Опис моделі.

1. Найменування виробу, вид тканини, вікова група, призначення виробу.

2. Крій та силует.

3. Основні конструктивні елементи полочки( підрізи, рельєфи, склади).

4. Опис всіх елементів ( застібка, комір, рукава, кишені).

5. Основні конструктивні елементи спинки.

6. Оздоблювальні елементи.

7. Довжина виробу.

Приклад:

Спідниця жіноча, напівприлеглого силуету, розширеного до низу, виконано з вовняної тканини, призначена для повсякденного носіння.

Полички з рельєфами. Застібка центральна, на 8 петель і 8 гудзиків. Кишені накладні. Спинка зі швом по-середині, що закінчується шлицей. По кишенях, низу, рельєфам і застібці прокладена оздоблювальна строчка. У вигляді обробки - оздоблювальні гудзики. Довжина спідниці до колін.

Д/завдання: придбати папку, написати реферат за темою (про моду сучасну), вчити ПБП зошит,3 ескіза чистова, з описом виробу.

Мета

Повторити ПБП при виконанні ручних, машинних, розкроювальних робіт. Ознайомитись зі способом отримання та властивостями синтетичних, штучних волокон.

Скласти ескіз поясного виробу ( 3 ескіза), зробити опис моделі поясного виробу. Навчитись робити побудову креслення (у М1:4) поясного виробу, створювати лекало – викрійкуспідниці.

Розширити знання та практичні навички при роботі на швейній машині з ножним приводом.

Скласти технологічну послідовність пошиву виробу та виготовити виріб за складеною інструкційною картою. На прикінці роботи зробити аналіз своєї діяльності,способи, методи усунення або уникнення недоліків.

Зробити розрахунок собівартості виробу.

Захистити свій проект, зробити презентацію виробу.

Лабораторно – практична робота № 29.

Тема: Ознайомлення з властивостями матеріалів хімічного походження (штучні, синтетичні). Їх переваги і недоліки у порівнянні із натуральними матеріалами.

Визначення завдань з виконання проекту.

Мета: -навчити: ознайомити учнів з властивостями матеріалів хімічного;

-розвити: навички користування спеціальною літературою;

-виховувати: всебічно розвинену особистість.

Обладнання: журнали мод, зразки моделей одягу, аркуш А4, кольорові олівці, лінійка.

Хід уроку.

Штучні речовини отримують з різної природної сировини – деревини, відходів бавовни, металів, кісток тварин, та ін..

Синтетичні реч. отримують шляхом переробки продуктів газів, нафти, кам’яного вугілля, складних хімічних реакцій.

За гігієнічними показниками штучні волокна поділяються на такі, що за властивостями близькі до натуральних. Тканинам з віскозних волокон притаманна м'якість, розтяжність, стійкість до тертя, гігроскопічність,світлостійкість. Ацетатні волокна мають кращий блиск. Металеві нитки – для виготовлення святкових, декоративних тканин, тасьми, люрекс(саржа, сатин, атлас).

Синтетичні волокна застосовують як у чистому вигляді, так і в суміші з натуральними і штучними волокнами, для надання тканині певних властивостей. Модифіковані капронові нитки, які мають поліпшені гігієнічні якості, використовують для виготовлення білизняних трикотажних виробів.

Тканинам з хімічних волокон притаманно накопичувати бруд в міру підвищеної електризованості. Електричні заряди притягують частки пилу.

Хімічна промисловість випускає випускає багато миючих засобів для прання різних видів тканин. Необхідно тільки уважно читати анотацію до миючих засобів і запам'ятати значення символів, зображених на ярликах.

Виробництво хімічних волокон складається з 5 етапів:

1. Здобування та попередня обробка сировини.

2. Приготування прядильної маси.

3. Формування ниток.

4. Оздоблення.

5. Первинна текстильна обробка.

Практична робота.

- Підбір матеріалів для виготовлення виробу. Розрахунок необхідної кількості тканини.