
- •Літературознавство як наука
- •Будова і функції паралелізму
- •Будова і функції еліпсу
- •Верлібр
- •Вживання гіперболи
- •Градація: будова, різновиди, функції
- •Допоміжні літературознавчі дисципліни
- •Драма як літературний рід
- •Експресивна функція поетичного мовлення
- •Елементи композиції
- •Засоби поетичного синтаксису
- •Засоби створення літературного персонажу
- •Ідея, концепція, пафос літературного твору
- •Ліро-епічні жанри Ліро-епічні жанри : поема, балада, ода.
- •Література та кінематограф
- •Література та малярство
- •Література і музика
- •Література і наука
- •Літературний портрет : будова, різновиди і функції
- •Літературознавче поняття стилю
- •Метамовна функція поетичного тексту
- •Метафори, її різновиди і функції
- •Метонімія та її різновиди
- •Оповідач та його різновиди
- •Основні чинники літературного процесу
- •Переклад як форма між літературної комунікації
- •Перифраз та евфемізм
- •Повтор : будова, різновиди і функції
- •Поетична лексика
- •Поетична метрика
- •Поетична строфіка
- •Поетична фоніка
- •Позасюжетні компоненти літературного твору
- •Поняття літературного коду
- •Порівняння : будова, різновиди і функції
- •Постколоніальна критика : проблематика і методологічні науки
- •Р.Веллек та о.Воррен про структуру літературного твору
- •Референтивна функція поетичного мовлення
- •Рима, її різновиди і функції
- •Силабо-тоніка
- •Синтаксичні(стилістичні) фігури
- •Специфічна роль матеріальних засобів у мистецтві
- •Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції діалогічної форми викладу
- •Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції опису
- •Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції роздуму
- •Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції розповіді
- •Структуралізм у літературознавстві 20 століття
Ідея, концепція, пафос літературного твору
Ідея, концепція, пафос літературного твору Ідея це провідна думка художнього твору.пафос твору - ідейно-емоційне ставлення письменника до зображених соціальних характерів. Пафос - вища форма ідейно-емоційної оцінки життя письменника, що розкривається в його творчості. розрізняють- героїчного пафосу(Утвердження величі подвигу окремого героя або цілого колективу), трагічний пафос ( Коли автор утверджує справи й переживання людей, яким властиві глибокі й непереборні протиріччя між прагненням до величного ідеалу й принциповою неможливістю його досягнення), Драматичний пафос(відрізняється відсутністю принципового характеру протистояння людини поза особистісним ворожим обставинам.) романтичного(за допомогою якого утверджується значущість прагнення особистості до емоційно універсального ідеалу.), сентиментальний пафос(діапазон обмежений сімейно-побутовою сферою прояву почуттів героїв і письменника.).
Імпресивна функція поетичного мовлення
Індивідуальний стиль, стиль напряму, стиль доби
Історія літератури як розділ літературознавства
Історія літератури як розділ літературознавства Істо́рія літерату́ри — вивчає особливості розвитку художньої літератури у зв’язках і взаємовпливах. роль окремих письменників і творів у літературному процесі. формування родів,видів,жанрів,напрямів,течій. Досліджує розвиток літератури у зв’язку з розвитком суспільства.,соціальним,культурним середовищем,від найдавніших часів до сьогодення
Категорії адресата в рецептивній естетиці і теорії літературної комунікації
Категорії змісту і форми
Композиція літературного твору
Композиція — побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата
Композиція кожного твору індивідуальна, її типові особливості треба подавати з урахуванням своєрідності літературних напрямів, стильових течій, жанрових пластів. Теоретично в загальних рисах окреслюються певні спільні підходи до розуміння функцій композиції у творах літератури. На тематичному рівні композиція з хаосу, плину подієвого матеріалу вибирає, розташовує окремі епізоди, відводить їм певне місце, чергує реальне з уявним, фантастичним. Просторово-часова послідовність завдяки компонуванню набирає принципового значення, будується або тільки згідно з причинно-наслідковими залежностями, або враховує авторське бачення (чи його сваволю).
Композиція сюжетних ліній (чергування, обрамлення, перехрещення)
Композиція сюжету
Сюжéт - сукупність подій, дій, що визначають характер зображуваного;система подій у літературному творі, через які письменник розкриває характери персонажів і весь зміст твору;тема, об'єкт зображення в живописному, музичному творі і т. ін.
композиції сюжету:
Пролог (не завжди), Експозиція, Зав'язка, Розвиток дії, Кульмінація, Розв'язка, Постпозиція, Епілог (не завжди)
Концепція О.Потебні
Лінгвокомунікативна теорія Р.Якобсона
Лірика та її жанри
До лірики (греч. lyrikos - вимовний під звуки ліри) належать віршовані твори малого розміру.
У ліриці увага художника зосереджена на відтворенні епізодів із внутрішнього життя людини. Поет уловлює зародження почуття, зображує його розвиток, наростання і деякий фінал - як осмислення саморозвитку.
Цей рід літератури охоплює безліч віршованих жанрів, наприклад: елегія, романс, газель, сонет, пісня, вірш і т.д. Усі жанри ліричної поезії розрізняються з великою часткою умовності, хоча в минулому критика рекомендувала поетам строго дотримувати їхні внутрішньовидові, жанрові ознаки. Більше поширення одержало членування лірики на жанри по тематичній ознаці - лірика пейзажна, філософська, любовна і т.п.