Послідовність виконання розкроювання

1. Декатування, намочування або зволожування тканини з подальшим просушуванням її на повітрі, або під праскою.

2. Перевірити, щоб на тканині не було дефектів. При виявленні дефектів позначити їх з виворітного боку.

3. Визначити лицьовий і виворітний боки тканини.

4. Врахувати нитку основи, малюнок на тканині.

5. Розкласти тканину на столі виворітним боком до гори.

6. Розкроювати виріб краще на великім розкроювальному столі.

7. Розкрій виконують стоячи.

8. Тканину можна розкласти: в розгортку, у згин. Вибір способу залежить від ширини тканини, розмірів деталей виробу, малюнками тощо.

9. Спочатку розкладають великі, потім малі викрійки.

10. Деталі викрійки розкладають економно, щоб залишилось менш відходів тканини.

11. Деталі викрійки приколюють кравецькими голками, обводять милом, крейдою, або простим олівцем за контуром. Другою лінією намічають припуски на шви.

12. Після розкладки перевіряють наявність всіх деталей, припуски на шви, напрямок нитки основи, малюнок.

13. Розкрій треба робити точно по наміченим лініям.

14. Відокремити викрійку.

15. Перевірити якість виконання викрійки.

.

Лабораторно – практична робота № 36. Тема: Підготування тканини до розкроювання.

Мета: -навчити: навчити розкроювати спідницю, готувати деталі крою до обробки;

-розвити: логічне мислення;

-виховувати: ощадливе ставлення до матеріалів.

Обладнання: таблиця «Розкладання викрійки на тканині», «Дефекти тканини», інструкція з охорони праці, тканина, ножиці, кравецькі шпильки, крейда, олівець, лінійка, деталі викрійки, голки, нитки.

Хід уроку.

Для розкрою укладаємо на столі тканину, складену в два складання особою всередину із згином по частковій нитки. Розкладаємо на тканини деталі викрійки так, щоб низ виробу розташовувався по поперечної нитки. Переднє полотнище викроюємо однією деталлю із згином, заднє - з швом посередині, давши припуск на шліцу ( розріз ) (докладніше нижче). Обмілюють припуски на шви: Бічний: 3-4 см (досить великий припуск дозволить вам надалі, якщо знадобиться, розширити спідницю). Шліца: по всій висоті середини заднього полотнища спідниці 7 - 8 см (на примірці висота шліци буде уточнена, зайве зріже) - позначено чорною стрілкою на фото. Припуск на подгин низу - 4 см. До верхнього зрізу припуск не даємо. Над витачками і бічними швами робимо невеликий підйом. Вирізаємо пояс, бажано по частковій. Відразу його проклеюємо по всій довжині та ширині щільним флізеліном і заутюжіваем уздовж навпіл лицьовою стороною назовні. Довжина поясу повинна дорівнювати повному обсягу талії + 8-10 см.

Ширина дорівнює подвоєною бажаної ширині пояса в готовому вигляді + 2 см на шви (можна, наприклад, взяти ширину рівною 8 см для пояса в готовому вигляді шириною 3 см). Підкладку викроюємо, використовуючи ті ж викрійки. І переднє, і заднє полотнище підкладки спідниці викроюємо однією деталлю (зі згином). Припуск під шліцу не закладаємо, припуск на подгибку низу також не потрібен, так як підкладка повинна бути коротше верху спідниці. Припуски по бічних швах і верхнім зрізах залишаємо такими ж, як для основної тканини.

Практична робота.

- Розкрій виробу.

Д/завдання: закінчити розкрій виробу. Перевірити наявність деталей, кількість, якість крою.

Прибирання.