Конспект уроку

1. Зачин уроку.

Вступне слово – звернення вчителя до учнів. (1 хв.)

У дуже давні славні дні

Складалися дзвінкі пісні

Про мудрих добрих королів,

Про їх підступних ворогів,

Про лицарів, що рвуться в бій,

Аби звершити подвиг свій,

І про принцес, яким любов

Хвилює серце й юну кров.

«Трістан і Ізольда»

Вчитель. Діти, ці слова із середньовічного куртуазного роману «Трістан і Ізольда», що влучно характеризують час, коли жили герої, які служили інтересам народу, жертвуючи власним життям, які були взірцем моральної стійкості і втіленням справжнього героїзму, на яких завжди можна було покластися. Давайте пригадаємо, як народжувалася легенда про честь та лицаря.

Інтелектуальна розминка «Віднови речення» (2 хв.)

В читель. Сформулюйте розгорнуту відповідь на тему: «Особливості та основні ідеї французького епосу», використовуючи лексику, вивчену на попередньому уроці, та користуючись підказкою.

«Особливістю французького епосу є вихваляння (апологія) лицарства, перебільшення можливостей героїв у поєдинках (гіперболізація). Поєдинки та битви описуються з метою зображення … (доблесті та патріотизму). В епосі відсутні мотиви … (кохання, бо на війні немає місця для приватного життя). Основними ідеями є прославлення … (національного героя, його доблесті, сили), прикладом якого є Роланд. Васальна вірність підтверджується в поемі образами … (Роланда та Олів’єра), а засудження феодально – баронського егоїзму та зрадництва… (Ганелон). Мета створення «Пісні про Роланда», «щоб прикладом войовничого чоловіка …» (надихнути бійців).

Орієнтаційно – прогностична лінія літературної освіти.

Оголошення теми та мети уроку.

Слово вчителя.

Тема нашого уроку наступна: «Роланд — головний герой епосу»

Обговорення епіграфу: «Людству потрібні герої, які б вели за собою, показуючи приклад мужності і шляхетності» (Ф. Шиллер). (3 хв.)

Вчитель.

Давайте згадаємо, хто є головними учасниками подій в поемі.

Пропоную перевірити знання тексту і виконати бліц – диктант.

Бліц – диктант. (4 хв.)

1. В якій країні відбуваються події? (Іспанія, Франція)

2. Які дві сторони беруть участь у військовому конфлікті? (маври та франки) .

3. Назвіть імена очільників двох армій? (Карл та Марсілій)

4. Кого обрали послом франків? (Ганелон)

5. Хто залишився в ар’єргарді? (Роланд, Олівє’р, 12 перів та двадцять тисяч воїнів).

6. Як називався меч Роланда? (Дюрендаль)

7. Хто зрадив Карла? (Ганелон)

8. Хто просить Роланда покликати на допомогу? (Олів’єр)

9. Що таке Оліфант? (ріг Роланда)

10. Хто з друзів – Роланд чи Олів’єр - гине першим? (першим гине Олів’єр, другим Роланд)

11. Хто покарав Марсилія за смерть ар’єргарду франків? (Карл з воїнами, які залишилися з ними).

12. Як уславили франки смерть Роланда та Олів’єра?

Робота з текстом. Аналіз образів Роланда та Олів’єра. (20 хв.)

Вчитель.

Діти, давайте ще раз назвемо головних героїв твору. Чому ж поема названа іменем Роланда?

Отже, переходимо до роботи з тестом, що допоможе нам провести аналіз образу Роланда.

Вдома ви готувалися, а зараз ми перевіримо та уточнимо ваші знання.

А почнемо з виразного читання фрагментів тексту, які допоможуть нам.

Читацьке завдання.

Слухаючи читання в особах, визначте головні риси характеру Роланда.

«Діалог Роланда - Ганелона»

«Сеньйори! - Карл промовив, - тож самі ви

Того з моїх баронів оберіте,

Хто передасть послання в Сарагосу».

Роланд озвавсь: «Хай Ганелон, вітчим мій!

