- •1. Основи демократичного управління.
- •2. Комунікативні процеси в державному управлінні.
- •3. Електронне урядування як нова форма державного управління.
- •4. Поняття, сутність та критерії соціальної держави.
- •5. Особливості формування та реалізації державної соціальної політики в Україні.
- •6. Гуманітарна сфера життєдіяльності суспільства: поняття, структурні елементи, вплив на суспільні процеси.
- •7. Основні теорії (концепції) походження держави.
- •8. Основні функції та методи управління.
- •9. Державна влада в Україні: основна характеристика
- •10. Законодавче забезпечення проходження державної служби.
- •11. Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •12. Держава як основний інститут політичної системи.
- •13. Місце та роль груп інтересів в політичній системі.
- •14. Основні принципи взаємодії держави та громадянського суспільства.
- •15. Політичні органи держави та органи державної адміністрації: проблема функціонального розмежування.
- •16. Система представницьких органів публічної влади та загальна характеристика її елементів.
- •17. Сутність та принципи державної політики. Основні напрями державної політики
- •19. Сутність та поняття місцевого самоврядування.
- •20. Система місцевого самоврядування та загальна характеристика її елементів
- •21. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування.
- •22. Компетенція органів місцевого самоврядування.
- •23. Напрями державної регіональної політики в Україні.
- •24. Поняття адміністративно-територіального устрою в Україні.
- •25. Ознаки та принципи правової держави.
- •26. Форма держави та її основні елементи.
- •28. Принципи організації та функціонування державної влади в Україні.
- •29. Конституційно-правові засади організації та функціонування судової влади в Україні
- •30. Конституційний Суд України: порядок формування та основні завдання.
- •31. Поняття та сутність громадянського суспільства.
- •33. Соціальна структура сучасної України.
- •34. Державне управління в умовах глобалізації.
- •35. Особливості міжконфесіональних відносин в сучасній Україні.
- •36. Авторитет державного службовця: професійно-етичні складові.
- •37. Основні етичні вимоги до представників державної влади.
- •38. Система розподілу повноважень між гілками влади.
- •39. Взаємодія з виконавчою гілкою влади як функція парламенту.
- •40. Робота із запитами виборців як функція парламенту.
- •43. Економічна ефективність і результативність.
- •44.Засоби регулювання економіки: влада і ринки.
- •45. Інвестиційна політика в контексті ефективності і результативності.
- •46. Державне регулювання ціноутворення в Україні.
- •47. Поняття національного інтересу. Національні інтереси України.
- •48. Зовнішні та внутрішні фактори, що здійснюють вплив на формування національних інтересів в Україні.
- •49. Сутність та складові національної безпеки.
- •50. Внутрішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •51. Зовнішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
- •53. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері забезпечення національної безпеки.
- •54. Нормативно-правові засади протидії корупції у системі державного управління.
- •55. Економічні функції держави та їх особливості в умовах України.
- •56. Форми і методи державного регулювання економіки.
- •57. Умови і фактори забезпечення конкурентоспроможності економіки України на внутрішньому та світовому ринку.
- •59. Проблема корупції у системі державного управління.
- •60. Комунікативні стратегії в державному управлінні: історія і сучасність.
- •61 .Загальні засади конституційного ладу в Україні.
- •62. Правовий статус Президента України.
- •63.Правові засади формування та функціонування Верховної Ради України.
- •64. Конституційний статус Кабінету Міністрів України.
- •65. Сутність та основні ознаки демократичної держави.
- •66. Конституційні засади державної влади в Україні.
- •67. Поняття прозорості та відкритості політичної влади.
- •68. Адміністративно-територіальний устрій України: сучасний стан та потреба у реформуванні.
- •69. Проблеми сучасної української демократії.
- •70. Політична еліта та її роль у реформуванні українського суспільства.
Основи демократичного управління.
Комунікативні процеси в державному управлінні.
Електронне урядування як нова форма державного управління.
Поняття, сутність та критерії соціальної держави.
Особливості формування та реалізації державної соціальної політики в Україні.
