1. Вирішення спорів в рамках обсє

Ефективними засобами з мирного врегулювання міжнародних спорів наділена Організація з безпеки і співробітництва в Європі. В рамках ОБСЄ розроблено Принципи врегулювання спорів і положення процедури ОБСЄ з мирного врегулювання спорів (Валетта, 1991) та Конвенція з примирення й арбітражу в рамках ОБСЄ від 23 жовтня 1992 р. Конвенцію було засновано Палату з примирення й арбітражу, яка має Бюро і комісії з примирення й арбітражу.

В разі виникнення спору учасники ОБСЄ особливу увагу звертають на те, щоб не допускати такого розвитку спору між ними, який являтиме собою загрозу міжнародному миру й безпеці. Вони здійснюють відповідні кроки для належного доведення своїх спорів до врегулювання, для чого держави-учасники:

а) розглядають спори на ранньому етапі;

б) утримуються в ході спору від будь-яких дій, що можуть погіршити становище і ускладнити мирне врегулювання спору чи перешкодити йому;

в) прагнуть, використовуючи всі належні засоби, досягти домовленостей, що дозволять зберегти між ними добрі стосунки, зокрема приймати тимчасові заходи, які не наносять збитку їх юридичним позиціям в спорі.

До звернення в Палату сторони спору повинні використати інші засоби, перш за все, переговори. В разі невдачі кожна із сторін може передати спір до комісії з примирення, яка утворюється для цього випадку. Згоди на це іншої сторони не вимагається, якщо тільки остання не заявить, що спір стосується її територіальної цілісності.

Діяльність комісії з примирення є не судовою, а політичною процедурою. Тому комісія пропонує врегулювання на основі не лише права, але й політичних зобов’язань.

Процедура примирення здійснюється конфіденційно, і всі сторони спору мають право бути заслуханими. Результатом роботи комісії є пропозиції про мирне рішення спору. Якщо та або інша сторона не згодна з ними, пропозиції передаються Раді міністрів ОБСЄ.

Юрисдикція арбітражу факультативна. Для передання спору на його розгляд необхідна згода сторін. Клопотання про створення Арбітражного трибуналу може бути подане у будь-який момент за угодою між двома або кількома державами – учасниками Конвенції 1992 р. Арбітраж вирішує спір лише на основі міжнародного права. Його рішення обов’язкове для сторін. Слухання в Трибуналі також проходять конфіденційно (in camera), якщо Трибунал не приймає інше рішення на прохання сторін спору. В той же час сторони в спорі або одна із сторін можуть звернутися в Трибунал з проханням надати тлумачення свого рішення, стосовно його змісту або сфери застосування. При отриманні запиту сторін Трибунал в найкоротші терміни дає своє тлумачення з винесеного рішення.

2. Механізм, передбачений лад

Згідно з Пактом Ліги арабських держав ця організація розглядає:

а) спори, які не стосуються незалежності, суверенітету й територіальної цілісності держав;

б) будь-який спір, що стосується незалежності, суверенітету й територіальної цілісності держав і може призвести до війни між державами-членами ЛАД або між державою-членом ЛАД і третьою державою.

Для розгляду спорів першої категорії необхідне звернення обох учасників спору. Рішення що приймаються після розгляду таких спорів без участі учасників спору і ухвалюється більшістю голосів - є обов’язковим та остаточним.

Для розгляду спорів другої категорії достатньо ініціативи Ради ЛАД, яка виступає лише як інстанція примирення, здійснюючи функції добрих послуг, посередника, слідчої або погоджувальної комісії. В цих питаннях рішення Ради ЛАД не є обов’язковими для учасників спору.

Рада ЛАД може також виконувати функції арбітражу.