- •Мета літературної освіти.
- •Варіативне домашнє завдання:
- •Література
- •Зачин уроку
- •Вступне слово-звернення вчителя до учнів-читачів. Декламація фрагмента поезії Бертрана де Борна «Сирвента».
- •Німеччина
- •Завдання 1 варіанту.
- •Завдання 2 варіанту.
- •2. Бліц – диктант.
- •Р обоча картка уроку
- •Німеччина
- •Мета літературної освіти.
- •Очікувані (плановані) результати.
- •Варіативне домашнє завдання.
- •Конспект уроку
- •Визначте суперечливі риси Роланда
- •Формування текстоінтерпретувальної компетенції.
- •План – характеристика
- •Картка до уроку
- •Характеристика образу Роланда.
- •В изначте суперечливі риси Роланда :
- •План - характеристика Роланда, за якою ми маємо скласти усну розповідь про героя.
- •Мета літературної освіти:
- •Варіативне домашнє завдання:
- •Конспект уроку в ступне слово вчителя.
- •К артка до уроку
- •Завдання 1. Скласти кодекс лицаря за поданим цитатним матеріалом (1 б.)
- •Мета літературної освіти:
- •Конспект уроку.
- •Комунікативно –мовленнєва діяльність учнів Урок 4
- •К артка уроку
- •«Передмова Василя Щурата»
Тема уроку. «Інакше дивиться на світло орел, а інакше – сова»
Мета літературної освіти:
Цілі
охарактеризувати образ Карла як ідеалізованого героя, символ державної мудрості та зрадника Ганелона як антипода Карла і Роланда;
розвивати навички порівняльної характеристики героїв; розгорнутої відповіді на запитання; ведення дискусійного діалогу; розвивати інтерпретувальну компетенцію;
виховувати культуру сприйняття художнього тексту.
Змістові лінії літературної освіти: аксіологічна, літературознавча, культурологічна, комунікативно – мовленнєва, діяльнісно–організаційна.
Компетенції учня – читача: читацька, когнітивна, комунікаційно – мовленнєва.
Очікувані (плановані) результати.
Після уроку учні зможуть:
характеризувати образ Карла як ідеального героя, а Ганелона як антипода Карла і Роланда;
висловлювати власне ставлення до персонажів;
будувати діалог дискусійного характеру.
Т ип і різновид уроку: урок вивчення, аналізу художнього твору (урок – діалог).
Теоретико – літературні поняття: епос, образ, антитеза.
Літературно – мистецькі зв’язки: ілюстрації.
Наочні засоби навчання: ілюстрації до твору
Варіативне домашнє завдання:
Згадати зміст «Слова о полку Ігоревім»: перечитати наступні епізоди «Рада Карла і рада князів», «Сни Святослава і сни Карла», стан природи напередодні бою;
за вибором:
скласти «Звернення до Гордині Роланда та Ігоря» ;
написати «Оду героїзму Роланда та Ігоря».
Література
Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. Зарубіжна література: Підруч. для 8 кл. загальноосіт. навч. закл. – К. : Грамота, 2008. – 384 с.: іл..
Ніколенко О.М. Зарубіжна література. 8 клас: Підручн. Для загальноосвіт. навч. закл. /О.М. Ніколенко , І.Л. Столій. – Х.: АН ГРО ПЛЮС, 2008. – 336 с.: іл..
Баліна К.Н., Тригуб І.А. Зарубіжна література. Тематичне оцінювання. 8 клас. Зошит. – К.: Грамота, 2008. – 152 с..
Пісня про Роланда: Давньофранцузький епос/ Пер. В. і Н. Пащенків. – К.: Либідь, 2003. – 192 с..
Зарубіжна література. Книжка для вчителя: календарне планування та розробки уроків. Клас 12 – річної школи/ І.В. Юсипович, К.Н. Баліна, О.В. Каєнко та ін.. – К.: Грамота, 2008. – 448 с..
Конспект уроку в ступне слово вчителя.
«Інакше дивиться на світло орел, а інакше – сова», - переконаний Іван Величковський, відомий український письменник. Давайте згадаємо, які лицарі, полководці, крім Роланда та Олівера зображені у творі?
Кого б із них ви назвали орлом, а кого совою?
Отже, героями сьогоднішнього уроку будуть Карл та Ганелон.
Вчитель.
Герої поеми є певним зразком, з допомогою якого можна навчитися: треба бути сміливим, мужнім, набожним і вірним, як Роланд, мудрим, справедливим, як Карл, поміркованим, безстрашним, як Олів’єр, а зрада, за будь – яких обставин залишається зрадою, противною Богові, і карається.
Герої живуть за неписаними законами, які ми укладемо в «Кодекс лицаря», використовуючи цитати з поеми.
Скласти кодекс лицаря за поданим цитатним матеріалом.
Р
оланд
:«Вітчиме – сіре, дуже вдячний вам я,
Довірили мені весь ар’єргард ви»
Роланд: «не осоромлюся…»
«Скарає Бог, якщо свій рід знеславлю!
