
- •1.1. Виникнення і тенденції розвитку гувернерства від найдавніших часів існування людства до епохи середньовіччя
- •1.2. Характеристика гувернерства від Ренесансу до XVIII століття
- •1.3. Розвиток гувернерства у XIX столітті
- •1.4. Функціонування гувернерства у XX — на початку XXI століття
- •2.1. Реалізація ідеї всебічного розвитку особистості в гувернерських виховних системах XVI—XVIII століть
- •2.2. Вирішення проблеми формування особистості в теорії і практиці домашнього виховання у Європі в XIX — на початку XX століття
- •2.3. Індивідуальне виховання як керівництво процесом розвитку особистості в Російській Імперії XIX — початку XX століття
- •2.4. Стратегічні напрями й методики індивідуального виховання у XX — на початку XXI століття
- •3.1. Суть методик індивідуального навчання у XVI—XVIII століттях
- •3.2. Висвітлення методичних підходів
- •3.3. Процес оволодіння знаннями і розумовий розвиток дитини в системі домашнього навчання Російської Імперії XIX — початку XX століття
- •I. Синтетичні способи.
- •II. Аналітичний спосіб.
- •III Аналітико-синтетичний спосіб.
- •3.4. Нові індивідуалізовані дидактичні підходи в педагогічній теорії й практиці XX — початку XXI століття
I. Синтетичні способи.
1. Буквоскладальний спосіб. Поділявся на три етапи: 1) заучування букв; 2) злиття букв у склади; 3) складання багатоскладових слів.
2. Звукоскладальний спосіб. Називали не букви, а звуки. При навчанні читання швидко називали "німу" або "напівзвучну" літеру (дзвінкі й глухі приголосні) і поруч з нею "звучну" (голосну). Наприклад: ба, бе, би, бо, бу. На наступному етапі читали склади зі збігом двох приголосних: бр — брат, кр — кріт.
Одним з варіантів синтетичного способу було не усне заучування назв букв чи звуків напам'ять, а запам'ятовування їх у процесі письма. Письмо поєднувалося з читанням. Спочатку писали й заучували назви літер, потім — записували й читали склади, далі — слова. Прихильниками методики одночасного навчання читання й письма були німецький педагог В. Ратке (1619 p.), французький — П. Де-льонне (1741 p.), російський — Покотилов (1835 р.) [195, с. 2-175].
Навчаючись читати за синтетичним способом, діти повинні були завчити багато літер і складів, що не становили для них інтересу. Відсутність зацікавлюючої основи не подобалась окремим педагогам, які зробили спробу знайти інший підхід, більш приємний для дитини. Так виник аналітичний спосіб.
II. Аналітичний спосіб.
Уперше аналітичний спосіб навчання зацікавив широкі педагогічні й громадські кола після виходу в світ у 1791 році букваря берлінського педагога Гедіке "Дитяча книга для першого вправляння в читанні без азбуки й буквоскладання". Сторінка букваря мала вигляд, як показано на схемі 3.1.
205
аист |
анил |
ах |
авіуст |
аршин |
алтьш |
анис |
ад |
артель |
аминь |
авось |
агнец |
алый |
аспид |
арбуз |
аист |
ангел |
ах |
август |
аршин |
аминь |
артель |
ад |
анис |
алтьш |
арбуз |
аспид |
алый |
агнец |
авось |
ангел |
ах |
аист |
аршин |
август |
сад |
вал |
пар |
арап |
алтарь |
шар |
нам |
даст |
шалаш |
парад |
два |
игра |
баба |
мачта |
арфа |
алтарь |
арап |
пар |
вал |
сад |
парад |
шалаш |
даст |
нам |
шар |
арфа |
мачта |
баба |
игла |
два |
аршин |
август |
ах |
ангел |
аист |
Схема 3.1. Зразок сторінки букваря Гедіке в російському перекладі у книзі І.Паульсона
Робота зі сторінкою букваря відбувалась у такій послідовності:
1. Завчити "читання" слів першого рядка.
2. Знайти усі слова "аист".
3. З'ясувати, чим вони відрізняються (колір, підкреслення).
4. Навчитися "читати" усі слова на сторінці.
5. Знайти на сторінці усі літери "а" в усіх словах (для кожної літери у букварі відводилась одна сторінка. Спочатку вивчалися усі голосні).
І. Паульсон, аналізуючи запропоновану методику навчання читання, писав, що, висунувши на перший план читання цілих слів, Гедіке змушує маленького учня майже самостійно доходити до розуміння процесу читання. Водночас, дитині все одно доводиться засвоювати літери, проти вивчення яких поза складом слів виступав автор системи. Методика навчання читання ускладнює й уповільнює досягнення головної мети — свідомого читання, адже слова доводиться запам'ятовувати винятково за їхнім зовнішнім виглядом. Разом з тим, можливе поєднання синтетичного способу із заучуванням дитиною зовнішнього вигляду слів, що дає хороші результати. Але таке подання можливе тільки при індивідуальному навчанні дитини в домашніх умовах [195, с. 176-183].