14.Технології управління.Визначення,умови та вимоги до управлінських рішень, схема процесу прийняття управлінського рішення.
Процес управління будівельним виробництвом полягає в оптимізації і підтриманні стійкості розрахункових параметрів (техніко-економічних показників) будівництва об'єктів. Здійснюється процес управління за допомогою прийняття і реалізації рішень, що отримують завдяки використанню прямого та зворотного зв'язку, передачі регулюючого впливу на будівельне виробництво.
Труднощі прийняття раціональних рішень у багатьох випадках пояснюються великою кількістю варіантів рішень, що виникають при його підготовці, і складністю кількісної і якісної їх оцінки.
При підготовці і прийнятті якісних рішень необхідно дотримуватись ряду умов, ігнорування яких може привести до помилкових результатів, що в свою чергу може негативно вплинути на ефективність будівельного виробництва.
Перша умова вимагає чіткого формулювання для організації в цілому та її структурних підрозділів цілей і стратегії, що забезпечують розробку незалежних і в той же час погоджених рішень задач, що стоять перед організацією.
Другою умовою є принцип організаційної відповідності, що передбачає пристосовуваність організаційної структури управління організації до безперебійного здійснення управлінських процесів.
Третя умова передбачає необхідність у наявності достатнього об'єму надійної інформації, що сигналізує про зміну ситуації.
Четверта умова гнучкість, що заснована на інтуїції і досвіді керівника в умовах невизначеності вибору найбільш результативного рішення.
Впродовж прийняття рішення виконують аналіз, переробку вихідної інформації і виробіток конкретного завдання виконавцям. Виробіток управлінського рішення є найважливіша складова частина управлінської праці. Складність процедури прийняття рішення обумовлена чисельністю вихідних даних, факторів і обмежень.
До управлінських рішень в сучасних умовах пред'являють наступні основні вимоги:
1. Обґрунтованість у відповідності з правовими, економічними, соціальними законами і специфікою конкретного виробництва.
2. Єдність і чіткість, що забезпечує однозначність розуміння задачі з виділенням головної мети, якій підпорядковуються і узгоджуються всі інші.
Правомочність, тобто в рамках прав, які представлені керівнику без перевищення повноважень та без підміни нижчих ланок керівництва.
Стислість з мінімально необхідними для точного виконання об'ємів інформації.
Направленість з точно визначеним колом безпосередніх виконавців.
Конкретність у часі з обов'язковим зазначенням строків і календарних дат виконання і проміжного контролю.
Оперативність, тобто прийняття рішень точно в той час, коли воно необхідно, так як запізнілі розпорядження не можуть бути виконані, а передчасні можуть не врахувати змін, які відбудуться до початку виконання.
Управлінська інформація повинна задовольняти таким вимогам:
Певне цільове призначення, тобто містити лише те, що конкретно необхідне.
Достовірність, правильність, так як будь-яка невірна інформація Р$ це дезинформація, що приводить до прийняття невірних рішень.
Надійність - достатня точність і необхідний об'єм для прийняття оптимальних рішень.
Ненадмірність - зайва інформація заважає, дезорієнтує у прийнятті рішень і збільшує затрати на управління.
Регулярність поступлення у відповідності з прийнятою схемою (,безперервно або періодично).
У загальному вигляді спрощена процедура прийняття рішень представлена на рис. 7.9.
Згідно цієї схеми на основі вихідної інформації про хід робіт керівником розглядається один з варіантів рішення. В результаті його аналізу за різними критеріями керівником передбачається певний результат. При позитивній оцінці цього результату його приймають як управлінське рішення з оформленням завдань виконавцям. При незадовільній оцінці варіанту, який розглядається, відбувається погодження з відповідними службами, що приводить до нових варіантів рішення.
Таким чином цей процес здійснюється до тих пір, поки не буде знайдене позитивне рішення, яке задовольняє керівника.Така послідовність прийняття рішення притаманна для різних рівнів управління. Відмінність полягає в тому, що для нижчих рівнів керівництва аналіз і вибір варіанту рішення здійснює одна людина (бригадир, майстер, виконроб) на основі досвіду, знань,інтуїції. На більш високих рівнях при виборі рішення приймають участь функціональні служби або окремі спеціалісти з проведенням певних погоджень, нарад, консультацій, експерти.
Планове завдання, програма, мета
Планове завдання, програма, мета
Інформація
або
звіти
про виконання
керівник
Виконавці
Збурення
Рис. 7.9. Схема процесу прийняття управлінського рішення