6. Руйнація церкви у 1936 році

Після Жовтневої революції храм хотіли включити до об’єктів державного історико-культурного заповідника під назвою «Київський Акрополь». Проте вже 1929 року з’явилися інші плани використання пам’ятки – Київський окрвиконком пропонував перебудувати її під клуб войовничих безвірників.

19 вересня секретаріат ВУЦВК Київської крайової інспектури ухвалив рішення передати церкву у відання Київської крайової інспектури. Але на охорону церкви та її музеєфікацію не знайшлося коштів.

Занепокоєні пошуком цегли на будівництво шкіл, промислових і житлових об’єктів, секретар Київської міської партії Салов та голова міськради Петрушанський 14 березня 1936 року звернулися до Політбюро ЦК КП(б)У з проханням санкціонувати знесення Володимирського собору та Десятинної церкви. «За генеральним планом реконструкції міста Києва, затвердженим ЦК КП(б)У, - писали вони, - Володимирський собор і Десятинна церква намічені до знесення, як об’кти, які не мають великої історичної цінності, - тому міськком КП(б)У і міськрада прохають дозволити приступити до розібрання зазначених церковних будівель».

У березні 1936 року президія міськради винесла рішення про знесення Десятинної, а заодно і Покровської церков. Єдине, що вдалося добитися пам’ткоохоронцям, - це рішення політбюро ЦК КП(б)У від 4 травня 1936 року про порятунок архівних матеріалів, які знаходилися в приміщенні Десятинної церкви. Їх передали до Софійського архітектурно-історичного музею. [34]

Після того, як Десятинний храм знищили, прийшла знову археологічна експедиція під керівництвом М. Каргера в 1938-1939 та 1948 році. [35] Ці дослідження дали для археологів повну картину про фундаменти старої Володимирової церкви.

Дослідники взялися за реконструкцію зовнішнього вигляду старого храму, але тепер вже тільки на папері. Спроби реконструкції були у М. Холостенка, американського дослідника К. Конанта, А. Реутова, Ю. Асєєва. Після повоєнних археологічних досліджень фундаменти церкви законсервували, встановивши їх контури і влаштувавшии деталі стародавнього фундаменту під склом. Знайдені археологами людські кістяки було складено у братську могилу. Над їх останками поставлений кам’яний хрест з написом «Братська могила захисників Києва, які загинули у 1240 році під час навали Батия».

7. Полеміка про відбудову Десятинної

В наші дні, майже через вісім століть після руйнації збудованого Володимиром храму, знову постало питання про відродження Десятинної церкви.

12 лютого 2000 року Президент України Леонід Кучма підписав розпорядження за номером 83/2000 «Про першочергові заходи з відродження церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві». У розпорядженні було сказано: «Враховуючи значення церкви Богородиці (Десятинної) як символу древньої української державності, її роль у справі утвердження національно-культурних традицій українського народу і беручи до уваги звернення засновників благодійного фонду «Відродження Десятинної церкви» (…) – Кабінету міністрів України переглянути Програму відновлення видатних пам’яток історії і культури України в частині включення в перелік об’єктів (…) церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві». Слід сказати, що ініціатором відбудови Десятинної була Українська православна церква Київського патріархату. 15 липня 2004 року після хресного ходу з Володимирського собору було встановлено дерев’яний хрест на фундаментах Десятинної в ознаменування відновлювальних робіт та створено фонд відбудови церкви.

Одразу після цього на шпальтах газет, у радіо та телеефірі розгорнулася бурхлива дискусія про доцільність такої відбудови.

Пізніше це розпорядження Президента було скасоване - у вересні 2004 року Леонід Кучма видав указ про впорядкування території та будівництво пам’ятної каплички церкви Богородиці (Десятинної). [ 36]

Після перемоги на президентських виборах Віктора Ющенка питання відбудови Десятинної церкви знову стало актуальним.

З лютого 2005 року тодішній київський мер Олександр Омельченко повідомив, що доручив почати роботи по проектуванню і будівництву Десятинної церкви. Основою проекту мав стати варіант реконструкції архітектора Логвина (1910 – 2001 рр.). Але, як пояснив Олександр Омельченко, відбудовувати церкву повністю за древніми описами не будуть. Директор Інституту «Укрпроектреставрація» Анатолій Антонюк пояснив журналістам, що будівельники планують використати лише мотиви візантійської архітектури. [37]