- •1.Основні поняття про науку управління
- •2.Інформація.Визначення та роль для управління
- •3.Управління виробництвом його мета та структура
- •4. Функції управління
- •5.Функція «планування» управління. Суть, логічна схема планування
- •6.Функції управління
- •10.Лінійно-функціональна структура управління підприємством.
- •7.Лінійна структура управління підприємством.
- •8. Функціональна структура управління підприємством.
- •9.Лінійно-штабна структура управління підприємством.
- •11.Структура управління будівельною дільницею
- •12.Функціональні обов’язки начальника дільниці, виконроба,майстра.
- •13.Методи управління.Класифікація і суть
- •14.Технології управління.Визначення,умови та вимоги до управлінських рішень, схема процесу прийняття управлінського рішення.
- •15. Праця керівника.Основні критерії якості, види стилів та основні функції.
- •16. Надійність систем управління. Визначення та суть.
- •17.Вишукувальні роботи. Види, визначення
- •18.Проектні роботи. Етапи. Стадійність
- •19.Зміст проектної документації меліоративної системи
- •20.Проект організації будівництва
- •21. Проект виконання робіт
- •22. Сутність потокового методу будівництва. Ділянка, захватка. Класифікація потокових методів.
- •23. Класифікація потоків за структурою і видом кінцевої продукції. Структура потоків при будівництві гідромеліоративних систем.
- •24 Календарне планування об’єктів будівництва. Загальні питання.
- •25. Організаційно-технологічні моделі календарного плану. Види,загальна характеристика.
- •26. Лінійні графіки. Правила побудови та розрахунків.
- •27. Оптимізація лінійних графіків
- •28. Сіткове моделювання. Сутність сіткового моделювання, характеристика, загальні вимоги класифікація
- •29. Основні елементи сіткового графіка. Визначення, характеристика.
- •30. Порядок та правила побудови сіткового графіка
- •31. Способи розрахунку сіткового графіка. Загальна характеристика,розрахункові параметри.
- •32. Аналітичний спосіб розрахунку сіткового графіка. Визначення та формули.
- •33. Табличний спосіб розрахунку сіткового графіка.Алгоритм розрахунку.
- •34. Графічний спосіб розрахунку сіткового графіка (на моделі). Послідовність розрахунку.
- •35. Оптимізація сіткового графіка (моделі).
- •36.Побудова циклограми
- •37. Види календарних планів будівництва за етапами планування. Їх зміст
- •38. Виробнича та допоміжна база будівництва
- •39.Будівельний генеральний план. Призначення і види, загальні принципи проектування.
- •40. Будівельний генеральний план майданчика будівництва (Загальномайданчиковий буд генплан)
- •41. Будівельний генеральний план окремого об’єкту ( об’єктний буд генплан)
- •42.Забезпечення будівництва водою. Структура потреб води, розрахунки.
- •43. Забезпечення будівництва енергетичними ресурсами
- •Питомі показники потужності для визначення витрат електроенергії на внутрішнє та зовнішнє освітлення
- •44.Розрахунок необхідної кількості робітників на будівництві
- •Співвідношення категорій працівників
- •45. Тимчасові виробничі,адміністративно-господарчі та культурно-побутові приміщення. Класифікація,розрахунок
- •48. Розрахунок необхідної кількості основних будівельних машин
- •49Організація транспортного господарства
- •50 Організація складського господарства
- •51 Розрахунок ємності та площ складів
- •52.Способи водогосподарського будівництва. Схеми управління
- •53. Організаційно-технічна підготовка до будівництва
- •54. Оперативне управління будівництвом. Мета та завдання
- •55. Оперативний місячний план. Види та зміст його.
- •56. Тижнево-добовий (декадно-добовий) план-графік. Види та зміст його.
- •57. Диспетчеризація в будівництві. Її функції та склад системи диспетчеризації
- •58.Управління якістю будівництва
- •59.Облік і звітність у будівництві
- •60. Автоматизовані системи управління (асу) будівництвом . Суть і визначення.
- •61. Внутрішня структура асу будівництвом
- •62 Основні види забезпечення асу будівництвом
- •63.Принципи створення асу. Перелік, зміст.
- •64. Стадії створення асу. Перелік, зміст
48. Розрахунок необхідної кількості основних будівельних машин
Потреба в машинах для будівництва залежить від об’ємів робіт, строків їх виконання, інтенсивності робіт, типів та параметрів використовуємих машин. Розрізняють робочий склад парку машин, тобто кількість машин, яка повинна бути постійно в експлуатації, та списочний склад - кількість їх з урахуванням того, що частина машин буде знаходитись в ремонті, в консервації або не буде тимчасово використана з інших причин.
