Питання для самоконтролю

1. Що таке державне регулювання економіки та його обмеження?

2. Розкрийте зміст кейнсіанського механізму державного регулювання економіки.

3. У чому полягають розходження між класичною і кейнсіанською теоріями?

Література: [1; c.97-117], [3; c.68-86], [6; c.127-143].

Тема 8. Фіскальна політика

Мета роботи: поглибити, закріпити, систематизувати знання студентів про механізм дії податково-бюджетної політики

План:

1. Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків.

2. Ефект гальмування автоматичної фіскальної політики та необхідність її доповнення дискреційною політикою.

3. Концепції збалансування державного бюджету.

4. Емісійне фінансування бюджетного дефіциту та інфляція.

Методичні рекомендації

Для з’ясування першого питання розглянемо кількісну залежність автоматичних податкових вилучень від зміни ВНП. Відношення між зміною ВНП як доходу вимірюється статистичним коефіцієнтом, який називається граничним коефіцієнтом податків t' (МРТ):

Граничний коефіцієнт податків показує на скільки грошових одиниць змінюється величина автоматичних податкових вилучень зі зміною доходу на одну грошову одиницю.

В умовах застосування лише чистих податків вилучення дорівнюють 1 - с¢ (1-МРС). В умовах застосування автоматичних чистих податків вилучення дорівнюють 1 - с¢ (1 - t¢). Тому мультиплікатор витрат є величиною обернено пропорційною до цих вилучень:

О скільки мультиплікатор податків m_t дорівнює:

дістанемо формулу складного мультиплікатора податків:

Після того, як ми визначилися з мультиплікаторами, розглянемо друге питання, ефект гальмування ВНП з боку автоматичних чистих податків.

Автоматичні чисті податки гальмують інфляційне зростання чи рецесійне зменшення ВНП лише частково. Це означає, що для повної стабілізації економіки дія вмонтованих стабілізаторів повинна доповнюватися заходами дискреційної фіскальної політики, тобто за рахунок відповідної зміни державних закупок, податкових ставок або трансфертів.

У третьому питанні, щоб визначити заходи, які держава повинна застосовувати з метою повної стабілізації економіки, ми повинні виходити з того, що реальна фіскальна політика приймає необхідні дискреційні рішення в умовах чистих автоматичних чистих податків.

Розглядаючи трете питання, потрібно пам’ятати, що дискреційна фіскальна політика вирішує складну альтернативу: стабілізація чи збалансування державного бюджету. Виникає питання – чи може дискреційна фіскальна політика виконувати стабілізаційну функцію і водночас забезпечувати збалансованість державного бюджету? Існує три концепції регулювання державного бюджету.

Перша – збалансування бюджету на щорічній основі. Це означає, що державні витрати повинні вирівнюватися з доходами в межах кожного року.

Але така концепція вступає в суперечність зі стабілізаційною функцією фіскальної політики.

Друга – збалансування бюджету на циклічній основі. Згідно з цією концепцією бюджет повинен балансуватися не щорічно, а в межах економічного циклу. Під час падіння виробництва держава, щоб стимулювати економіку, дискретно зменшує чисті податки і збільшує державні закупки, що спрямовує бюджет до дефіциту. Під час інфляційного зростання, щоб стримати економіку, дискретно зменшує чисті податки і збільшує державні закупки, що спрямовує бюджет до дефіциту. Під час інфляційного зростання, щоб стримати економіку, держава дискретно підвищує чисті податки і скорочує державні закупки, що спрямовує бюджет до надлишку. Це не забезпечує збалансованості державного бюджету.

Одночасне дотримання стабілізаційної функції і збалансованого бюджету є для фіскальної політики несумісним. Тому вона змушена вибирати, тобто вирішувати, що є більш пріоритетним – стабілізація економіки чи збалансування державного бюджету. При вирішені цієї альтернативи перевага надається стабілізаційній функції.

Це означає, що в основі фіскальної політики повинна лежати концепція функціональних фінансів. Згідно концепції функціональних фінансів бюджетна функція фіскальної політики повинна бути підпорядкована стабілізаційній.

При розгляді четвертого питання зверніть увагу на те, що бюджетний дефіцит є необхідною умовою для стабілізації економіки і держава свідомо йде на його створення і передбачає певні джерела його фінансування, в тому числі, грошово-кредитну емісію.

Грошово-кредитна емісія означає, що Центробанк випускає нові гроші, які не забезпечені зростанням товарної маси, і за допомогою певного кредитного механізму фінансує уряд. Грошово-кредитна емісія не створює державного боргу, але є інфляційною і тому породжує інфляційній податок у поточному періоді.