
- •(Машинним способом)
- •Лабораторно – практична робота № 28.
- •Тема 3. Проектування та виготовлення швейних виробів (машинним способом).
- •Види поясних виробів. Художнє конструювання. Поняття мода, стиль. Короткі історичні відомості про розвиток поясних виробів.
- •Історія одягу.
- •Опис моделі.
- •Визначення завдань з виконання проекту:
- •Знімання мірок.
- •Лабораторно – практична робота №31 .
- •Лабораторно – практична робота №32 . Тема: Моделювання. Робота дизайнера одягу.
- •Лабораторно – практична робота №33 . Тема: Побудова спідниці у м 1:4 разом з моделюванням, за ескізом.
- •Лабораторно – практична робота №34 . Тема: Побудова креслення спідниці ( у м 1:1).
- •Деталі крою:
- •Лабораторно – практична робота № 35. Тема: Технологія розкрою виробу.
- •Правила безпечної праці при розкроюванні
- •Послідовність виконання розкроювання
- •Лабораторно – практична робота № 36. Тема: Підготування тканини до розкроювання.
- •Лабораторно – практична робота № 37. Тема: Технологія виготовлення спідниці.
- •Інструкційна карта пошиття спідниці прямої.
- •Лабораторно – практична робота № 38. Тема: Ознайомлення з будовою швейної машини. Типові та спеціальні деталі. Види з’єднань деталей: рухомі й нерухомі, рознімні й не рознімні.
- •Інструкція з охорони праці при роботі на швейній машині
- •Небезпеки в роботі:
- •До початку роботи:
- •Вчасно робити:
- •Після закінчення роботи:
- •Пбп та санітарно-гігієнічні вимог під час роботи на швейній машині.
- •Лабораторно – практична робота № 39. Тема: Технологія виконання машинних швів.
- •Шов у підгин з закритим зрізом.
- •Шов у підгин з відкритим зрізом.
- •Шов зшивний.
- •Лабораторно – практична робота № 40. Тема: Підготовка виробу до першої примірки.
- •Лабораторно – практична робота № 41. Тема: Обробка виточок, складок, бокових швів спідниці.
- •Лабораторно – практична робота № 42. Тема: Дефекти та способи iх усунення.
- •Виправлення дефектів після першої примірки.
- •П роведення першої примірки.
- •Лабораторно – практична робота № 43. Тема: Обробка виробу після першої примірки.
- •Обробка бічних зрізів.
- •Термінологія машинних робіт
- •Вимоги до виконання машинних операцій
- •Лабораторно – практична робота № 44. Тема: Технологiя обробки застібки .
- •Лабораторно – практична робота № 45. Тема: Технологiя обробки верхнього зрізу виробу.
- •Лабораторно – практична робота № 46. Тема: Ремонт виробів.
- •Лабораторно – практична робота № 47. Тема: Волого-теплова обробка. Організація робочого місця під час вто. Правила безпечної праці, санітарно-гігієнічні вимоги.
- •Вимоги до проведення в то
- •Лабораторно – практична робота № 48. Тема: Оздоблення. Технологiя обробки декоративних елементiв (шльовки, кишені, хлястики).
- •Лабораторно – практична робота № 49. Тема: Технологія обробки нижнього зрізу спідниці. Кінцева обробка виробу. Догляд за шитими виробами.
- •Інструкційна карта.
- •Лабораторно – практична робота № 50. Тема: Оформлення конструкторської документації проекту.
- •Лабораторно – практична робота № 51. Тема: Систематизация та узагальнення знань учнiв з теми.
- •Тема: Презентація результатів проектної діяльності Захист проекту. Оцінювання результатів проектної діяльності
- •Розрахунок собівартості виробу
- •Аналіз роботи.
Донецька ЗОШ № 30
Проект
з трудового навчання
на тему: « Проектування і виготовлення швейних виробів »
(Машинним способом)
Виконала:
учениця _______ класу
______________________
Перевірила:
Кінаш Г.Ю.
Донецьк 20____р
Лабораторно – практична робота № 28.
