2.4 Розрахунок необхідної кількості постів і пересувних засобів

В силу різноманітності машинного парку ВАТ поточний метод проведення ТО і Р застосовується рідко, а тому раціонально використовувати універсальні або спеціалізовані тупикові пости, кількість яких може бути знайдена по формулі [6, с. 170]:

, (2.27)

де = 1,5 – кількість, що враховує нерівномірність подачі машин на пости;

= 2…4 – кількість людей, що одночасно працюють на посту;

= 1,1 – коефіцієнт змінності відділення або одного поста;

- коефіцієнт використання поста;

П – програма відповідних постів або дільниць.

Величина приймається: для профілакторія – 1; для ремонтно-механічних майстерень – 0,8…0,9.

Кількість постів непланового ремонту може бути також визначена по формулі

[8, с. 89]:

, (2.28)

де - коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу програми НР між змінами (при роботі в одну зміну = 0,8; - у дві зміни = 0,6);

- середня кількість робітників на посту (як правило 1,5…2,5 чол.; тобто може бути дробом при умові, що чисельність робітників в зоні ремонту · є ціле число);

= 0,75…0,90 – коефіцієнт використання робочого часу;

= 1,2…1,4 – коефіцієнт нерівномірності подачі машин на пости.

Для механізації робіт по ТО і ремонту, що проводяться безпосередньо на будівельному майданчику, використовуються пересувні засоби, як правило на базі автомобіля, кількість яких може бути визначена по формулі [6, с. 172]:

, (2.29)

де = 0,7…0,8 – коефіцієнт використання пересувного засобу;

М = 2…4 – кількість робітників, що обслуговують пересувний засіб, включаючи водія;

П – програма відповідних пересувних засобів.

Пересувні засоби часто спеціалізуються на виконанні декількох видів технічних дій і обслуговують машини на різних будівельних об'єктах, а тому їх кількість може бути визначена також по формулі [8, с. 153]:

^, (2.30)

де = 0,8…0,9 – коефіцієнт використання робочого часу, що враховує час на розгортання і згортання обладнання і інші додаткові роботи;

- коефіцієнт, що враховує час руху майстерні;

- число одночасно працюючих виконавців.

=1–0,0073R+0,000018R², (2.31)

де R – середній радіус розташування дорожньо-будівельних машин

(0 < R < 200), км;

(2.32)

де - кількість робітників у ланці пересувної майстерні;

, - відповідно рівні участі машиністів та водія пересувної майстерні в роботах по обслуговуванню і ремонту машини (при =0, =0 їх участь в роботах не передбачається, а при =1, =1 оператори машин і водій ПМ є членами ланки; при врахуванні можливості параллельного виконання робіт значення можуть приймати величину більшу 1, що справедливо для випадків, коли до прибуття ПМ машиніст виконує визначені підготовчі роботи).

Формула (2.30) може використовуватись також для розрахунків кількості ПМ для поточних і непланових ремонтів. В останньому разі, як і для постів стаціонарної бази, враховується коефіцієнт нерівномірності отримання зявок на ремонт, φ = 1,2…1,4.