Гуманітарна сфера життєдіяльності суспільства: поняття, структурні елементи, вплив на суспільні процеси.
Основні теорії (концепції) походження держави.
Основні функції та методи управління.
Державна влада в Україні: основна характеристика.
Законодавче забезпечення проходження державної служби.
11. Проблеми розвитку громадянського суспільства в Україні.
Держава як основний інститут політичної системи.
Місце та роль груп інтересів в політичній системі.
Основні принципи взаємодії держави та громадянського суспільства.
Політичні органи держави та органи державної адміністрації: проблема функціонального розмежування.
Система представницьких органів публічної влади та загальна характеристика її елементів.
Сутність та принципи державної політики. Основні напрями державної політики
Управлінське та політичне консультування в систем державного управління.
Сутність та поняття місцевого самоврядування.
Система місцевого самоврядування та загальна характеристика її елементів
Конституційно-правові засади місцевого самоврядування.
Компетенція органів місцевого самоврядування.
Напрями державної регіональної політики в Україні.
Поняття адміністративно-територіального устрою в Україні.
Ознаки та принципи правової держави.
Форма держави та її основні елементи.
Верховна Рада України %ік представницький і законодавчий орган.
Принципи організації та функціонування державної влади в Україні.
Конституційно-правові засади організації та функціонування судової влади в Україні
Конституційний Суд України: порядок формування та основні завдання.
Поняття та сутність громадянського суспільства.
Порівняльна характеристика "відкритого" та "'закритого" суспільства.
33.Соціальна структура сучасної України.
34.Державне управління в умовах глобалізації.
35.Особливості міжконфесіональних відносин в сучасній Україні.
36. Авторитет державного службовця: професійно-етичні складові.
37.Основні етичні вимоги до представників державної влади.
38.Система розподілу повноважень між гілками влади.
39. Взаємодія з виконавчою гілкою влади як функція парламенту.
40.Робота із запитами виборців як функція парламенту.
41.Взаємодія законодавчої та виконавчої гілок влади в Україні.
42. Роль держави у контексті завдань економічної політики.
43.Економічна ефективність і результативність.
44.Засоби регулювання економіки: влада і ринки.
45. Інвестиційна політика в контексті ефективності і результативності.
46.Державне регулювання ціноутворення в Україні.
47.Поняття національного інтересу. Національні інтереси України.
48.Зовнішні та внутрішні фактори, що здійснюють вплив на формування національних інтересів в Україні.
49.Сутність та складові національної безпеки.
50. Внутрішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
51.Зовнішні фактори, що породжують загрози національній безпеці України.
52.Рада національної безпеки і оборони України та її основні функції.
53.Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері забезпечення національної безпеки.
Нормативно-правові засади протидії корупції у системі державного управління.
Економічні функції держави та їх особливості в умовах України
Форми і методи державного регулювання економіки.
Умови і фактори забезпечення конкурентоспроможності економіки України на внутрішньому та світовому ринку.
58.Нормативно-правові засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин в Україні.
59.Проблема корупції у системі державного управління.
60.Комунікативні стратегії в державному управлінні: історія і сучасність.
61. Загальні засади конституційного ладу в Україні.
62. Правовий статус Президента України.
63.Правові засади формування та функціонування Верховної Ради України.
64.Конституційний статус Кабінету Міністрів України.
Сутність та основні ознаки демократичної держави.
Конституційні засади державної влади в Україні.
Поняття прозорості та відкритості політичної влади.
68.Адміністративно-територіальний устрій України: сучасний стан та потреба у реформуванні.
69. Проблеми сучасної української демократії.
70.Політична еліта та її роль у реформуванні українського суспільства.
1. Основи демократичного управління.
Демократія – це певний порядок суспільних відносин, який визначає відносини держави, влади і громадянина, його правове становище у суспільстві, порядок, заснований на загальновизнаному комплексі цінностей й ідеалів конкретного суспільного устрою та панівного світогляду.
