
- •Філософія
- •1 Повсякдення та філософське мислення
- •2 Основні функції філософії
- •3 Історичні зміни предмету філософія
- •4 Основні методи філософії: метафізика і діалектика
- •5 Специфіка філософії як форми світогляду
- •6 Філософія та наука
- •7 Структура філософського знання
- •8 Основні історичні типи світогляду
- •9 Особливості міфологічного світогляду
- •10 Релігійний світогляд, його особливості
- •11 Науковий світогляд, його специфіка
- •12 Культурно-історичні передумови виникнення філософії
- •13 Особливості світоглядних парадигм Сходу і Заходу
- •14 Прафілософія Давньої Індії: Веди та Упанішади
- •15 Даосизм. Етичне і соціальне вчення конфуціанства
- •16 Характерні риси античної філософії
- •17 Філософське вчення Сократа
- •18 Платонова концепція ідеальної держави
- •19 Вчення Арістотеля про державу
- •20 Характер, специфіка і основні ідеї філософії середньовіччя
- •21 Загальна характеристика філософії епохи Відродження: антропоцентризм, пантеїзм, діалектика, натурфілософія, геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту
- •22 Проблема методу пізнання у філософії ф.Бекона
- •23 Раціоналізм р.Декарта
- •24 Французьке просвітництво і матеріалізм 18 ст
- •25 Характерні риси класичної німецької філософії
- •26 Вчення Канта. Філософська система Гегеля, його діалектичний метод
- •27 Філософські ідеї у творчості мислителів епохи Київської Русі
- •28 Філософська культура України 15- середини 17 ст
- •29 Головна філософська проблематика Києво-Могилянської академії
- •30 Вихідні принципи філософської концепції г.Сковороди
- •31 Філософські ідеї представників Кирило-Мефодіївського товариства
- •32 Основні етапи розвитку позитивізму
- •33 «Філософія життя» (а.Шопенгауер, ф.Ніцше, а.Бергсон)
- •34 Філософія психоаналізу(фрейдизм і неофрейдизм)
- •35 Сучасні філософські уявлення про простір і час
- •36 Матерія і форми її існування
- •37 Свідомість, підсвідоме, несвідоме, над свідоме
- •38 Знання як спосіб існування людської свідомості
- •39 Рівні та форми пізнавальної діяльності
- •40 Форми організації теоретичного знання
- •41 Обєкт і суб’єкт пізнавального процесу
- •42 Методи емпіричного рівня наукових досліджень. Методи теоретичного рівня
- •43 Єдність логічного та історичного, абстрактного та конкретного у філософії
- •44 Істина та її критерії
- •Види істини
- •Авторитет
- •Систематичність
- •Загальний консенсус
- •Несуперечливіть (проста)
- •Несуперечливість (строга)
- •Відповідність
- •Практика
- •45 Філософська концепція людини
- •46 Біологічні та соціальні фактори становлення людини
- •47 Особа і суспільство: форми взаємодії
- •48 Практика: типологія видів
- •49 Суспільство як система об’єктивної реальності
- •50 Структура суспільно-економічної формації (за к.Марксом)
- •51 Діалектика: етапи розвитку
- •52 Закони і принципи діалектики
- •53 Основні категорії діалектики
- •54 Аксіологія як філософське вчення про цінності
- •55 Культура і цивілізація
- •56 Сучасна цивілізація: особливості та суперечності
- •57 Глобальні проблеми сучасності
- •58 Людинотворча сутність культури
- •59 Природа духовних і матеріальних цінностей
- •60 Проблеми глобалізації: суть, наслідки – соціальні, екологічні
6 Філософія та наука
Філософія та Наука - два взаємопов'язані діяльності, спрямовані на вивчення світу та людей, що живуть в цьому світі. Філософія прагне пізнати все: видиме й невидиме, що відчувається органами почуттів людини і немає, реальне і нереальне. Для Філософії немає меж - Вона прагне зрозуміти все, навіть ілюзорне. Наука ж вивчає тільки те, що можна побачити, помацати, зважити і т.п. Але вивчення це відбувається з порівнянні з вивченням цього ж філософією хоча й однобоко, але більш ретельно. Наприклад, для філософів різних часів блискавка - гнів Зевса, іскра від зіткнення хмар і т.п. Для вчених це всього-на-всього електричний заряд, коли під час грози виникає електричне поле і через різницю потенціалів відбувається обмін зарядами високої напруги між цим полем і землею. Цим пояснюється також наявність озону в атмосфері: під дією електричного струму молекули кисню розпадаються на атоми, які знову збираються в молекули, але вже озону.
Філософія та Наука вивчають картину світу, взаємно доповнюючи один одного. Спробуємо розглянути відмінності і подібності Філософії та Науки, їх взаємозв'язок та історію.
Існує багато визначень такого унікального явища, як наука, але через її складності та багатогранності якесь одне, універсальне визначення навряд чи взагалі можливо. Протягом своєї історії вона зазнала стільки змін і кожне її положення настільки пов'язане з іншими аспектами суспільної діяльності, що будь-яка спроба дати визначення науки, а таких було чимало, може висловити більш-менш точно лише одну з її сторін. І все-таки в усіх випадках Досить чітко простежується виділення двох підходів до розуміння науки, коли її трактують у широкому або вузькому сенсі.
У широкому (збірному) сенсі - Це вся сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична систематизації об'єктивних знань про дійсність. Тут поняття «наука», «учений» не конкретизуються і розуміються як загальні, збірні поняття. Саме в такому контексті нерідко вживається поняття «Наука» стосовно до філософію а філософів називають вченими, що взагалі-то правомірно, але, як буде показано нижче, лише частково.
Для позначення ж конкретних наукових дисциплін, таких, наприклад, як фізика, хімія, біологія, історія, математика та ін, поняття «наука» надається вузький, і, отже, більш строгий зміст.
Філософія - - наука про загальних закономірностях, яким підпорядковані як буття (тобто природа і суспільство), так і мислення людини, процес пізнання філософії є однією з форм суспільної свідомості, визначається, в кінцевому рахунку, економічними відносинами суспільства. Основним питанням філософії як особливої науки є проблема відношення мислення до буття, свідомості до матерії. Будь-яка філософська система являє собою конкретно розгорнуте рішення цієї проблеми, навіть якщо "основне питання" в ній прямо і не формулюється. Термін "Філософія" вперше зустрічається у Піфагора; як особливої науки її вперше виділив Платон. Філософія виникла в рабовласницькому суспільстві як наука, що об'єднує всю сукупність знань людини про об'єктивному світі і про самого себе, що було цілком природно для низького рівня розвитку знань на ранніх етапах людської історії. У ході розвитку суспільно-виробничої практики і накопичення наукових знань відбувався процес "відбруньковування" окремих наук від Філософії та одночасно виділення її в самостійну науку. Філософія як наука виникає з необхідності вироблення спільного погляду на світ, дослідження його загальних засад і законів, з потреби в раціонально-обгрунтованому методі мислення про дійсність, в логіки та теорії пізнання.