Мудрішого барона ми не знайдем!»

Схвалили франки: «Справиться як слід він!»

Граф Ганелон наляканий був дуже,

У гніві скинув він куничу шубу,

Зоставсь на ньому лиш каптан шовковий.

Обличчя горде, променисті очі,

Могутня постать і широкі груди -

На нього задивилися присутні.

Роланду крикнув: «Звідки злість подібна?»

Відомо всім, безумцю, твій вітчим я,

На смерть мене ти шлеш до Сарагоси!

Якщо поможе Бог мені вернутись,

Тобі таку я помсту приготую,

Що до кінця життя ти не забудеш!»

Роланд всміхнувсь: «В тобі вирує гордість!

Всі знають, що погроз я не боюся,

Та посланцем повинен бути мудрий.

Якщо король накаже - сам поїду!»

 21

Розлютувався Ганелон: «Поїдеш?

Ти не васал мені, я ж не сеньйор твій.

Готовий я дістатись Сарагоси

1 сповнити наказ суворий Карлів.

Я все зроблю, у разі ж небезпеки

Перетворю свій гнів великий в пекло!»

У відповідь Роланд лиш розсміявся.

        Аой!

 22

А Ганелон, почувши сміх Роланда,

Відчув страшну образу, біль у серці,

Що ледь не розірвалося від люті.

«Ненавиджу! - він скрикнув. - Через тебе

В краю чужім я маю смерть спіткати

Без каяття! Володарю могутній!

Готовий виконати ваш наказ негайно!

 23

Що ж, маю я до Сарагоси їхать,

Хоч звідтіля ніхто ще не вертався.

Нагадую, що взяв сестру я вашу в жони

І в нас є син - красунь прегарний. Вірю,

Що Болдуїн мій буде лицар славний.

Я віддаю йому маєтки й землі.

Побачити його не доведеться!»

«Розніжились ви надто!» - Карл промовив, -

Хутчіш рушайте в путь, моє то слово!»

 24

Король додав: «Наблизьтесь, Ганелоне,

Даю почесний жезл і рукавицю.

Ви чули: франки вас послом обрали».

І мовив граф: «Роланд у всьому винний!

Віднині ворогом його заклятим

Вважатиму. І другу Олів'єру,

І вашим перам, що Роланда люблять,

Усім їм, сіре, я кидаю виклик!»

Король сказав: «Занадто ви гнівливі!

То не Роландів - мій наказ іти вам!»

«Піти - піду, та на загибель вірну,

Як той Базан і брат його Базилій».

«Роланд -Карл»

А Карлові Роланд сказав: «Сеньйоре,

Віддайте лук, що держите в руці ви.

Упевнений, що докорів не буде,

Не осоромлюся, як Ганелон зробив це -

Впустив жезла десницею своєю».

А Імператор голову похнюпив,

Куйовдить бороду і смика вуса,

Не стримавсь, раптом гірко так заплакав.

 62

Підвівся тут і Найм, премудрий герцог,

Не бачив двір вірнішого васала.

Він королю сказав: «Ви добре чули,

Що граф Роланд у гніві справедливім.

Йому доручено йти з ар'єргардом,

І кращого не підібрать за нього.

То ж передайте лук йому з рук ваших,

Знайдіть людей йому на допомогу».

Віддав Карл лук, Роланд узяв достойно.

 63

Звернувсь до нього славний Імператор:

«Небоже любий, вирішив віддати

Я в ар'єргард наш половину війська.

Тож бережіть, воно і вас врятує».

«Нічого з ним не буде, - граф запевнив, -

Скарає Бог, якщо свій рід знеславлю!

Я збережу хоробре військо франків.

Проходьте межигір'я без боязні,

Бо поки я живий, ваш шлях безпечний».

 

«Роланд – Олів’єр»

Тут Олів'єр додав: «Тьма-тьмуща маврів,

А наших вояків не так й багато.

Сурміть, Роланде-друже, в ріг негайно,

Почує Карл, повернеться із військом».

