
- •Літературознавство як наука
- •Будова і функції паралелізму
- •Будова і функції еліпсу
- •Верлібр
- •Вживання гіперболи
- •Градація: будова, різновиди, функції
- •Допоміжні літературознавчі дисципліни
- •Драма як літературний рід
- •Експресивна функція поетичного мовлення
- •Елементи композиції
- •Засоби поетичного синтаксису
- •Засоби створення літературного персонажу
- •Ідея, концепція, пафос літературного твору
- •Ліро-епічні жанри Ліро-епічні жанри : поема, балада, ода.
- •Література та кінематограф
- •Література та малярство
- •Література і музика
- •Література і наука
- •Літературний портрет : будова, різновиди і функції
- •Літературознавче поняття стилю
- •Метамовна функція поетичного тексту
- •Метафори, її різновиди і функції
- •Метонімія та її різновиди
- •Оповідач та його різновиди
- •Основні чинники літературного процесу
- •Переклад як форма між літературної комунікації
- •Перифраз та евфемізм
- •Повтор : будова, різновиди і функції
- •Поетична лексика
- •Поетична метрика
- •Поетична строфіка
- •Поетична фоніка
- •Позасюжетні компоненти літературного твору
- •Поняття літературного коду
- •Порівняння : будова, різновиди і функції
- •Постколоніальна критика : проблематика і методологічні науки
- •Р.Веллек та о.Воррен про структуру літературного твору
- •Референтивна функція поетичного мовлення
- •Рима, її різновиди і функції
- •Силабо-тоніка
- •Синтаксичні(стилістичні) фігури
- •Специфічна роль матеріальних засобів у мистецтві
- •Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції діалогічної форми викладу
- •Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції опису
- •Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції роздуму
- •Специфічні ознаки, будова і мистецькі функції розповіді
- •Структуралізм у літературознавстві 20 століття
Драма як літературний рід
Дра́ма (грец. drama — дія) — один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення.
Експресивна функція поетичного мовлення
Елементи композиції
Композиція – це побудова літературного твору. Це доцільний, з точки зору автора, порядок, в якому розгортаються події, розташовуються персонажі. Одним із найважливіших компонентів композиції є сюжет. Це – порядок, в якому розгортаються події твору. Саме в плині цих подій і виявляють себе персонажі, які діють у творі. В основі сюжету , щоб книга була цікавою, завжди лежить якесь зіткнення, протиріччя – якийсь конфлікт, довкіл якого й обертаються події. визначаються такі елементи:пролог-(передмова)- окремий розділ художнього твору,в якому автор знайомить читачів з фактами,які відбувалися задовго до початку подій,які покладені в основу сюжету. експозиція – частина сюжету, що вводить читача в ситуацію,місце та час подій,знайомить з персонажами; зав’язка – подія чи ряд подій, що стануть причиною конфлікту; розвиток дії-розгортається сюжетна лінія; кульмінація – найвища точка напруги конфлікту; розв’язка-вирішення конфлікту.епілог-(післямова)-розп.про долю головних героїв,після конфлікту.
Епітет
Епос та його жанри
Епос та його жанри Епос=різновид літературного роду, що оповідає про події, котрі буцімто відбувалися у минулому (які немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).Епос охоплює буття в його пластичній об'ємності, просторово-часовій довжині і подійовій насиченості (сюжетність). жанри епосу — повість, оповідання, новела, епопея,поема,роман,літопис,казка,байка,гумореска
Естетична функція поетичного мовлення
Жанрова і родова дифузія і синтез мистецтв
Жанрові різновиди роману
Жанрові різновиди роману Рома́н (фр. roman — романський) — літературний жанр, найбільш поширений у 18-20 століттях; великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів. Великий епічний жанр, в основі якого лежить зображення приватного життя людини в нерозривному зв’язку із суспільним розвитком. Жанрові різновиди роману: біографічний,автобіографічний,детективний,духовний,історичний,готичний,бульварний,крутійський,пригодницький,психологічний,науково-фантастичний,соціально-побутовий,тенденційний,роман-епопея,роман-щоденник,роман-притч,та ін.
Засоби поетичного синтаксису
Засоби створення літературного персонажу
Засоби створення літературного персонажу Одним з найважливіших компонентів внутрішньої форми художнього твору є образ персонажа .Персонаж – це постать людини, зображена письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи ,кожного літературного жанру. Персонаж переважно наділений яскравим характером, окреслений взаєминами із довкіллям, зв'язками із національним, соціальним, історичним контекстом. До персонажів також відносять олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, особин тваринного світу в казках, байках, притчах, фантастичних творах тощо. У ліриці персонажа називають ліричним героєм або ліричним суб'єктом. Витворюючи образ персонажа, письменник органічно поєднує в ньому індивідуальні та типові риси. У цьому зв'язку говорять про типізацію та індивідуалізацію.
Під типізацією розуміють створення певних образів у мистецтві, в яких одиночне стає виразом загального. Образ-тип концентрує в собі риси характеру, спосіб мислення, світоглядні орієнтації певної нації або іншої групи людей, водночас залишаючись яскраво індивідуальним, неповторним. Під індивідуалізацією розуміють надання змальованим у художньому творі образам своєрідних, неповторних рис. До основних засобів індивідуалізації персонажа зараховують: портрет, його вчинки, мова персонажа, пряма і непряма характеристики цього персонажа, його ставлення до когось чи чогось та ін.