58. Переклад як форма між літературної комунікації

Пере́клад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням.

59. Перифраз та евфемізм

Перифраз - непряме згадка об'єкта шляхом не називання, а опису (наприклад, «нічне світило» = «місяць» або «Люблю тебе, Петра творіння!» = «Люблю тебе, Санкт-Петербург!"), "цар звірів" - замість "лев". У перифраза назви предметів і людей замінюються вказівками на їх ознаки, наприклад, «автор цих рядків» замість «я» у мові автора, «зануритися в сон» замість «заснути», «цар звірів» замість «лев», «однорукий бандит» замість «гральний автомат». Розрізняють логічні перифрази («автор" Мертвих душ "») і образні перифрази («сонце російської поезії. Евфемізм ( греч. ευφήμη - «благоречіе») - нейтральне за змістом та емоційною «навантаження» слово або описову вираз, зазвичай використовується в текстах і публічних висловлюваннях для заміни інших, що вважаються непристойними і неприйнятним, слів і виразів У політиці евфемізми часто використовуються для пом'якшення деяких слів і виразів з метою введення громадськості в оману та фальсифікації дійсності «більш жорсткі методи допиту» замість слова «катування».

60. Повтор : будова, різновиди і функції

61. Поетична лексика

Поетична лексика - це вживані переважно в поетичному мовленні слова, які надають йому мелозвучності, урочистості, піднесеності, образності. Вони здатні викликати в читача естетичну насолоду. Частина таких слів прийшла в українську мову з фольклору: гай зелененький, хрещатий барвінок, коник вороненький, козак молоденький, козаче-соколе, дівчина-калина, білеє личко, карії очі, голубонька, серденько, чистеє поле, синєє море, місяць яснесенький, темная нічка, буйний вітер, вишневий садочок, дрібні сльози, жива вода, золотії шабельки, кленові мости, ясні зорі. Значну кількість поетичних слів українська мова успадкувала із старослов'янської: стяг, правиця, чоло, вуста, рамена, перли, благословляти, возлюбити, соратник, приязнь та ін. Таку лексику прийнято називати книжною. До поетичної лексики української мови надходить поповнення і з художнього мовлення: чари, розкіш, мрія, надія, щирий, неозорий, леліяти, дитинно та ін. У романі використані такі: чистий струмочок, сині хмарки, сльозинка, ясная зіронька, голубонька, світлеє сонечко, сідельце.

62. Поетична метрика

Поетична метрика (від гр. metrikos – розмірений) – система правил у віршуванні даної національної літератури, насамперед – теорія віршових розмірів. Зіставлення різних систем віршування у різних народів стало в ХІХ ст. предметом порівняльної метрики. Метрика не охоплює всього віршознавства, виводячи за свої межі і відхилення реальної акцентуації у віршах, і питання про паузи, інтонацію, інструментовку і навіть строфіку. Нині за метрикою залишають тільки розгляд побудови віршового рядка. Метричне віршування (від гр. metron – міра) – система віршування, побудована на правильному чергуванні довгих і коротких складів у мові. Таким було античне віршування.