Додаткові установи

117. Чужинці, що оселилися на Вкраїні за 10 років до оголошення і зведення сього основного закону, уважаються, коли вони жили безупин­но, нарівні з природними українцями, але сі права вони придбають тільки тоді, коли подадуть в протязі 6 місяців заяву про своє бажання скористу­ватись благом сього закону і не раніш як через рік по заведенню сього за­кону. Се зголошеннє може мати тільки в тій громаді, де вони жили.

118. Всеукраїнський народ в конгресі, який має установити сей основний закон, схвалює також окремі закони:

1. Закон про працю.

2. Закон про пресу.

3. Закон про суд присяжних.

4. Закон про фінанси.

5. Закон про організацію судову.

6. Закон про одвічальність міністрів та інших урядників.

7. Закон про нагороду грошеву представників і урядників.

8. Військовий закон.

9. Закони карні та цивільні.

10. Закони про шкільну освіту.

 Чернетка з виправленнями та уклиненням інших текстів.

 Закреслено: Областное казачество. 11 — пропущено.

 Написано одне слово і закреслено.

 Текст під номерами 1-15 перекреслено.

 Области, на которыя должна быть разделена Россійская имперія, сообразно совокуп­ности географическихъ, экономическихъ и этногоафическихъ условій, могуть быть пред­положены приблизительно следующія:

— Северная: губерніи Архангельская и Вологодская.

— Озерная: губ. Оловецкая, С. Петербургская, Псковская, Новгородская и Тверская.

— Балтійская: губ. Эстляндская, Лифляндская, латышскіе уезды (Люцынскій, Речицкій и Динабургскій) Витебской губерніи и Курляндская.

— Литовская: губ. Ковенская, Сувалкская къ северу отъ г. Сувалокъ, сев. зап. половина Виленской губерніи.

— Польская: губерніи царства Польскаго кроме литовской части Сувалкской и восточныхъ частей Седлецкой и Люблинской (бывшая уніатская Холмская эпархія) и западная части уездовъ Гродненскаго и Белостоцкаго, Гродн. губ.

— Белорусская: губ. Витебская (кроме латышскихъ уеэдовъ), западная половина Смоленской губ., Могилевская губ.. Минская, кроме Пинскаго и Мозырскаго уеэдовъ в губ. Гродненская, кроме южныхъ уездовъ (Бельскаго, Пружанскаго, Брестскаго и Кобринскаго).

— Полесская: восточныя части Седлецкой и Люблинской губ., южные уезды Гродненской, Пинскій и Мозырскій уезды Минской губ. и Волынская губ., кроме юговосточной части (уездовъ Житомірскаго и Новградъ-Волынскаго по р. Случъ).

— Кіевская: юговосточная часть Волынской губ., Кіевская губернія, Черниговская и Полтавская безъ юговосточной части (уездовъ Констинтиноградскаго, Полтавскаго, Кобеляцкаго и в половины Кременчугскаго).

— Одесская: губ. Подольская, Бессарабская, Херсонская, западная часть Екатеринославской (по р. Днепръ) и Таврическая губ. кроме уездовъ Мелитопольскаго и Бердянскаго.

— Харьковская: Мелитопольскій и Бердянскій уезды Таврической губ., юговосточные уезды Полтавской губ., Харьковская губ. и южные, Слободско-украинскіе, уезды Курской и Воронежской.

— Московская: северные уезды Курской губ., губ. Орловская, Тульская, Калужская, Смоленская (кроме Белорусскихъ уездовъ), Московская и Рязанская.

— Нижегородская: губ. Ярославская, Костромская, Владимирская и Нижегородская.

— Казанская: губ. Вятская, Казанская, Симбирская и Самарская, кроме южных уездовъ (Николаевскаго и Новоузенскаго).

— Пріуральская: губ. Пермская, Уфимская и Оренбургская.

— Саратовская: северовост. уезды Воронежской губ., губ. Тамбовская, Пензенская, Николаевски и Новоузенскій у. Сам. губ. и Астраханская губ.

— Кавказская: Закавказье съ Ставропольской губ. (временно).

— Западная Сибирь.

— Восточная Сибирь.

— Земли казачьи (Донская, Кубанская, Тверская и Уральская) должны оставаться, как особыя области вплоть до преобразованія казачьей военной службы и всего строя этихъ земель на началахъ всесословности, после чего Земля уральскихъ казаковъ примкнетъ, вероятно, къ области Саратовской, а первыя три составятъ съ губерніей Ставропольской одну область, съ сохраненіемъ местныхъ отличій.

— Области Среднеазіатскія, какъ слишкомъ разнообразный по своему населенно и недавно еще присоединенныя, должны быть управляемы на особомъ положеніи съ возможнымъ применениемъ началъ самоуправленія.

1Меморіал у шкільній справі появився в Росії друком тільки сього місяця, з приміт­кою, що підписів є вже п'ятсот і збираються дальші. Меморіал має бути предложений конституанті, коли потрапимо її діждати...

2 Великороси становлять метну половину людності Росії. Але всі інші народності тіль­ки разом з українцями становлять більшість; приналежність українців до союзу меншостей, отже з сього погляду дуже цінна для нього. Головний речник національних меншостей на з'їзді всі заяви їх зачинав такими словами: "Мы представители угнетенного большинства населення Росснийского государства" думаємо так і так...

3 Дальші слова, до а linea, прийняті на жадання жидів, що домагалися також осібного сойму, але перевели тільки сю точку, що має запевнити їм можливість своїх культурно-національних інституцій.

4 Розуміються краї з дуже ріжнородною людністю, яку тяжко розмежувати на національні території, як Кавказ, балтійські губернії.

5 Дальші, кінцеві слова додано до резолюції національних меншостей при дискусії.

6 Оголошенню резолюцій цензура починає робити трудності, і виривки з резолюцій з'їзду письменників і журналістів тільки недавно, і то більш-менш припадково, прохопи­лися в ріжних органах. В опублікованих резолюціях з'їзду земських відпоручників бачимо тільки загальну згадку про можливість обласних сеймів, нічого більше.

7 Закінчився 24 цвітня.

8 Тепер, при останніх виборах до парламенту в Галичині се представительство меншо­стей уже переведене в життя. Хоч заведене не з мотивів об’єктивної справедливості, а в інтересах привілегійованої польської меншості, воно все-таки матиме ту користь, що дасть можливість випробовувати сей принцип на практиці.

9 В деталі сеї системи не входжу, бо не маю певності, щоб сі поправки мали шанси до переведення в Росії, коли взагалі хапаються найпростіших форм представительства, аби лише допняти конституційних форм. Сі поправки тому можуть здатися утрудненням справи. Але будувати відразу легше, як потім перебудовувати, а трудності не так великі і легко можуть бути поборені.