
- •Симптоматичне лікування порушень діяльності нервової системи.
- •Патологічні типи головного болю.
- •Ситуації, що вимагають екстреної діагностики і лікування.
- •Поради для батьків
- •Порівняльна характеристика лікарських засобів, що застосовують для симптоматичного лікування головного болю
- •Тривожні стани
- •Найбільш розповсюдженні причини тривожних станів.
- •Напрямками лікування пацієнтів з симптомами підвищеної тривожності.
- •Астенія (астенічний синдром).
- •Загальні рекомендації для пацієнтів.
- •Поради для батьків.
- •Використана навчально-методичналітература
Тривожні стани
Темп сучасного життя, бурхливий розвиток інформаційних технологій, часто несприятлива соціальна ситуація проявляє сильний вплив на нервову систему людини, його психічне здоров`я. В умовах підвищеного нервового напруження працюють викладачі, лікарі, працівники сфери обслуговування інше. Стрес, невроз ці діагнози зустрічаються все частіше. За даними ВОЗ, стресу підлягають не менше 10-35% жителів різних країн світу. Стрес неминуче приводить до зниження працездатності, трудової активності,погіршенню якості життя, до соціальної дезадаптації. Одним із характерних проявів впливу стресу на людину є безпричинне хвилювання, тривожний стан. Пацієнти з симптомами підвищеної емоційної збудливості, тривожності потребують особливої уваги, делікатного відношення працівника аптеки. Рекомендації фармацевта по симптоматичному лікуванню тривожних станів можуть значно покращити самопочуття таких пацієнтів, підвищити якість життя.
Тривожність, хвилювання, тривожні стани – це навіяне відчуття очікування чогось неприємного, не визначеної загрози, небезпеки. На відміну від страху тривога не має певного джерела, це «побоювання чогось невідомого». Психологи розрізняють тривогу як стан і тривожність як рису особи. Тривога як стан притаманна нам всім. Певний рівень тривоги необхідний для мобілізації емоційних, інтелектуальних і вольових ресурсів людини. Цей оптимум тривоги у кожного свій, залежить від індивідуальних властивостей людини.
Тривалий тривожний стан супроводжується пригніченням настрою, втратою цікавості до любого роду занять, агресивністю по відношенню до оточуючих. Частим супутником тривожних станів є головний біль, серцебиття, погіршення апетиту, розлади сну, які суттєво впливають на якість життя. Без відповідної медикаментозної і/або не медикаментозної корекції тривожний стан може стати першим передвісником неврозу, тому слід використати всі можливості для його лікування.
Найбільш розповсюдженні причини тривожних станів.
Частіше всього в основі цих розладів лежать виробничі або побутові проблеми, що сіють тривогу або супроводжуються невизначеністю: стан здоров`я рідних і близьких; неприємності на роботі або в сім`ї, очікування рішення життєво важливих проблем, очікування важливих подій (екзамени, зміна сімейного стану, переміна місця роботи і інше).
У ряді випадків стан підвищеної тривожності є проявом одного із соматичних захворювань. Серед таких захворювань частіше всього зустрічається:
підвищена активність щитовидної залози ( тиреотоксикоз) ;
стенокардія ( порушення кровообігу в коронарних судинах);
зниження рівня глюкози у крові ( гіпоглікемія);
надлишок гормонів, що виробляються наднирниками;
синдром абстиненції – утримання від нікотину, алкоголю, снодійних препаратів, наркотичних препаратів;
побічна дія лікарських препаратів.
Підвищена тривожність може бути симптомом серйозного захворювання -шизофренії , манікально-депресивного синдрому.
Найбільш розповсюджені причини тривожності у дітей.
У дітей причиною виникнення тривоги майже завжди є внутрішній конфлікт, непогодження з самим собою. При цьому підвищується тривожність може проявитися неспокійною, дратливою поведінкою, грубістю по відношенню до оточуючих або навпаки – повною апатією, байдужістю, відмовою від любих прагнень. Такі діти постійно не впевнені в собі і в своїх рішеннях, весь час очікують неприємностей, емоційно нестійкі, недовірливі, капризні, дратливі. А це вже передвісник неврозу.
Розвитку патологічної тривожності у дітей сприяють:
емоційна холодність зі сторони близьких;
підвищені вимоги зі сторони дорослих, що не відповідають можливостям і прагненням дитини;
суперечні вимоги до дитини, що виходять від різних осіб (наприклад, мама забороняє те, що дозволяє бабця.
Хоча практика показує, що у дітей часто можна обійтися без медикаментозної корекції тривожних станів, більшість батьків довіряють лікам.
Лікарські засоби, прийомом яких найбільш часто може супроводжуватися тривожністю, емоційною збудливістю:
симпатоміметики ( в тому числі препарати для лікування бронхіальної астми, судинозвужувальні препарати для лікування риніту, комплексні засоби для припинення симптомів застуди);
препарати гормонів щитовидної залози;
загально тонізуючі засоби ( настойка женшеня, лимонника і інші ) – при передозуванні;
препарати що містять кофеїн, при тривалому прийомі великих доз.
«Загрозливі симптоми при підвищеній тривожності.
При виникненні підвищеної тривожності на фоні якої не будь складної її життєвої ситуації дуже важливо не пропустити серйозне захворювання, яке може супроводжуватися симптомом тривоги.
Признаками такого захворювання можуть бути:
біль у грудині, яка віддає в руку, шию, щелепу (особливо в ліву половину тіла);
нерівномірність або підвищена частота серцебиття;
задишка, часте і утруднене дихання ;
високий артеріальний тиск;
тривога, що супроводжується відчуттям жару, пітливістю, сухістю в роті;
тривога , що супроводжується нудотою, блюванням, розладами стільця, втратою ваги;
тривога виникає натще або після фізичного навантаження ( нерідко відмічається при цукровому діабеті);
тривога виникає на фоні прийому якого-небудь лікарського препарату або його відміни;
тривога, що супроводжується панічним настроєм, страхами.