Демократизм суспільства передусім характеризується відносинами між державою і громадянином. Інститути демократії є формою організації й здійснення влади та управління. Звичайно, йдеться про демократично організоване суспільство. За умов деспотії, тиранії, автократії також відбуваються управлінські процеси, але в крайній формі примусу і насилля, за відсутності справді демократичних інститутів.
Демократія за своєю природою – органічно властива суспільству форма організації та здійснення влади й управління – як організуючого процесу реалізації влади. Якою мірою зміст і форми соціальних процесів залежать від матеріальних умов життя суспільства, від рівня матеріально-технічної й духовної культури, зрілості суспільства, такою самою мірою ці об’єктивні чинники визначають зрілість демократії й ефективність управління, їхню взаємообумовленість, співвідношення й взаємодію, що неминуче виявляється в діяльності соціальних інститутів, у методах і засобах досягнення соціальних цілей.
Одним із загальних принципів державного управління є демократизм - передбачає формування такої системи управління, яка б базувалася на демократичних засадах її здійснення в інтересах усіх або переважної більшості громадян, можливості їх максимального залучення до обговорення важливих державно-управлінських рішень, відкритості інформації, рівного доступу громадян до державної служби. Даний принцип передбачає використання для цього таких загальнодемократичних начал та ідей, як поділ влади, широке місцеве самоврядування, верховенство права та закону, функціонування багатопартійної системи, забезпечення діяльності опозиції, панування загальнонародних інтересів над класовими, загальнолюдських - над національними, публічних - над приватними, утвердження гласності та плюралізму думок тощо.
2. Комунікативні процеси в державному управлінні.
Комунікації (лат. communicatio) в менеджменті — це акт спілкування, зв'язок між двома або більше індивідумами, заснований на взаєморозумінні; повідомлення інформації однією особою іншої або ряду осіб.
Якісний обмін інформацією — невід'ємна частина всіх основних видів управлінської діяльності. Зважаючи на це, здійснення комунікації називають сполучним процесом. У ході обміну сторони відіграють активну роль: одна — пропонує інформацію, інша — її сприймає. В органах державної влади та місцевого самоврядування сполучні процеси особливо важливі, тому що для здійснення основних функцій та формування цілей державного органу, а також для забезпечення процесу їх досягнення необхідні ефективні комунікації.
Комунікації здійснюються між установою і зовнішнім середовищем, між рівнями і підрозділами всередині організації (вертикальні висхідні та низхідні, горизонтальні), між керівником і робочою групою, між окремими державними службовцями всередині робочої групи.
Комунікації можуть бути формальними та неформальними. У процесі обміну інформацією розрізняють чотири елементи: відправник — особа, що генерує ідеї або збирає їх; відомості, тобто інформація, закодована за допомогою символів; канал — засіб переказу інформації; отримувач, тобто особа, якій ця інформація призначена і яка інтерпретує її.
Під час обміну інформацією відправник та отримувач проходять кілька взаємопов'язаних етапів, що утворюють процес обміну інформацією, або комунікаційний процес.
Перший етап обміну інформацією починається з формулювання ідеї або відбору інформації з урахуванням конкретної ситуації і мети. Потім ідея трансформується в слова або в іншу форму, придатну для обміну інформацією.
Другим етапом є кодування і вибір каналу для передачі інформації. Вибір засобів повідомлення не обов'язково обмежувати одним каналом, часто є сенс поєднувати застосування двох чи більше засобів комунікації.
Третій етап передачі інформації передбачає доведення ідеї у вигляді необхідної інформації і за певним каналом до її споживача.
Кінцевим етапом комунікаційного процесу є розшифрування інформації (розкодування). Воно полягає у трансформації вольового рішення в повідомлення, яке має отримати одержувач. Необхідною умовою ефективного обміну інформацією є його двосторонній характер (зворотний зв'язок).
Зворотний зв'язок — це реакція одержувача, яка показує, чи зрозумів він отриману інформацію. Така реакція допомагає запобігти можливим перекрученням змісту інформації. Незадовільний зворотний зв'язок перешкоджає ефективному інформаційному обміну.