
- •Фармацевтична опіка хворих з патологією опорно-рухового апарату.
- •Розвитку артрозу сприяють:
- •Клініко-фармацевтична характеристика лікарських форм препаратів для місцевого застосування при суглобному і м`язовому болю.
- •Основні принципи терапії остеоартрозу включають:
- •Багатокомпонентні препарати:
- •Найбільш часті причини остеопорозу:
- •«Загрозливі» симптоми і дані анамнезу, що дозволяють запідозрити остеопороз.
- •Загальні підходи до профілактики.
- •Загальні рекомендації для пацієнтів
- •Загальні підходи до лікування.
- •Використана навчально-методичналітература
Розвитку артрозу сприяють:
похилий вік;
ожиріння;
постійне навантаження на суглоб;
спадкові (генетичні фактори);
паління.
«Загрозливими» симптомами, які дозволяють запідозрити у хворого захворювання суглобів, що пов`язане з обмінними порушеннями, є:
переважне ураження суглобів нижніх кінцівок (плюсни);
переважне ураження тазостегнових (колінних) суглобів;
біль у суглобах у вигляді нападів, які починаються вночі або ранком;
біль у сполученні з швидким наростанням набряків і підвищенням температури в ділянці суглоба;
виникнення нападу болю в суглобах після прийому діуретиків, ацетилсаліцилової кислоти, алкоголю;
часті переломи у жінок клімактеричного віку.
Окрім захворювань сполучної тканини і порушень обміну, причиною болю у суглобах може бути інфекція, в першу чергу – туберкульоз (про це слід думати при відповідних позитивних пробах з туберкуліном, контакті з хворим на туберкульоз. Найменші підозри на одне із вище перерахованих захворювань вимагає обов`язкового звернення до лікаря.
Біль у м`язах
Найбільш часті причини болю у м`язах:
грип і інші ГРВІ;
радикуліт;
травма ( побутова, спортивна);
надлишкова фізична загрузка;
прийом діуретиків.
«Загрозливі» симптоми при болях у м`язах:
болі у м`язах супроводжуються підвищенням температури при відсутності інших симптомів ГРВІ;
до болю м`язах приєднуються болі в ділянці шиї, плечового поясу, грудної клітки.
Загальні підходи до лікування при суглобному і м`язовому болю.
Застосування місцевих протизапальних і знеболювальних засобів.
Застосування пероральних протизапальних і знеболювальних засобів.
Загальні рекомендації для пацієнтів.
При забоях і розтягненні протягом перших 24-48 годин-спокій, холод на місце ушкодження.
При місцевій болючості – місцевого застосування сухого тепла.
Починати лікування з лікарських препаратів для місцевого застосування (мазі, гелі, розтирки).
Пероральні НПЗЗ використовувати тільки при неефективності місцевих засобів.
Рекомендації для батьків.
У дітей болі у м`язах частіше всього пов`язані з ГРВІ або забоями.
При використані місцевих засобів у дітей слід уникати препаратів з вираженою місцево подразнюючою дією.
Препаратом вибору при необхідності перорального прийому анальгетиків у дітей є високо очищений парацетамол.
Безрецептурні лікарські препарати, що використовують для симптоматичного лікування суглобного і м`язового болю, і умови їх раціонального застосування.
Використовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і анальгетики антипіретики, які знижують вираження запальної реакції , зменшують набряк тканин , що оточують суглоби, проявляють знеболювальну дію, Поряд з сприятливою фармакологічною дією і достатнім ступенем клінічної ефективності препарати цієї групи проявляють ряд небажаних побічних ефектів.
При захворюванні суглобів найбільш практичне значення має негативний вплив НПЗП на метаболізм суглобного хряща. В результаті застосування НПЗП хворі спочатку відчувають полегшення стану (зменшення болю, набряку , збільшення об`єму рухів) , а потім погіршення функції суглобів, пов`язане з руйнуванням суглобного хряща під впливом НПЗП.
Найбільшу ушкоджувальну дію на хрящ проявляють ацетилсаліцилова кислота, індометацин, піроксикам, фенілбутазон. Диклофенак має хондронейтральну дію, ібупрофен і кетопрофен – слабо виражену хондропротекторну дію, парацетамол помірну хондропротекторну дію.
Окрім ушкоджувальної дії на суглобний хрящ, при прийомі НПЗП і анальгетиків – антипіретиків можливий розвиток специфічного ускладнення, що отримало назву НПЗП – гастропатія. Це ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту з розвитком диспепсичних явищ (нудота, блювання, зниження апетиту), виразкові утворення , кровотечі.
Найбільш вираженою ульцерогенною дією (ушкодження слизової шлунка) володіють ацетилсаліцилова кислота, індометацин, піроксикам. Серед безрецептурних препаратів ульцерогенна дія найменш виражена у диклофенака, відсутня – у парацетамола.
Практично не мають вираженої дії на шлунок нові НПЗП, які відносяться до групи селективних і специфічних інгібіторів ЦОГ-2-мелоксикам, німесулід, целекоксиб, рефекоксиб. Але ці препарати відпускаються тільки за рецептом лікаря.
НПЗП і анальгетики-антипіретики представлені в аптеці великою кількістю лікарських форм як для системного (таблетки , капсули, суспензії) так і для місцевого застосування. Останнім при суглобному і м`язевому болю надається перевага.