30. Порядок та правила побудови сіткового графіка

Порядок побудови сітки може бути різним: від початку до кінця, від кінця до початку, від проміжних вузлових подій в обидва боки. Прості сітки на зведення нескладних об’єктів, як правило, будують, рухаючись від вихідної події до завершальної, тобто зліва на право.

Кожна подія з більшим порядковим номером відображається правіше попередньої. Як правило, нумерацію подій здійснюють після побудови сітки.

Для відображення робіт, що виконуються паралельно і які мають спільні початкові і кінцеві події, вводиться проміжна фіктивна робота, що вказує на взаємозв’язок робіт.

При побудові сітки звертають увагу на недопустимість в сітковому графіку замкнутих контурів, коли стрілка повертається до тієї ж події з якої вийшла.

В сітковому графіку не повинно бути тупикових подій, з яких не виходить ні одна робота, якщо тільки ця подія не є для даної сітки завершальною. В сітковому графіку не повинно бути і хвостових подій, в які не входить ні одна з робіт, якщо тільки ця подія не є вихідною для даної сітки.

Як правило, стрілки робіт показують довільно без дотримання масштабу.

Степінь деталізації топології сіткових графіків визначається складністю будівельних процесів, стадією планування та організації робіт, а також рівнем управління. За цією ознакою розрізняють наступні види сіткових графіків:

• локальні – на окремі складні види робіт;

• об’єктні – на окремі складні гідровузли, насосні станції, греблі, крупні ГТС

• комплексні – на групу не крупних об’єктів для однієї будівельної організації

• комплексні укрупнені сіткові графіки – на складні та унікальні будівлі

• зведенні – на тривалий термін роботи по системі складних об’єктів і споруд.

Після побудови топології сіткового графіка здійснюється його розрахунок.

31. Способи розрахунку сіткового графіка. Загальна характеристика,розрахункові параметри.

Розрахунок сіткового графіка полягає у визначенні його розрахункових параметрів:тривалості критичного шляху;ранніх початків і закінчень всіх робіт;пізніх початків і закінчень всіх робіт;резервів часу.

Розрахунок можна здійснювати ручним способом;методом,так званого,ручного алгоритму;на обчислювальній машині.

Розрахунок ведуть одним із трьох способів:аналітичним,табличним,графічним(на моделі).

При аналітичному способі розрахунок ведеться за формулами, а за розрахункову схему умовно приймається сітка,яка складається з чотирьох подій з буквеними позначеннями h,i,j,kі трьох робіт, що розташовані між ними: h-i, i-j, j-k(рис4.7). За основну розрахункову одиницю приймається робота i-j, під якою в розгорнутій сітці приймається будь-яка робота.

При розрахунку сіткового графіка приймаються наступні позначення розрахункових параметрів:

t_i-j-тривалість даної роботи;

t_i-k-тривалість наступної роботи;

t_h-i-тривалість попередньої роботи;

t_кр-тривалість критичного шляху;

Т_i-j^рп-ранній початок роботи;

Т_i-j^пп-пізній початок роботи;

Т_i-j^рз-раннє закінчення роботи;

Т_i-j^пз-пізнє закінчення роботи;

R_i-j–загальний(повний) резерв часу роботи;

r_i-j–частковий(вільний) резерв часу роботи.

Черговість при аналітичному методі розрахунку,як правило приймається наступна:спочатку визначаються ранні строки початку та закінчення всіх робіт,починаючи від вихідної події і закінчуючи завершальною. На основі отриманих ранніх строків встановлюється критичний шлях,потім визначають пізні строки початку і закінчення,після чого для всіх некритичних робіт підраховують запаси(резерви) часу.

Ранній початок – це самий ранній строк, в який можна почати дану роботу. Він визначає тривалість самого довгого шляху від вихідної події до події, з якої починається дана робота.

Т _i-j^рп=max∑ t _h-i

Раннєзакінченняроботивизначається сумою раннього початку і тривалістю даної роботи.

Т_i-j^рз=Т _i-j^рп+t _i-j

Ранні строки початку та закінчення робіт належить визначити послідовно з переходом від події до події, зліва на право по направленню стрілок. Такий порядок дає можливість визначити ранній початок наступних робіт по ранньому закінченню попередніх робіт.

Пізній початок роботи – є самий пізній строк, в якому можна почати, дану роботу, не збільшивши загального терміну будівництва.

Пізній початок будьякої роботи визначається як різниця між пізнім закінченням і тривалістю роботи, що розглядається.

Т _i-j^пп=Т_i-j^пз-t _i-j

Пізні строки початку і закінчення робіт визначаються зворотнім ходом,тобто справа на ліво.