Я збережу хоробре військо франків.»
Олів’єр: «Помилуй, Боже, франків, дай нам мужність
І твердість, ми непереможні в битві!»
Французи хором: «Втікачу безчестя!
Помрем ми краще, та ніхто не зрадить!»
Роланд: «Хай Бог боронить,
Щоб я збезчестив весь свій рід шляхетний,
Красуню – Францію покрив безславям!»
Вчитель.
Отже, ми визначили кодекс лицаря. Про наявність яких рис у франків ми можемо сказати на підставі даних законів.
П
ропоную
вирізьбити на мечі лицаря його риси:
( наприклад, мужність, честь, патріотизм, самопожертва, шляхетність)
Вчитель.
Справді, мужність, честь, патріотизм, самопожертва, шляхетність притаманні всім лицарям, в тому числі і полководцям. Пропоную звернутися до змалювання полководців Карла і Марсилія та скласти характеристику.
Робота зі змістом.
Аналізуючи епізоди, складіть характеристику двох полководців.
Знайдіть цитати, які ілюструють образи, виділивши ті, які відповідають героям.
«Хто ж не виконує веління Карла,
Того звичайним зашморгом вбивають
Чи спалюють у вогнищі жаркому.
Вже сотня тисяч у Христовій вірі»
«То честь велика битися за Карла.
Бо за сеньйора всяк васал повинен
Терпіти біль і спеку, рани й холод.
Віддати кров, саме життя із тілом,
А ворогів рубати без упину.
Ніхто щоб не ославив у піснях нас!
Неправий маврів бій, а франків – правий!»
«Король наш Карл, Великий Імператор,
В Іспанії провоював сім років.
Весь край гірський він підкорив до моря,
Фортеці непохитні впали швидко»
«… цар Марсілій, що не вірить в Бога,
Шанує Аполліна й Магомета»
«Правитель Франції – красуні Карл Великий
Прийшов наш край і нас завоювати,
Не маю вдосталь вояків могутніх,
Щоб дати відсіч ворогу лихому»
«Жахливий Карл у гніві та безжальний»
«Красуні – Франції правитель мудрий.
Вже сива голова, білобородий,
Осанка горда і велична врода,
Хто б не побачив враз його пізнав би»
«Ваш Карл – великий воїн»
«Імператор франків – справжній лицар!..
…вище він і слави, і похвал всіх!
Про справжню смілість Карла хто розкаже?
Бог дав завзятості йому без міри»
«Дивуюся я Карлу.
Він вже старий і сивий, як я знаю,
Йому давно вже двісті літ чи більше.
Скількох він втрат зазнав в борні невтомній,
І від мечів й списів поранень скільки!
Скількох царів перетворив на злиднів!
Коли же він утомиться від битв цих?»
Читання з позначками. «Рада у Карла Великого», «Обирання посла франків».
Робота з текстом
Вчитель.
Ми порівняли Марсілія та Карла, а тепер звернемося до тексту для визначення рис характеру Ганелона та Карла. Читати ми будемо з позначками, виділяючи основні характерні риси героїв.
XLII
"Дивуюсь Карлу я, - сказав Марсілій, -
Старий він, сивий, двісті літ прожив
Отримав перемог немало
Булатних списів зазнавав удари
І сам без ліку королів разив...
Коли кінець отим боям його?"
"Кінця не буде, - мовив Ганелон, -
П оки Роланд лишається живий.
Де ще на світі рицар є такий?
Так само і відважний Олів'єр,
І з ним усі дванадцять франкських перів,
І двадцять тисяч їхньої дружини -
Не страшно Карлові нікого з ними"
XLIII
"Мій любий граф, - король Марсілій каже, -
І в мене військо - кращого не знайдеш:
Чотири сотні тисяч зможу я
Повести в бій супроти короля".
"Тепер не час, - відмовив Ганелон, -
Багато військ загине по-дурному.
Нерозум киньте, розуму держіться!
Пошліть добра до Карла якнайбільше.
Щоб здивувалися йому французи;
Заручників пошліть десятків два -
І Карл в прекрасну Францію поверне.
За ним піде сторожа військова,
А в ній лишиться певне й граф Роланд,
Відважний та звитяжний Олів'єр -
Обох, ручуся в тім, спітка тут смерть!
Пиху прийдеться Карлові сховати,
І він покине з вами воювати".
XLIV
"А як же ж, любий графе Ганелоне, -Питає мавр,- Роланда нам убити?"
А граф на це: "Я можу пояснити:
Як прийде Карл в міжгір'є Цезарійське,
То там залишить військову сторожу,
З Роландом на чолі, з своїм небожем,
І з Олів'єром, відданим йому,
А з ними буде двадцять тисяч франків.
На них своїх сто тисяч ви пошліть-
Хай розпочнуть із ними бій одразу.
Загине війська їхнього багато,
Та й ваших жертвою немало ляже.
Тоді почніть новий із ними бій-
В однім бою з цих двох Роланд сконає.
Здобудете отак ви перемогу,
І вже не треба буде воювати".
LVI
Могучий Карл спустошив край Іспанський,
Взяв кріпості, поруйнував міста,
I вирішив війну тим закінчити,
До Франції прекрасної спішити...
Напроти неба, наверху горба
Роланд поставив прапор військовий -
В долині військо стало навкруги.
Долинами вже сунуть сарацини
У панцерах, кольчугах і шоломах;
У них щити, в руках мечі.
Тримають всі списи напереваги.
Спинились маври в лісі, серед гір.
Чотири сотні тисяч ждуть світанку.
О, горе! зрада і невздогад франкам.
LIX
Минає ніч, займається зоря.
Вже на коні відважний Імператор
Стурбовано на військо поглядає:
"Дивіться-но, панове, - мовить Карл, -
Які ось тут ущелини ворожі,
Кого б лишити з військом на сторожі?"
"Сміліший всіх мій пасинок Роланд,
Лишім його!" - озвався Ганелон.
На зрадника поглянув Карл суворо
І відповів: "Ти справжній чорт
І лють твоя за тебе промовляє,
А хто ж передні поведе полки?"
"Нехай датчанин їх веде Оджьєр, -
Говорить граф, - найкращий він для цього".
LXIV
Могучий Карл промовив до Роланда:
"Лишаю тут з тобою, любий графе,
Всього свого я війська половину,
Воно тебе від смерті порятує".
"Цього не треба, - відповів Роланд, - Себе і рід свій я не посоромлю!
Лишіть зо мною двадцять тисяч франків
І йдіть спокійно: поки я живу -
Ніхто вас вже ніяк не потривожить".
58
Минає ніч, ясна зоря вже сяє.
Мчить гордо перед військом Імператор,
А звуки тисяч сурм дзвінких лунають.
«Сеньйори, - Карл до вояків звернувся, -Ущелин бачите вузькі проходи?
Хто захистить їх краще в ар'єргарді?»
Промовив Ганелон: «Роланд відважний,
Мій пасерб - найсміливіший з баронів».
Почув слова ці Карл, суворо глянув
І гримнув: «Справжній ви диявол з пекла,
Смертельна лють бушує в вашім серці.
Хто ж попереду піде в авангарді?»
І знову Ганелон: «Та Одж'єр-Данець,
Із цим ніхто не впорається краще!»
59
Почув розмову граф Роланд хоробрий
І мовив, як правдивий воїн-лицар:
«Вітчиме-сіре, дуже вдячний вам я,
Довірили мені весь ар'єргард ви.
І Карл, володар Франції всієї,
Не втратить скакунів, парадних коней
Чи лошаків і прудконогих мулів.
За віслюка чи навіть за шкапину
Мій меч примусить ворога сплатити».
Бесіда.
Вчитель.
Ми виділили головне в епізодах, а тепер, використовуючи свої позначки, відповімо на наступні питання:
Чому Карл не відпускає до маврів ні Роланда, ні Олівє’ра?
Чому Ганелон не допускає участі в посольстві Роланда замість себе?
Як Ганелон вирішив помститися Роланду?
Які риси Ганелона і Карла проявляються в цих епізодах?
Вчитель.
Ми вже знаємо, що герої керуються в своїх діях і самовпевненістю, і прямотою, і наївною довірливістю, і підступністю. Пропоную скласти схему – конспект, в якій визначимо ставлення франків до ворога і Франції, до побратимів та родини.
Порівняльна схема «Карл – Ганелон - Роланд»
Ставлення до: |
Карл |
Ганелон |
Роланд |
«Любої Франції» |
|
|
|
Ворога Б ою |
|
|
|
Франкських лицарів |
|
|
|
Родинних взаємин |
|
|
|
Помсти |
|
|
|
Вчитель.
Згадайте вислів: «Інакше дивиться на світло орел, а інакше – сова». В чому полягає погляд на лицарське призначення Карла і Ганелона?
Вчитель. Знайдіть приклади державницької мудрості Карла і порівняйте його з Ганелоном у наступній вправі.
«Кола Вена»
Вчитель
Діти, які герої протиставлені у цьому творі? (Роланд- Карл-Ганелон). Як називається такий принцип зображення образів? (антитеза)
Отже, за яким принципом побудовано систему образів у творі?
Рефлексія.
Мовленнєво – ситуативна вправа.
Які ж із вчинків,
згаданих на уроці ви б відправили до
урни, віддали другу, взяли б собі в
життя - у валізу.
З авдання для домашньої самостійної роботи:
Згадати зміст «Слова о полку Ігоревім»: перечитати наступні епізоди «Рада Карла і рада князів», «Сни Святослава і сни Карла», стан природи напередодні бою;
за вибором:
скласти «Звернення до Гордині Роланда та Ігоря» ;
написати «Оду героїзму Роланда та Ігоря».
