12

Фармацевтична опіка хворих з патологією опорно-рухового апарату.

Ушкодження і захворювання органів опорно–рухової системи займає одно із провідних місць в структурі загальної захворюваності населення більшості європейських країн, в тому числі України. За даними ВОЗ, біль у суглобах зустрічається у 30% населення, 20% хворих потребують обов`язкового систематичного лікування під наглядом лікаря, 10% стають частково непрацездатними, а 5% - повними інвалідами. Особливу актуальність захворювання суглобів набувають у зв`язку з ростом тривалості життя людини. Згідно епідеміологічних досліджень патологія суглобів у осіб старше 40 років виявляється у 50% випадків, а після 70 років - 90% населення.

Суглобний і м`язовий біль.

Біль у суглобах – найбільш часті причини болю у суглобах.

При всій багато численності причин, що викликають ураження суглобів, більшість випадків можна умовно поділити на три групи:

• системні захворювання сполучної тканини (ревматизм, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, склеродермія);

• порушення обмінних процесів в тканинах суглобного хряща і кістки (остеоартроз, подагра, остеопороз);

• травми (побутова, спортивна і т.п.)

Системні захворювання сполучної тканини – група захворювань, що характеризуються системним імунозапальним ураженням сполучної тканини, що проявляється множинним ураженням органів і тканин, що набуває циклічного прогресуючого протікання.

Ревматизм – токсикоз-імунологічне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням серцево-судинної системи, що розвивається внаслідок інфікування β-гемолітичним стрептококом групи А.

Ревматоїдний артрит – хронічне автоімунне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням суглобів.

Системний червоний вовчак – тяжке хронічне автоімунне системне захворювання, що протікає з множинними ураженнями внутрішніх органів.

«Загрозливими» симптомами, що дозволяють запідозрити у хворого захворювання сполучної тканин є:

• виникнення болю у суглобах через 1-2 тижні після перенесеної ангіни;

• біль у суглобах, що супроводжуються підвищенням температури, набряком суглоба, почервонінням шкіри над ним;

• біль у суглобах, що супроводжується втратою ваги, підвищеною втомлюваністю;

• біль у суглобах, що супроводжується ранковою скутістю;

• біль у суглобах, що супроводжується м`язовою слабістю;

• біль у суглобах, що супроводжується шкірною висипкою;

• біль у суглобах у сполученні з синдромом Рейно (напади похолодання і збліднення пальців верхніх кінцівок, що виникає під впливом холоду, емоційного стресу; супроводжується відчуттям поколювання, оніміння, зниження шкірної і больової чутливості).

Захворювання, що пов`язані з порушенням обмінних процесів в тканинах суглобного хряща і кістки.

Остеопороз – зниження щільності кісткової тканини, що супроводжується підвищеною схильністю до переломів.

Розвитку остеопорозу сприяють:

• раннє настання менопаузи;

• паління;

• надлишкове вживання кофеїну (більше 2 чашок кави вдень);

• прийом лікарських препаратів (кортикостероїдів).

Подагра – захворювання, що обумовлене гіперурикемією (підвищенням вмісту сечової кислоти у позаклітинних рідинах організму) , що приводить до відкладання кристалів сечової кислоти (уратів) у тканинах.

Розвитку подагри сприяють:

• спадковість;

• вживання великої кількості м`яса, копченостей;

• вік у чоловіків після 30 років, а у жінок після 60 років;

• стать – чоловіки хворіють у 5-7 разів частіше жінок;

• прийом лікарських препаратів – гіперурикемією можуть викликати нікотинова кислота, фуросемід і інші петльові діуретики, тіазидні діуретики (дихлотіазид, гідрохлортіазид), ацетилсаліцилова кислота (малі дози), циклоспорин, алкоголь.

Отеоартроз – дистрофічне захворювання суглобів кінцівок і хребта, в основі якого лежить повільно прогресуюча дегенерація суглобного хряща. При артрозі частіше всього уражаються тазостегнові і колінні суглоби, біль як правило, підсилюється при фізичному навантаженні і поглиблюється в стані спокою.