Та відповів Роланд: «Я не безумець,

Щоби зганьбити честь свою довіку.

Мій Дюрандаль завдасть страшних ударів

І до ефеса вщент заллється кров'ю.

Прийшли на лихо в бескеди ці маври

І, певний, всі приречені на смерть в них!»

        Аой!

84

«Роланде, в Оліфант сурмити треба!

Почувши, Карл повернеться із військом,

З баронами на поміч поспішить нам!»

Роланд відповідав: «Хай Бог боронить,

Щоб я збезчестив весь свій рід шляхетний,

Красуню-Францію покрив безслав'ям!

Мій добрий меч на поясі висить ще,

І Дюрандаль завдасть страшних ударів,

Побачите його в крові багряній!

Собі на горе маври позбігались,

І запевняю - всі вони загинуть!»

        Аой!

 85

«Роланде, друже, в Оліфант сурміть вже!

Почує Карл, виходить він з тіснини.

Я запевняю, франки повернуться».

Та лицар відповів: «Хай Бог боронить,

Щоб хтось з людей сказав: Роланд злякався,

И від страху перед маврами сурмив він!

Не докорятиме ніхто із рідних.

Коли потраплю у велику битву,

То тисячу і ще сімсот смертельних

Завдам ударів, меч заллється кров'ю!

Хоробрі франки б'ються всі відважно!

Іспанські ж маври не втечуть од смерті».

 86

А Олів'єр: «Не бачу в тім ганьби я.

Бо ж я розгледів військо сарацинів,

Вони покрили гори всі й долини,

Поля всі, бескеди і верховини.

Велика сила в цього плем'я маврів,

Йому протистоїть лиш жменька франків!»

«Тим більший запал! - граф відповідає. -

Хай Бог боронить з усіма святими,

Щоб через мене слава франків згасла!

То краще вмерти, ніж ганьбу стерпіти,

Бо за безстрашність Карл нас полюбляє».

«Плач Карла за Роландом»

«Великий Карл, володар наш славетний»

І Карл Великий також заридав:

В Іспанії лишивсь його племінник!

Король не в силі скрити сліз у тузі».

« В великій тузі їде Карл Великий,

Весь панцир вкрила сива борода».

«І що я, Боже, варт? – сказав король. –

Чому в цій битві не було мене?»

Він з горя – туги бороду всю рве,

А рицарі заплакали й собі ж»

«Для Карла Бог зробив велике чудо:

На небі сонце стало непорушно»

«Де ви, небоже милий? - Карл гукає. -

А де архієпископ? Олів'єр де?

Де ви, Джеріне, й друг Джер'єр ваш любий?

Де ви, Отон з сміливим Берендж'єром?

Івон з Іворієм, яких любив я?

Що сталося з гасконцем Енджельєром?

А з герцогом Самсоном, Ансеїсом?

І де старий Джерард із Руссільйона?

Де ви, мої дванадцять кращих перів?»

Та марно кликати. Навкруг лиш тиша.

«О Боже! - мовив Карл. - Тож недаремно

Передчував я лихо! Чом спізнився?»

Рве сиву бороду в жорстокім гніві,

Ридає гірко, з ним усі барони,

І двадцять тисяч падають зомлілі,

Найбільше ж тужить герцог Найм старезний.

 

Робота в зошиті.

Вчитель. А тепер доведіть цитатами із тексту, що ці риси дійсно притаманні Роланду. Таким чином ми додамо ваші цитатні характеристики Роланда та узагальнимо наші знахідки. (10 хв.)

Завдання 1 варіанту

Вчитель. Як характеризують героя інші персонажі? Пропоную заповнити наші результати до таблиці.

Роланд	Карл	Ганелон	Олівер

Варіант 2.

Вчитель. Щоб змалювати до кінця образ Роланда, ми звернемося до часткової характеристики Олів’єра, Ганелона і Карла і встановимо, які риси притаманні Роланду.

Сформулюйте за прочитаними діалогами риси:

Роланд -– Олів’єр		Роланд - Ганелон		Роланд - Карл