вихованця, оскільки це породжує опір у ставленні до вихователя.

9. Прагніть, щоб у процесі вашого спілкування з учнями частіше чулися схвалення, заохочення.

10. Відкрито виявляйте в учнівському колективу своє ставлення до вихованців.

Умовами ефективності педагогічного спілкування є:

- володіння психолого-педагогічними якостями й уміннями;

- володіння педагогічним тактом;

- уміння «подати» себе;

- мовленнєва культура;

- гуманістична спрямованість;

- знання правил спілкування.