7.1. Аргументи «проти»

Невдовзі після підписання указу Президента про відродження Десятинної академік НАНУ Петро Толочко в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» заявив про своє категорично негативне ставлення до відбудови церкви. Академік сказав, що «глибоко переконаний у тому, що займатися ще й Десятинною церквою немає ні сенсу, ні можливостей. (…) Змінилася вся містобудівельна ситуація. Прорізана вулиця Володимирська, якої в давнину не було. В наші дні південно-східний кут споруди нависав би над територією Національного музею історії України. Будуючи церкву, довелося б знімати гранітну огорожу зі сходами, що досить складно. До того ж, будівельний майданчик відрізав би музей від зовнішнього світу». [38]

Науковці столиці два роки тому оприлюднили звернення до громадськості, у якому застерігали, що зведення на Старокиївській горі великого архітектурного об’єкта , в основі якого буде не одна сотня паль, не відповідатиме сучасній містобудівній та геологічній ситуації, дисонуватиме з Андріївською церквою та призведе до загибелі найстарішого дерева Києва – липи.

Старший науковий співробітник Інституту теорії та історії архітектури та містобудування Наталія Логвин намалювала яскраву картину ймовірної відбудови: «Будівництво проводитиметься на палях. Викопають котлован, і ті підмурівки, які ще залишилися, викинуть, як викинули свого часу підмурівки Михайлівського Золотоверхого собору та Успенського собору. Хто б там що не говорив про те, що збереглися давні рештки, це неправда. Ніяких давніх решток на цих двох пам’ятках не лишилося». [39]

Заступник голови Державної служби охорони культурної спадщини Міністерства культури України Євникія Ліньова наголошує, що за українським та міжнародним законодавством саме давні фундаменти, а не новотвори, споруджені на них, вважаються пам’ятками старовини. [40]

Приводом для вищевказаного звернення стала справжня сенсація - археологи відмовилися від коштів, запропонованих урядом на археологічні дослідження фундаментів Десятинної.

Як повідомив громадськості заступник директора Інституту археології НАНУ доктор історичних наук Гліб Івакін, сім мільйонів гривень виділені не на археологічні дослідження. На археологію пішло б лише 20 % цієї суми. Решта була призначена для так званих підготовчих робіт, наприклад, для спорудження даху, укріплення Старокиївської гори. Археологи відмовлялися розтрачати державні кошти на недоцільні, на їх думку, дослідження, зважаючи на те, що, по-перше, архітектурні роботи були б лише прикриттям для початку будівництва, а, по-друге, існують загальніші проблеми реставрації унікальних пам’яток світового значення. До речі, всього на відбудову Десятинної планувалося виділити 90 мільйонів гривень. [41]

Втім, археологічні роботи все ж почалися і тривають.

На думку письменника А. Макарова, автора відомої книги «Малая энциклопедия киевской старины», відновлення Десятинної церкви стане повторенням помилки архітектора А. Стасова, чий варіант будови протирічив не тільки розташованій поруч Андріївській церкві, а й київським архітектурним традиціям в цілому. Архітектор не мав ні відповідних креслень, ні архітектурних описів, і спирався виключно на тогочасні уявлення про вигляд давньоруських храмів. [42]

Як вважає історик-публіцист Юрій Олійник, Старокиївська гора унікальна сама по собі, оскільки містить культурний шар з пам’ятками часів неоліту, трипільської культури, скіфського періоду, зарубинецької і черняхівських культур. Тут знаходяться залишки укріплень «града Кия», поганського могильника IX-X століть, княжих палаців, садиб міської знаті, братська могила захисників Києва. Тому будь-яке будівництво і прокладання інженерних мереж приведе до реального знищення багатьох унікальних пам’яток археології і самого фундамента церкви.

До речі, у дискусії про майбутнє церкви прозвучала оригінальна ідея створити над стародавніми фундаментами лише світловий контур храму. Ще два роки тому віце-президент Академії архітектури професор Валентин Єжов запропонував киянам розроблену в Академії так звану віртуальну реставрацію церкви. Уявіть собі, що у вечірній час над древніми фундаментами, за допомогою лазерної техніки та спеціального освітлення виникають віртуальні обриси храму…