В залежності від поставленої задачі, наявності вихідних даних і необхідної точності розрахунок необхідної кількості машин виконують різними способами.:
на рівні виробничих та кошторисних норм виробітку з визначенням спочатку машиноємності процесів в робочих машино-змінах;
за плановими нормами річного виробітку;
за укрупненими показниками.
Найбільш точно необхідну кількість робочих машин Npзнаходять за першим способом:
,
леМ — машиноємність виду робіт, що розглядається, в машино- змінах;
Мр — розрахункова кількість робочих змін на рік для машини, що розглядається, в конкретних умовах виконання робіт;
Т - строк виконання робіт в роках;
-
коефіцієнт
нерівномірності виконання робіт по
роках.
МашиноємністьМ процесів, що розглядаються, встановлюють розрахунком, використовуючи збірники виробничих норм виробітку (у період виконання робіт):
,
або за кошторисними нормами (в період проектування виконання робіт і організації будівництва):
М = МДБН(Vi/1000)
де Vі- об’єм робіт в натуральних показниках;
Пі — розрахункова продуктивність машин за зміну (Пі=ПЄШР*t*Кв)
Пєнір- норма виробітку машини за 1 годину по ЄНіР;
Т — тривалість зміни, год.;
Ке - коефіцієнт для переходу від виробничих норм до кошторисних (0,75 - 0,8);
Мдбн - питома машиноємність процесу на 1000 м3 або 1000 м2 за ДБН.
При наявності розробленого календарного плану і графіка необхідної кількості машино-змін по роках необхідна кількість робочих машин буде:
де Мтах — найбільша місячна ордината графіка потреби машино- змін;
Мміс - розрахункова кількість робочих змін в місяці
(Мміс=tдн* С),
tдн — кількість робочих днів у місяці;
С - кількість робочих змін на добу.
Списочний склад машин, які необхідні для будівельних організацій, можна визначити за плановими нормами виробітку:
де Vp- об’єм робіт для конкретного виду машин на один рік;
Пд- планова річна норма виробітку для машини.
Планові норми виробітку встановлюють з урахуванням фактично досягнутих результатів, росту продуктивності машин, що очікується, і покращення їх використання. їх щорічно уточнюють, корегують і завчасно доводять до будівельних організацій. Планові норми виробітку дають осереднені на групи однотипних машин з близькими технічними параметрами і відносять їх до 1 м3 ємності ковша, до одиниці потужності двигуна, до 1 т вантажопідйомності.
При використанні таких норм спочатку визначають загальний параметр, що характеризує групу машин, наприклад сумарну ємність ковшів всіх необхідних екскаваторів або скреперів, сумарну потужність двигунів, сумарну вантажопідйомність автомобілів тощо. Після цього підбирають необхідну кількість машин.
При відомому режимі використання календарного часу списочний склад парку машин можна розрахувати за формулою:
де Пг — розрахункова експлуатаційна продуктивність машини за 1 годину;
Тр - робочий час конкретної машини за розрахунковий період виконання робіт, год.;
у - питома вага робіт, яка виконується машиною, що розглядається.
На попередніх стадіях розрахунків і планування потребу в машинах встановлюють по укрупнених питомих показниках, виходячи з річної програми робіт, що передбачається виконати, в млн.гривень
А=Рг*Ср
де А - загальний параметр, що характеризує необхідну загальну кількість машин (загальна ємність ковшів землерийних машин, сумарна потужність двигунів, сумарна вантажопідйомність тощо);
Рі - нормативний питомий показник для визначення необхідної кількості машин (за їх загальним параметром на 1 млн. грн річної програми робіт);
Ср- річна програма будівельно-монтажних робіт, млн. грн.
Для існуючих будівельних організацій потребу в машинах NHвстановлюють з урахуванням вже існуючого парку і необхідності його оновлення:
Nн+ (Nc— Ncm) *Кнер + Nсп
де Nc -середньосписочна кількість машин, необхідних для виконання заданого об’єму робіт;
Ncm- кількість машин, що є в наявності;
Ncn-машини, що підлягають списанню в зв’язку з їх зношенням (фізичним або моральним);
Кнер— коефіцієнт нерівномірності поступлення новихбудівельних машин за відрізок часу, що планується (за даними попередніх років).
Детальними розрахунками виявляють потребу лише в основних крупних машинах і механізмах. Кількість допоміжних, мілких машин, механізмів, інструментів планують за укрупненими показниками, на основі досвіду виконання робіт і необхідності комплексної механізації всіх будівельних процесів.
