Основні принципи лікування дисбактеріозу кишечнику

Лікування дисбактеріозу кишечнику комплексне. Воно направлене на усунення причини, що викликала дисбактеріоз, елімінацію патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів і відновлення нормальної мікрофлори товстої кишки. Останнє досягається за допомогою препаратів, які отримали назву «пробіотики».

Амбулаторне лікування можливе тільки при латентній (компенсованій) формі кишкового дисбактеріозу. Не слід призначати його самостійно – необхідно провести мікробіологічне дослідження фекалій і обов’язково проконсультуватися з лікарем.

Не медикаментозне лікування дисбактеріозу кишечнику

Основане на раціональній дієтотерапії, яка повинна бути повноцінною, хімічно, механічно і термічно безпечною і направлена на:

• забезпечення повноцінного харчування;

• поліпшення функціонального стану кишечнику і інших органів травної системи;

• стимуляцію процесів регенерації і підвищення імунітету.

При дисбактеріозі показане нежирне відварне м’ясо, риба, каші (гречана, вівсяна, рисова), нежирний сир, білий черствий хліб, фрукти і овочі у великій кількості (як продукти, що містять харчові волокна).

При діареї хворим на дисбактеріоз рекомендується тимчасово виключити чорний хліб, цільне молоко, сирі овочі і фрукти, жирні і гострі приправи. Раціонально вживати рисові і вівсяні супи, каші, киселі, запіканки із варених овочів, соки із моркви, чорної смородини, айви, гранату.

При запорі в дієту хворих на дисбактеріоз слід включати продукти, що багаті на харчові волокна і які проявляють послаблюючу дію – хліб з висівками, овочеві вінігрети, гречану кашу, кефір, сирі овочі і соки, кислі фрукти, високомінералізовані мінеральні води.

При вираженому метеоризмі обмежують вживання бобових, капусти, продуктів з високим вмістом глюкози – мед, повидло, цукерки, виноград. Рекомендується збільшити вміст в харчовому раціоні вареного м’яса і риби.

У дітей доцільно використання традиційних кисломолочних продуктів і спеціальних кисломолочних адаптованих сумішей, за хімічним складом наближених до жіночого молока – «АГУ-1», «АГУ-2», ацидофільна «Малютка», «Біфілін». Для дітей більш старшого віку призначені неадаптовані молочні молочнокислі суміші – «Ацидолак», «Біолокт», «Біфілін-М», «Лактобактерин», «Біокефір», «Біфідокефір», йогурти.

Медикаментозне лікування дисбактеріозу кишечнику

При компенсованому дисбактеріозі для нормалізації мікрофлори і гальмуванню росту патогенних і умовно-патогенних мікробів використовуються пробіотики, що містять компоненти або продукти життєдіяльності більше 20 видів мікроорганізмів.

Пробіотики (еубіотики) – ліофільно висушені живі ослаблені штами нормальної мікрофлори кишечнику, які після прийму всередину заселяють кишечник. Оживаючи у кишечнику бактерії продукують оцтову і молочну кислоти, створюючи в ньому кисле середовище, що пригнічує мікроорганізми (клостридії, протей, бактероїди), які сприяють гниттю і газоутворенню; продукують антибактеріальні речовини, що гальмують ділення різних умовно-патогенних бактерій і збудників кишкових інфекцій (сальмонели, шигели і інші).

Пребіотики призначають не в якості замісної терапії, а як засоби, що забезпечують умови для відновлення нормальної мікрофлори.

Пробіотики застосовуються як для лікування, так і для профілактики дисбактеріозу, особливо у дітей.

Препарати пробіотиків:

Лінекс – не слід запивати гарячими напоями і застосовувати одночасно з алкоголем. При вживанні натще слід запивати невеликою кількістю рідини. При вживанні у маленьких дітей можна розкрити капсулу Лінекса і перемішати її вміст з чайною ложкою рідини (чай, вода, сік).

Біоспорин – не допустимо розчинення препарату гарячою водою і тривале зберігання в розчиненому вигляді.

Колібактерин – не допустимо розчинення препарату гарячою водою і тривале зберігання в розчиненому вигляді.

Хілак – не рекомендується вживати препарат з молоком і молочними продуктами. Вживання препарату можливе до і під час їжі з невеликою кількістю води. Не допустиме одночасне застосування Хілаку з антацидами.

Хілак форте – такі ж рекомендації, як і при вживанні Хілаку.

Пребіотики. До пребіотиків відносяться інгредієнти їжі, що не перетравлюються і які сприяють поліпшенню здоров’я за рахунок вибіркової стимуляції росту і\або метаболічної активності одної або декількох груп бактерій, що існують у товстій кишці. Щоб компонент їжі був класифікований як пребіотик, він не повинен підлягати гідролізу травними ферментами людини, не повинен абсорбуватися в верхніх відділах травного тракту, однак повинен бути селективним субстратом для росту і метаболічної активації одного виду або певної групи мікроорганізмів, що заселяють товстий кишечник, призводячи до нормалізації їх співвідношення. Інгредієнти харчування, які відповідають цим вимогам, є низькомолекулярними вуглеводами. Властивості пребіотиків найбільш виражені у фруктозоолігосахари-дах (ФОС), інуліні, галактоолігосахаридах (ГОС), лактулозі, лактитолі. Пребіотики знаходяться в молочних продуктах, кукурудзяних пластівцях, крупах, хлібі, цибулі, артишку, аспарагусі, бананах і в багатьох інших продуктах.

Регулярне використання продуктів, що містять молочнокислі, біфідобактерії, харчові волокна і натуральні антиоксиданти, сприяють підтримці здоров’я, пом’якшують вплив небажаних факторів зовнішнього середовища, сприяють збільшенню тривалості життя.