Загальні рекомендації для пацієнтів.

• Оптимізація режиму праці і відпочинку.

• Заняття спортом.

• Зупинка контакту з можливими токсичними хімічними речовинами.

• Оптимізація раціону харчування:

• рекомендується їжа багата на протеїни ( м`ясо, соєве м`ясо, бобові), що сприяє підвищенню активності головного мозку;

• їжа багата на вуглеводи (легко поповнюється запасами глюкози у випадку «енергетичного глоду» головного мозку;

• яйця, печінка, що багаті на вітаміни групи В – покращують пам`ять і підвищують концентрацію уваги;

• хліб грубого мелення, сир, банани, м`ясо індика - джерела триптофану, що сприяє синтезу серотоніну – біологічно активної речовини, що покращує настрій;

• продукти харчування з вираженими вітамінними властивостями: чорна смородина, плоди шипшини, обліпихи, чорноплідної горобини, цитрусові, яблука, ківі і полуниця, різноманітні овочеві салати, фруктові соки і вітамінні чаї.

Поради для батьків.

Загальні симптоми недомагання ( зниження розумової і фізичної працездатності, пам`яті, уваги, пригнічення настрою) супроводжують практично любе захворювання у дітей і самостійно ліквідуються по мірі одужання.

Проведення спеціальних заходів реабілітації необхідно у дітей після перенесених тяжких інфекцій.

В першу чергу, дітям рекомендується міроприємства по нормалізації режиму праці і відпочинку, корекція харчування. Застосування спеціальних ліків загально тонізуючої дії у дітей молодшого віку можливе тільки після консультації з лікарем.

Для симптоматичного лікування астенічного синдрому, підвищеної втомлюваності, зниження працездатності використовувати адаптогени. Ці речовини проявляють загально тонізуючий і загально зміцнюючий вплив на організм. Вони володіють рядом унікальних властивостей: підвищують стійкість організму до радіоактивного випромінювання, холоду, недостачі кисню, стресовим фактором.

Необхідно знати, що малі дози рослинних адаптогенів здатні виявляти прямо протилежний більшим дозам ефект на ЦНС. Якщо більші дози підсилюють процеси збудження і дають прилив рухової і інтелектуальної активності, легке збудження вдень і міцний сон вночі, то малі дози, навпаки, можуть викликати загальмованість, обмеження активності, постійну сонливість і т.п.

Наприклад, однократний прийом 10 крапель спиртованого екстракту елеутерококу викликає сильну загальмованість протягом дня, але прийом того ж елеутерококу в дозі 25 крапель дає виражений активізуючий ефект.

Слід пам`ятати, що всі рослинні адаптогени при завищенні їх дози можуть викликати стійке безсоння збудження нервової системи, серцебиття і т.п., тому до питань дозування слід підходити дуже обережно, постійно контролюючи самопочуття.

Рослинні адаптогени протипоказані при підвищеній нервовій збудженості, безсонні, лихоманці, підвищеному АТ, порушенні серцевої діяльності. Необхідна періодична зміна адаптогенів для попередження звикання до них.

Використана навчально-методичналітература

1. «Правові, медичні та фармацевтичні аспекти створення реалізації і застосування лікарських засобів» Т.Г.Калинюк, Б.Л.Парновський, 2002р.

2. «Фармацевтична опіка. Атлас». Національний медичний університет, 2003р.

3. Фармацевтическая опёка Курс лекций Под редакцией члена корреспондента НАН Украины, профессора В. П. Черных, профессора И. А. Зупанца 2006

4. «Лекарственные средства». Машковский М.Д. т.1.2 Москва 2000

5. Опека пациента в практике врача и провизора (руководство по применению лекарственных средств). Видавництво «Український медичний вісник»