
- •Змістовий модуль 3. Екологія мікроорганізмів
- •Тема 5. Основні екологічні ніші мікроорганізмів
- •Мікрофлора грунту
- •Основні представники мікрофлори грунту:
- •Санітарно-мікробіологічна оцінка грунту
- •Мікрофлора повітря
- •Критерії оцінки мікробного забруднення повітря в приміщеннях лікарні
- •Дія хімічних речовин
- •Вплив біологічних факторів
- •Вплив хімічних факторів на бактерії. Дезінфектанти. Антисептики
Дія хімічних речовин
Залежно від фізико-хімічного складу середовища, концентрації, тривалості контакту, температури хімічні речовини по-різному впливають на мікроорганізми. У малих дозах вони діють як подразники, а в бактерицидних концентраціях паралізують життєдіяльність бактерій.
За дією на бактерії бактерицидні хімічні речовини поділяють на поверхнево-активні, феноли та їх похідні, барвники, солі важких металів, окислювачі і групу формальдегіду.
Поверхнево-активні речовини, або детергенти, можуть нагромаджуватись на поверхні розділяння фаз і спричиняти різке зниження поверхневого натягу, що призводить до порушення нормального функціонування клітинної стінки і цитоплазматичної мембрани. До бактерицидних речовин з поверхнево-активною дією належать жирні кислоти, в тому числі і мила, які спричинюють ушкодження тільки клітинної стінки і не проникають у клітину. Широко використовуються синтетичні детергенти, які краще розчиняються у воді.
Фенол, крезол та їх похідні спершу ушкоджують клітинну стінку, а потім і білки клітини. Деякі речовини цієї групи пригнічують функцію коферменту (дифосфопіридиннуклеотиду), який бере участь у дегідруванні глюкози і молочної кислоти.
Барвники мають властивість затримувати ріст бактерій. В основі їх дії лежить виражена спорідненість із фосфорнокислими групами нуклеопротеїдів. До барвників з бактерицидними властивостями належать брильянтовий зелений, риванол, трипафлавін, акрифлавін та ін.
Солі важких металів (свинець, мідь, цинк, срібло, ртуть) спричинюють коагуляцію білків клітини. При взаємодії солі важкого металу з білком утворюються альбумінат металу і вільна кислота (R—СООН + AgNO3-> COOAg + HNO3).
Деякі метали (срібло, золото, мідь, цинк, олово, свинець та ін.) мають олігодинамічну дію (бактерицидна властивість). Так, наприклад, посуд із срібла, посріблені предмети, посріблений пісок при контакті з водою надають їй бактерицидних властивостей щодо багатьох видів бактерій. Механізм олігодинамічної дії полягає в тому, що позитивно заряджені іони металів адсорбуються негативно зарядженою поверхнею бактерій і змінюють проникність їх цитоплазматичної мембрани. Можливо, що при цьому порушується живлення і розмноження бактерій. Віруси також дуже чутливі до солей важких металів, під впливом яких вони необоротно інактивуються.
Окислювачі діють на сульфгідрильні групи активних білків; сильніші окислювачі шкідливо впливають і на інші групи (фенольні, тіо-етилові, індольні й амінні). До окислювачів належать хлор, який діє на дегідразу, гідролазу, амілазу, протеазу бактерій, внаслідок чого його широко використовують для знезаражування води, а також, хлорне вапно і хлорамін, що застосовуються для дезинфекції. Як антибактеріальний засіб у медицині з успіхом застосовують йод у вигляді спиртового розчину, який не тільки окислює активні групи білків цитоплазми бактерій, а й спричинює їх денатурацію.
У зв'язку з можливою побічною дією йоду рекомендується застосовувати в хірургічній практиці хлоргексидин, який має високу антибактеріальну активність щодо як грампозитивних, так і грамнегативних мікроорганізмів. Його використовують для обробки рук персоналу, шкіри, операційного поля хворих, яких оперують, для дезинфекції інструментів, катетерів, апаратів інгаляційного наркозу. Хлоргексидин застосовують для лікування гнійних ран, промивання операційних ран і порожнин.
Окислювальні властивості, крім названих речовин, мають калію перманганат, перекис водню та ін.
Багато видів вірусів стійкі проти дії ефіру, хлороформу, етилового і метилового спирту, ефірних масел. Майже всі віруси довго зберігаються в розчинах гліцерину Рінгера, Тіроде. Віруси руйнуються під впливом NaOH, KOH, а також хлораміну, хлорного вапна, хлору, інших окислювачів.
Формальдегід застосовують у вигляді 37—40 % розчину, що дістав назву формаліну. Його бактерицидна дія, як вважають, пояснюється тим, що він приєднується до аміногруп білків і спричинює їх денатурацію. Формальдегід убиває як вегетативні форми, так і спори мікроорганізмів. Його застосовують для знешкоджування дифтерійного, правцевого та інших екзотоксинів, в результаті чого вони перетворюються в анатоксини. Крім формальдегіду, алкілюючу дію має етиленоксид (газ), який застосовують для дезинфекції різних поверхонь.