Пізнє закінчення даної роботи визначається за початком наступної роботи.

Т_i-j^пз=Т_j-k^пп

Якщо за даною роботою іде не одна, а декілька робіт,то її пізнє закінчення буде дорівнювати мінімальному значенню з усіх пізніх початків наступних робіт.

Т_i-j^пз=min Т_j-k^пп

Загальний (повний) резерв часу роботи показує, на скільки може бути збільшена тривалість даної роботи або перенесено її початок на більш пізній строк без порушень тривалості критичного шляху.

Вільний резерв часу – це час,на який можна збільшити тривалість даної роботи або перенести початок її на більш пізній термін без змін раннього початку наступної роботи.Він дорівнює або менше загального резерву часу.

Табличний спосіб-розрахунку сіткового графіка характеризується більшою наочністю і компактністю.

Розглянемо розрахунок сіткового графіка табличним способом на прикладі(рис.4.2.).Розрахунок будемо вести у вигляді таблиці 4.5

1. В графі2 кодуємо всі роботи у порядку зростання.

2. В графу 1 записуємо номер початкової події попередньої роботи.

3. В графу 3 записуєм тривалість робіт.

4. В графу 4,5 записуємо відповідно ранній початок та раннє закінчення роботи. При цьому здійснюємо це таки чином. Для простих подій (в які входить лише одна робота) ранній початок цієї роботи дорівнює ранньому закінченню попередньої роботи. Ранє закінчення роботи дорівнює сумі її раннього початку плюс тривалості даної роботи (дані графи4 додаємо до даних графи 3 і заносимо в графу 5). При розгляді складної події (коли для цієї події є декілька попередніх робіт) ранній початок буде дорівнювати найбільшому значенню їх ранніх початків попередніх робіт.

5. В графу 6,7 записуємо відповідно пізній початок та пізнє закінчення роботи. Розрахунок ведемо у зворотному порядку, тобто від завершальної роботи до вихідної (знизу вверх). Для простої події (з якої виходить лише одна робота) пізнє закінчення попередньої роботи дорівнює пізньому початку роботи, що розглядається. Пізній початок даної роботи дорівнює різниці між її пізнім закінченням і тривалістю. Дляя складної події (з якої виходить декілька робіт) пізнє закінчення попередніх робіт дорівнює меншому з пізніх початків робіт,що розглядаються.

6. В графу 8 записуємо загальний резерв часу. Визначаємо як різницю між значеннями графи 6 та 4 або граф 7 та 5.

7. В графу 9 записуємо частковий резерв часу, який визначається як різниця між раннім початком наступної роботи по графі 4 і раннім закінченням даної роботи по графі 5. Роботи, які не мають загального резерву часу, не мають і часткового резерву.

8. В графі 10 відмічаємо, чи лежить робота на критичному шляху (ставимо «+») чи ні (ставимо «-»). Критичний шлях лежить на роботах, які не мають загального резерву часу.

9. Результати розрахунку табличним способом наведені в таблиці 4.5

При графічному способі розрахунку визначення всіх робочих параметрів сіткового графіка виконується безпосередньо на ньому. Розрахунок на графіку менш трудомісткий і відбувається швидше,ніж за табличною формою.

До початку розрахунків вирекслюється сітковий графік знову з колами подій більших розмірів. Кожне коло-подія ділиться на 4 сектора, рис.4.8.

При руху зліва на право від початкової події до завершальної заповнюється лише ліві сектори, при чому за ранній початок приймається максимальна тривалість шляху, яка веде від початку до даної події.

Для останньої події ранній початок наступних робіт означає разом з тим і пізнє закінчення всіх попередніх робіт, тому число механічно переноситься в правий сектор і починається розраховувати пізні строки всіх ін. робіт ходом справа наліво.

Загальний (повний) резерв часу для роботи розраховується за наступним правилом: числове значення правого сектора події, куди дана робота входить, залишком суми числового значення лівого сектора події, звідки дана роботи виходить, і тривалості самої роботи, дасть загальний запас часу даної роботи.

Для визначення вільного запасу часу з числа значення лівого сектора події, куди дана робота входить,віднімають числове значення лівого сектора події, звідки дана робота виходить, і тривалість самої роботи.

Назва роботи записується над стрілкою, а тривалість – під стрілкою, або навпаки. Резерв часу записується на графіку: знизу під стрілкою перше число-загальний резерв часу, а друге вільний резерв часу.

Для сіткового графіка, який наведений на рис 4.9 наводиться приклад розрахунку сіткового графіка графічним методом(на моделі).