Розвитку артрозу сприяють:

• похилий вік;

• ожиріння;

• постійне навантаження на суглоб;

• спадкові (генетичні фактори);

• паління.

«Загрозливими» симптомами, які дозволяють запідозрити у хворого захворювання суглобів, що пов`язане з обмінними порушеннями, є:

• переважне ураження суглобів нижніх кінцівок (плюсни);

• переважне ураження тазостегнових (колінних) суглобів;

• біль у суглобах у вигляді нападів, які починаються вночі або ранком;

• біль у сполученні з швидким наростанням набряків і підвищенням температури в ділянці суглоба;

• виникнення нападу болю в суглобах після прийому діуретиків, ацетилсаліцилової кислоти, алкоголю;

• часті переломи у жінок клімактеричного віку.

Окрім захворювань сполучної тканини і порушень обміну, причиною болю у суглобах може бути інфекція, в першу чергу – туберкульоз (про це слід думати при відповідних позитивних пробах з туберкуліном, контакті з хворим на туберкульоз. Найменші підозри на одне із вище перерахованих захворювань вимагає обов`язкового звернення до лікаря.

Біль у м`язах

Найбільш часті причини болю у м`язах:

• грип і інші ГРВІ;

• радикуліт;

• травма ( побутова, спортивна);

• надлишкова фізична загрузка;

• прийом діуретиків.

«Загрозливі» симптоми при болях у м`язах:

• болі у м`язах супроводжуються підвищенням температури при відсутності інших симптомів ГРВІ;

• до болю м`язах приєднуються болі в ділянці шиї, плечового поясу, грудної клітки.

Загальні підходи до лікування при суглобному і м`язовому болю.

1. Застосування місцевих протизапальних і знеболювальних засобів.

2. Застосування пероральних протизапальних і знеболювальних засобів.

Загальні рекомендації для пацієнтів.

• При забоях і розтягненні протягом перших 24-48 годин-спокій, холод на місце ушкодження.

• При місцевій болючості – місцевого застосування сухого тепла.

• Починати лікування з лікарських препаратів для місцевого застосування (мазі, гелі, розтирки).

• Пероральні НПЗЗ використовувати тільки при неефективності місцевих засобів.

Рекомендації для батьків.

• У дітей болі у м`язах частіше всього пов`язані з ГРВІ або забоями.

• При використані місцевих засобів у дітей слід уникати препаратів з вираженою місцево подразнюючою дією.

• Препаратом вибору при необхідності перорального прийому анальгетиків у дітей є високо очищений парацетамол.

Безрецептурні лікарські препарати, що використовують для симптоматичного лікування суглобного і м`язового болю, і умови їх раціонального застосування.

Використовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і анальгетики антипіретики, які знижують вираження запальної реакції , зменшують набряк тканин , що оточують суглоби, проявляють знеболювальну дію, Поряд з сприятливою фармакологічною дією і достатнім ступенем клінічної ефективності препарати цієї групи проявляють ряд небажаних побічних ефектів.

При захворюванні суглобів найбільш практичне значення має негативний вплив НПЗП на метаболізм суглобного хряща. В результаті застосування НПЗП хворі спочатку відчувають полегшення стану (зменшення болю, набряку , збільшення об`єму рухів) , а потім погіршення функції суглобів, пов`язане з руйнуванням суглобного хряща під впливом НПЗП.

Найбільшу ушкоджувальну дію на хрящ проявляють ацетилсаліцилова кислота, індометацин, піроксикам, фенілбутазон. Диклофенак має хондронейтральну дію, ібупрофен і кетопрофен – слабо виражену хондропротекторну дію, парацетамол помірну хондропротекторну дію.

Окрім ушкоджувальної дії на суглобний хрящ, при прийомі НПЗП і анальгетиків – антипіретиків можливий розвиток специфічного ускладнення, що отримало назву НПЗП – гастропатія. Це ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту з розвитком диспепсичних явищ (нудота, блювання, зниження апетиту), виразкові утворення , кровотечі.

Найбільш вираженою ульцерогенною дією (ушкодження слизової шлунка) володіють ацетилсаліцилова кислота, індометацин, піроксикам. Серед безрецептурних препаратів ульцерогенна дія найменш виражена у диклофенака, відсутня – у парацетамола.

Практично не мають вираженої дії на шлунок нові НПЗП, які відносяться до групи селективних і специфічних інгібіторів ЦОГ-2-мелоксикам, німесулід, целекоксиб, рефекоксиб. Але ці препарати відпускаються тільки за рецептом лікаря.

НПЗП і анальгетики-антипіретики представлені в аптеці великою кількістю лікарських форм як для системного (таблетки , капсули, суспензії) так і для місцевого застосування. Останнім при суглобному і м`язевому болю надається перевага.