Багатокомпонентні препарати:

Артрон-комплекс – натрію хондроітинсульфат і глюкозаміну г/х по 0,5 таб;

Терафлекс – глюкоза міну г/х 0,5 і натрію хондроітинсульфат 0,4-капсули;

Глюкозамін С-синергія – глюкозаміну г/х 0,3 і аскорбінова кислота 0,025 капсули;

Хондроксид – хондроінтинсульфат і димексид – мазь.

Остеопороз – системне захворювання скелету, що характеризується низькою кістковою масою і мікроструктурними ушкодженнями кісткової тканини, які приводять до підвищення крихкості кістки і збільшенню ризику переломів.

Згідно світовій статистиці кількість хворих на остеопороз складає 210млн. За останнє десятиліття проблема остеопорозу набула особливу актуальність внаслідок двох тісно пов`язаних демографічних процесів: різке збільшення в популяції людей похилого віку і , відповідної, кількості жінок в постменопаузному періоді. У кожної третьої жінки після 65 років зустрічається , як мінімум, один перелом кісток. Перелом шийки стегнової кістки приводить до зниження очікуваної середньої тривалості життя на 12-15%. Після таких переломів біля 50% пацієнтів не можуть пересуватися без сторонньої допомоги, а третина втрачає здатність до самообслуговування. Сумарний ризик остеопорозних переломів у віці 50 років складає 39,7% для жінок і 13,1% для чоловіків.

Головне, що відрізняє остеопороз від інших захворювань опорно-рухового апарату, - це майже повна відсутність клінічних проявів аж до виникнення перелому. У з`язку з цим, остеопороз визначають як тиху або «невидиму» епідемію.

Основні функції кісткової тканини – опорно-механічна і метаболічна.

Матрикс кісткової тканини займає 90% від об`єму, решта належить клітинам, кровоносним і лімфатичним судинам. Кістковий матрикс складається із органічного і мінерального компонентів. Неорганічні компоненти складають біля 60% ваги кіски, органічні – 30%, на долю клітин і води випадає біля10%.

В залежності від віку Cа²⁺ в організмі коливається в межах 0,8 до 1,7%.

В абсолютних цифрах складає біля 25-30г у немовлят і 850-1400г у дорослих. Приблизно 98-99% Са²⁺ знаходиться в кістковій і хрящовій тканинах у вигляді кристалів гідроксиапатиту, решта - в м`яких тканинах і позаклітинній рідині. Кінетичне дослідження за допомогою радіоактивного Са⁴⁷ показали, що в скелеті щорічно обмінюється до 18% від загального вмісту Са²⁺

Найбільш часті причини остеопорозу:

• генетичні порушення – генетичною детермінантою зниження щільності кісткової тканини і підвищення частоти переломів є ген, що контролює рецептори 1,25 – дигідрокси- вітаміну Д_3. Також до спадкових факторів ризику відносять особливості будови тіла пацієнтів, що успадковані від батьків (низький зріст, тендітна будова тіла);

• стать, вік - широкомасштабними епідеміологічними дослідженнями встановлено, що похилий вік і належність до жіночої статі виступають як фактори ризику остеопорозу;

Виявлено, що ризик захворювання підвищений у жінок по порівнянню з чоловіками в 6-7 разів;

• Географічні фактори – в різних географічних регіонах є відмінні особливості за частотою переломів шийки стегна при остеопорозі, однак причина географічних варіацій невідома;

• раса – представники білої і жовтої раси страждають захворюванням з більш високою частотою ніж представники чорної раси;

• спосіб життя – при малоактивному нерухомому способі життя виникають ранні порушення в кістковій тканині. Високе фізичне навантаження у жінок молодого віку можуть призводити до зміни гормонального статусу;

• особливості харчування. До факторів остеопорозу можуть бути віднесені: паління, зловживання алкоголем, повареною сіллю, непереносимість молочних продуктів або їх низький рівень в дієті, недостатнє вживання кальцію, магнію і вітаміну Д, надмірне вживання м`яса і напої з підвищеним вмістом фосфатів (типу Соса-СоІа, Sprite, Pepsi), а також надмірний прийом мінеральних солей;

• порушення ендокринного балансу організму, інші супутні захворювання. На першому місці по частоті порушення метаболізму кісткової тканини стоять ендокринні порушення (менопауза, ановуляторні менструальні цикли, первинна і вторинна аменорея, гіпертиреоз, гіпотиреоз, цукровий діабет, гіпогонадизм, синдром Іценко-Кушенга , гіперпаратиреоідизм);

• до факторів ризику остеопорозу відносять ревматичні захворювання

• (ревматоідний артрит, системний червоний вовчак); гемолітичну анемію, мієлому, лімфому, лейкози, захворювання нирок;

• медикаментозна терапія. Серед препаратів, що порушують метаболізм кісткової тканини , на першому місці стоять глюкокортикостероіди, крім того, тироксин, високі дози гепарину, препарати літію, антиконвульсанти , антибіотики (тетрациклін), діуретики, антациди, що містять алюміній , цитостатики, антагоністи або агоністи гонадотропного гормону;

• неблагоприємні фактори оточуючого середовища: тривала імобілізація, вібрація, іонізуюча радіація, хімічні сполуки (солі алюмінію, фенол, бензол, диоксид азоту, формальдегід, оксиди марганцю і хрому , фтор і інші).