V. За механізмом дії на організм людини (фізичні й психоактивні засоби):

1. Психоактивні засоби поділяються на такі категорії:

• наркотики (натуральні, напівсинтетичні та синтетичні);

• кон­трольовані речовини-аналоги (наркотики-аналоги);

• орга­нічні розчинники та леткі препарати.

2. За впливом на свідомість і центральну нервову систему психоактивні НЗ поділяються на групи: анальгетики, антидепресанти депресанти, галюциногени (психодислептики або психоделіки), психоседативні засоби (ней­ролептики й транквілізатори), засоби психостимулюючі, гіпнотичні, снодійні та седативні (заспокійливі), стимулятори

• АНАЛЬГЕТИКИ застосовуються з метою послаблення болю різного ступеня, не порушуючи свідомості;

• АНТИДЕПРЕСАНТИ застосовуються при депресивних (пригнічених) станах, що характеризуються апатією, нудьгою, психічною і руховою загальмованістю. Важка ступінь психічної депресії може стати причиною суїциду. Найбільш ефек­тивними лікарськими засобами є трициклічні антидепресанти. При передозуванні вони викликають збудження і галюцинації, що і є причиною зловживань ними;

• ДЕПРЕСАНТИ заспокійливо діють на центральну нервову систему, гальмують або блокують активність нервової системи, в т.ч. рефлекторні функції. Спричиняють стан заспокоєння та розслаблення. При відповідному дозуванні вони використовуються в медицині як седативні засоби, що викликають сон. Барбітурати, аналогічні сполуки та малі транквілізатори є депресантами ЦНС. Опійні аналгетики також діють на ЦНС як депресанти.

• ГАЛЮЦИНОГЕНИ (психодислептики або психоделіки) — речовини, які виклика­ють розлади сприйняття у вигляді відчуттів чи образів, що мимовільно виникають без реального подразника і набува­ють для хворого об'єктивної реальності. Галюцинації свідчать про наявність грубого розладу психіки. Вони можуть бути зорові, слухові, тактильні, нюхові та смакові. Загальною рисою галюци­ногенів, що відрізняє їх від інших видів наркотичних речовин, є їх властивість змінювати сприйняття, настрій, характер мислення людини, порушують сприйняття у формі зорових і слухових галюцинацій. До галюциногенів, які найбільш широко застосовуються, належать диетиламід лізергінової кислоти (ЛСД), фенциклідин, препарати ко­ноплі, кетамін, циклодол, псилобіцин і мескалін. Під впливом одних засобів (конопля) виникають галюцинації з пригніченням рухової активності, а під дією інших (ЛСД) — галюцинації зі станом збудження. При цьому втрачається психічна та фізична повноцінність особистості,

• ПСИХОСЕДАТИВНІ ЗАСОБИ — лікарські засоби, що заспокоюють порушену психічну діяльність з явищами перекрученого психіч­ного та рухового збудження. В терапевтичних дозах призводять до психічного та рухового заспокоєння, але не пригнічують свідомість і не викликають сон. Підрозділяються на дві великі групи:

1) ней­ролептики, що мають сильну психоседативну й антипсихотичну дію. Основними представниками нейролептиків є похідні фенотиазину. Останнім часом зловживання препаратами цієї групи зуст­річаються досить рідко;

2) транквілізатори, що мають помірну і легку психоседативну дію. Створюючи заспокоєння і байдужість до конфліктних ситуацій, вони викликають загрозу виникнення наркотичної залежності. Найчастіше зловживають транквілізато­рами з групи бензодіазепінів.

• ПСИХОСТИМУЛЮЮЧІ ЗАСОБИ — різні за структурою речовини, які зменшують психічну депресію, почуття втом­леності, сонливості й збуджують нервову систему, підвищують розумову працездатність (амфетаміни, ефедрин, кокаїн, катинон),

• ГІПНОТИЧНІ ЗАСОБИ є депресантами ЦНС, що ви­кликають сон. До них належать барбітурати, метаквалон і хлоралгідрат. По суті багато які наркотики є седа­тивними і гіпнотичними засобами,

• СНОДІЙНІ ЗАСОБИ — це речовини або їх суміші, що викликають стан сну шляхом послаблення процесів збудження кори головного мозку і підсилення процесів гальмування, які частково обмежують збудження. При тривалому прийомі снодійних засобів виникає звикання до них. Найбільш виражене звикання відмічається при застосуванні барбітуратів. У малих дозах снодійні препарати про­являють седативну дію,

• СЕДАТИВНІ (ЗАСПОКІЙЛИВІ) ЗАСОБИ — лікарські препарати і речовини, що знижують підвищену подразливість. Застосовують­ся при різноманітних станах підвищеної подразливості, істерії, явищах підвищеної збудливості, невитриманості у висловлюван­нях і діях,

• СТИМУЛЯТОРИ стимулюють і активізують діяль­ність ЦНС (амфетамін і кокаїн). Деякі з цих лікарських засобів викорис­товуються в законних лікарських цілях, наприклад, для заглушування апетиту, регулювання ваги та лікування депресій (психостимулятори)