Тема 3. Проектування та виготовлення швейних виробів (машинним способом).
( 25 ф.м. х 60' або 34 х 45' )
Види поясних виробів. Художнє конструювання. Поняття мода, стиль. Короткі історичні відомості про розвиток поясних виробів.
Мета: -навчити: ознайомити учнів із такими методами проектування, як метод фокальних обєктів, із видами поясних швейних виробів, навчити застосовувати у проектуванні метод фокальних об'єктів;
-розвити: навички користування спеціальною літературою, творчі здібності учнів;
-виховувати: всебічно розвинену особистість.
Обладнання: журнали мод, зразки моделей одягу, аркуш А4, кольорові олівці, лінійка.
Хід уроку.
До поясних виробів належать вироби, для яких опорна поверхня є тазостегновий пояс
( від лінії талії до лінії стегон): спідниця, брюки, труси, кальсони, інше.
Спідниця – один з найпопулярніших видів жіночого одягу. Вона є нижньою частиною різних видів жіночого вбрання. Спідниця може бути як окремим, самостійним виробом, так і частиною плаття, костюма, пальто.
Спідниця є видом одягу, який має конструктивні лінії талії і стегон. У частини спідниць опорною лінією є лінія талії. У виробах, де лінія талії занижена та зміщена на стегнах, опорною лінією служить пояс на стегнах. Тенденція зміщення лінії талії на лінію стегон має місце і в сучасних силуетах одягу.
Лінія талії відповідає польотному обляганню на фігурі, може мати різний характер: жорстка на поясі, м'яка на резинці.
Лінія стегон в залежності від потрібного прилягання – плотна, середня, свободна.
Лінія низу визначається від аналіза форми ( завужена, пряма, розширена – кльош, клінка)
За формою сучасні спідниці дуже різні, однак усі їх можна виділити в п’ять основних груп:
Прямі звужені спідниці, спідниці на запах;
Спідниці злегка розширені у формі трапеції (із клинців);
Спідниці широкі призбирані;
Спідниці у складку;
Спідниці кльош.
Історія одягу.
Спідниця –пов'язка на стегнах із шкур тварин, пізніше з тканини.
Спідниця перших років ХХ ст.. мала максимальну довжину – до самої землі. У спідниць був досить складний крій, вони облягали стегна і внизу були сильно розкльошені. Низ був оброблений воланами.
Після Другої Світової Війни костюм піддавався деяким змінам. Він нагадував військовий мундир. Стає популярним спортивний стиль.
В перші роки війни спідниці костюмів мали довжину трохи нижче колін і стали більш широкими.
В 1923 році костюм складався з вузької спідниці, кольорової блузки і піджака на підкладці з матеріалу блузки. Костюми періоду 1940-1947 років мали довільно оригінальні пропорції: дуже довгий жакет з широкими плечима і коротка спідниця.
Спідниця почала активно вкорочуватися.
Її кроїли з розширених внизу клинів або
прострочували декоративними променями.
В 50-ті роки ХХ
Сенсацією моди 60-х років стала міні-спідниця
довжиною на 15-20 см. Вище від коліна.
Наприкінці ХХ
Мода – нетривале панування тих чи інших смаків, що виявляються у зовнішньому вигляді різних оточуючих предметів ( одяг, взуття, посуд, автомобілі).
Близьке до поняття мода є поняття стиль.
Стиль – це індивідуальна манера, своєрідні, неповторні особливості творчості.
Основні стилі: класичний, романтичний, спортивний, фольклорний (вінтаж, ретро), гламур ( розкіш, блеск, шарм), мілібарі ( воєнна тематика).
Кожній людині важливо знайти свій стиль, який допоможе підкреслити найпривабливіші риси особистості ( праця дизайнера).
Силует – це зовнішні контури, обрис предмета, його площинне однотонне зображення, характеризується приляганням виробу до статури по лінії грудей, стегон, кроєм, довжиною.
Лабораторно - практична робота.
- Розробка ескізів підліткового одягу. Опис моделі.