
- •1. Основи демократичного управління.
- •2. Комунікативні процеси в державному управлінні.
- •3. Електронне урядування як нова форма державного управління.
- •4. Поняття, сутність та критерії соціальної держави.
- •5. Особливості формування та реалізації державної соціальної політики в Україні.
- •6. Гуманітарна сфера життєдіяльності суспільства: поняття, структурні елементи, вплив на суспільні процеси.
- •7. Основні теорії (концепції) походження держави.
- •8. Основні функції та методи управління.
- •9. Державна влада в Україні: основна характеристика
- •10. Законодавче забезпечення проходження державної служби.
- •11. Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •12. Держава як основний інститут політичної системи.
- •13. Місце та роль груп інтересів в політичній системі.
- •14. Основні принципи взаємодії держави та громадянського суспільства.
- •15. Політичні органи держави та органи державної адміністрації: проблема функціонального розмежування.
- •16. Система представницьких органів публічної влади та загальна характеристика її елементів.
- •17. Сутність та принципи державної політики. Основні напрями державної політики
- •19. Сутність та поняття місцевого самоврядування.
- •20. Система місцевого самоврядування та загальна характеристика її елементів
- •21. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування.
- •22. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •23. Напрями державної регіональної політики в Україні.
- •24. Поняття адміністративно-територіального устрою в Україні.
- •25. Ознаки та принципи правової держави.
- •26. Форма держави та її основні елементи.
- •28. Принципи організації та функціонування державної влади в Україні.
- •29. Конституційно-правові засади організації та функціонування судової влади в Україні
- •30. Конституційний Суд України: порядок формування та основні завдання.
- •31. Поняття та сутність громадянського суспільства.
- •33. Соціальна структура сучасної України.
- •34. Державне управління в умовах глобалізації.
- •35. Особливості міжконфесіональних відносин в сучасній Україні.
- •36. Авторитет державного службовця: професійно-етичні складові.
- •37. Основні етичні вимоги до представників державної влади.
- •38. Система розподілу повноважень між гілками влади.
- •39. Взаємодія з виконавчою гілкою влади як функція парламенту.
- •40. Робота із запитами виборців як функція парламенту.
- •43. Економічна ефективність і результативність.
- •44.Засоби регулювання економіки: влада і ринки.
- •45. Інвестиційна політика в контексті ефективності і результативності.
- •46. Державне регулювання ціноутворення в Україні.
- •47. Поняття національного інтересу. Національні інтереси України.
- •48. Зовнішні та внутрішні фактори, що здійснюють вплив на формування національних інтересів в Україні.
- •49. Сутність та складові національної безпеки.
- •50. Внутрішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •51. Зовнішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •53. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері забезпечення національної безпеки.
- •54. Нормативно-правові засади протидії корупції у системі державного управління.
- •55. Економічні функції держави та їх особливості в умовах України.
- •56. Форми і методи державного регулювання економіки.
- •57. Умови і фактори забезпечення конкурентоспроможності економіки України на внутрішньому та світовому ринку.
- •59. Проблема корупції у системі державного управління.
- •60. Комунікативні стратегії в державному управлінні: історія і сучасність.
- •61 .Загальні засади конституційного ладу в Україні.
- •62. Правовий статус Президента України.
- •63.Правові засади формування та функціонування Верховної Ради України.
- •64. Конституційний статус Кабінету Міністрів України.
- •65. Сутність та основні ознаки демократичної держави.
- •66. Конституційні засади державної влади в Україні.
- •67. Поняття прозорості та відкритості політичної влади.
- •68. Адміністративно-територіальний устрій України: сучасний стан та потреба у реформуванні.
- •69. Проблеми сучасної української демократії.
- •70. Політична еліта та її роль у реформуванні українського суспільства.
26. Форма держави та її основні елементи.
Форма держави — це спосіб або порядок організації та здійснення державної влади. Поняття “форма держави” включає до себе три взаємозв'язаних елементи: форму державного правління, форму державного устрою і форму державного (політичного) режиму.
За формою державного правління розрізняють республіку (президентську, президентсько-парламентську, парламентсько-президентську,парламентську), монархію (абсолютна, дуалістична, парламентська). Україна є президентсько-парламентською республікою. Ознаками цього є наступне:
— Президент України обирається всезагальним голосуванням (у цьому її відмінність від парламентської форми правління, де Президент обирається парламентом); він має досить вагомі власні прерогативи. які дозволяють йому діяти незалежно від парламенту і уряду; він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод громадин, має право розпустити парламент, призначати і звільняти деяких посадових осіб);
— В Україні поряд з Президентом діє Прем'єр-міністр, уряд, відповідальний перед Президентом та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді (в президентській республіці немає посади прем'єр-міністра і уряд відповідний перед президентом).
За державним устроєм виділяють федеративні та унітарні держави. Україна є унітарною державою. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним і культурним реаліям,
За формою державного (політичного) режиму виділяють демократичний та антидемократичний (тоталітарний, авторитарний) режими. Україна є демократичною державою. Конституційний лад України ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
27. Верховна Рада України як представницький і законодавчий орган.
Вищим представницьким і єдиним законодавчим органом в Україні є Верховна Рада (парламент). Вона правомочна вирішувати будь-які питання державного життя, крім тих, що вирішуються виключно всеукраїнським референдумом або віднесені відповідно до Конституції України до компетенції органів виконавчої чи судової влади.
Верховна Рада приймає закони; затверджує державний бюджет; визначає основи внутрішньої і зовнішньої політики; затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля. Вона затверджує перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначає правові основи вилучення об'єктів права приватної власності; здійснює контроль за діяльністю Президента, призначає його вибори і усуває з посади в порядку імпічменту; здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів. Взагалі, відповідно до КУ, ВРУ виконує 38 повноважень.
Парламент України складається із 450 народних депутатів, які обираються на 5 років і здійснюють свої повноваження на постійній основі. Особа, обрана народним депутатом України, не може мати іншого представительського мандата: не може бути обрана до будь-якого іншого представницького органу — сільського, міського, районного та ін. Народний депутат має виконувати свої обов'язки парламентаря на постійній основі. Йому заборонена робота на останньому (до обрання народним депутатом України) або будь-якому іншому місці роботи. Чинним законодавством передбачена можливість тільки наукової, викладацької або творчої діяльності під час, вільний від виконання службових обов'язків парламентаря.
Верховна Рада призначає на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, заслуховує його щорічні доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод в Україні. Інститут парламентського уповноваженого з питань прав людини відомий під загальною назвою омбудсмана[1] (див. § «Соціально-правовий механізм забезпечення прав людини»).
Верховна Рада обирає із свого складу Голову Верховної Ради, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради.
Парламент України працює сесійно. Його сесії складаються із пленарних засідань, на яких приймаються рішення, а також із засідань комітетів, постійних і тимчасових комісій, що готують і попередньо розглядають питання. Чергові сесії ВРУ починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня.
Повноваження ВРУ припиняє в день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання