«Загрозливі» симптоми і дані анамнезу, що дозволяють запідозрити остеопороз.

Остеопороз у більшості випадків протікає без симптомів, і пацієнти звертаються за медичною допомогою на пізніх стадіях захворювання .

• Сімейний анамнез переломів.

• Наявність декількох факторів ризику остеопорозу (жіноча стать, менопауза, похилий вік і інше).

• Зменшення росту пацієнта , формування деформацій хребта у вигляді «горба».

• Наявність переломів в анамнезі, особливо шийки стегнової кістки, хребців або зап’ястя.

• Болі в різних частинах скелету, м`язова слабість.

• Симптомами легкої форми недостатності кальцію є дратливість, ламкі нігті, посмикування м`язів, безсоння і серцебиття

Загальні підходи до профілактики.

Профілактика препаратами кальцію економічно ефективна навіть у жінок з нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини.

Серед фізичних факторів профілактики остеопорозу можна виділити наступні: загальне ультрафіолетове опромінення, боротьба з гіподинамією

(розширення рухової активності) прийом біологічно активних добавок, що містять кальцій.

Раціон харчування хворих на отеопороз і пацієнтів групи ризику повинен бути збалансованим по вмісту протеїнів, жирів, вуглеводів, основних мікроелементів (кальцій, натрій, магній, калій, фосфор і інші) і вітамінів

(Д, К, А, С і В). Самим звичайним харчовим джерелом кальцію є молоко і молочні продукти. Кальцій із молока, як правило, засвоюється легше, ніж із овочів.

Загальні рекомендації для пацієнтів

При наявності симптомів, що дозволяють запідозрити остеопороз, необхідно терміново звернутися до лікаря.

Перш ніж починати лікування отеопорозу, необхідно встановити причину, що обумовила порушення в кістковій тканині.

Лікування остеопорозу проводиться тільки під наглядом лікаря, одночасно з лікуванням основного захворювання.

Пацієнти, що страждають на ревматоїдний артрит, цукровий діабет і інші захворювання є факторами ризику остеопорозу і повинні бути під постійним наглядом лікаря-ортопеда.

Необхідна ланка у лікуванні остеопорозу – підвищена фізична активність, боротьба з шкідливими звичками. До фізичних факторів лікування остеопорозу відносяться лікувальна фізкультура, загальне ультрафіолетове опромінення, рефлексотера

пія, водобальнеолікування, масаж.

Загальні підходи до лікування.

Терапевтична медикаментозна стратегія профілактики і лікування остеопорозу включає застосування препаратів, що інгібують резорбцію кістки (біофосфонати , кальцій, естрогени, кальцитонін), що стимулюють кісткоутворення (фториди, анаболічні стероїди, паратгормон, остеогенон) і препаратів багатопланової дії (вітамін Д і його активні метаболіти).

Біофосфонати, естрогени (замісна гормональна терапія у жінок в постмено- паузному періоді), кальцитіон, остеогенон відносяться до препаратів рецептурного відпуску і застосовуються тільки по призначенню лікаря і під його наглядом.

Біофосфонати (етидронова, клодронова , тилудронова, памидронова, алендронова, ризедронова, золедронова кислота) сповільнюють мінералізацію кістки і кальцифікацію хряща, інгібують резорбцію кісткової тканини, остеобластами.

Клодронова кислота має високу спорідненість до кісткової тканини, пригнічує її резорбцію, яка патологічно підвищується при злоякісних процесах у кістках.

При лікуванні клодронатом спостерігається зниження підвищеної концентрації кальцію у сироватці крові і знижується ризик розвитку переломів.

Алендронова кислота діє як ефективний специфічний інгібітор остеокласто опосередкованій кісткової резорбції і застосовується при постменопаузному остеопорозі.

Помидронова кислота, так і золедронова кислота, протидіють остеолізу, який індукується злоякісними пухлинами, знижує вираженість гіперкальциемії у онкологічних хворих.

Остеогенон – оссеін- гідроксиапатитний комплекс, що впливає на фосфорно – кальцієвий обмін. Препарат проявляє подвійну дію на метаболізм кісткової тканини: стимулююча дія на остеобласти і гальмівна дія на остеокласти.

Кальцій, що входить до складу остеогенону, міститься у вигляді гідроксиапарату, що сприяє більш повному всмоктуванні в ШКТ.

Міокальцик (кальцитонін лосося) регулює обмін кальцію в організмі. Пригнічуючи активність остеобластів, суттєво знижує швидкість резорбції кісткової тканини. Крім того міокальцик володіє знеболювальною активністю, яка, напевне, обумовлена безпосереднім впливом на ЦНС.