2. Налоговая политика.

Цель - обеспечение поступлений в бюджет, выводы о влиянии системы налогообложения на результаты хозяйственной деятельности.

Направления и характер инвестиций, отраслевая и территориальная структура экономики.

3. = Денежно-кредитная политика - комплекс взаимосвязанных мер гос-ва, по регулированию ден. рынка с целью воздействия на спрос и механизм использования кредитов в народном хоз-ве, обеспечение стабильности ден. единицы.

4. = Инвестиционная политика – гос-вом обеспечиваются условия для привлечения внешних и внутренних инвестиций.

5. = Индустриальная политика - направлена ​​на обеспечение структурной перестройки.

6. = Таможенная политика – опр-ный комплекс мероприятий, направленных на обеспечение эффективного функц-ния тамож. границ и обеспечение защиты интересов и нац. безопасности гос-ва во внешнеэкон. сфере.

7. = Валютная политика - система мероприятий гос-ва внутри и вне страны, что осущ-тся посредством воздействия на валюту, вал. курс, вал. операции

8. = Ценовая политика - это деят-сть центр. и местных органов исполнительной власти, которая направлена ​​на достижение трех основных целей: последовательного проведения ценовой либерализации, гос-ного регулирования цен (тарифов) на отдельные виды товаров (услуг) и осуществление контроля за их соблюдением.

9. = Внешнеэкон. политика – полит. оформление международных экон. связей страны.

10. = Социальная политика – представляет собой соц. программы и различные мероприятия, направленные на удовлетворение потребностей и интересов людей и общества.

11. = Политика управления финансами - это совокупность форм и методов целенаправленного воздействия гос-ва на формирование и использование централиз. и децентрализ. фондов фин. ресурсов, находящихся в распоряжении гос-ных органов управления.

2.Доходи державного бюджету та їх класифікація

Доходи бюджету – це частина централізованих ресурсів держави, які необхідні для виконання нею відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають в процесі формування фондів грошових коштів і надходять в розпорядження органів державної влади і управління.

Згідно з Бюджетним кодексом України, до доходів бюджету належать усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України, включаючи трансферти, дарунки та гранти.

До податкових надходжень віднесені:

а) податки на доходи, прибуток, збільшення ринкової вартості (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підпри­ємств);

б) податки на власність (періодичні податки на чисту вартість майна; податок з власників транспортних засобів та інших само­хідних машин та механізмів);

в) збори за спеціальне використання природних ресурсів (збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування зе­мельними ділянками лісового фонду; збір за спеціальне викорис­тання водних ресурсів; платежі за користування надрами; плата за землю; плата за використання інших природ­них ресурсів);

г) внутрішні податки на товари та послуги (податок на додану вартість; акцизний збір з вироблених в України товарів; акцизний збір з ввезених на територію України товарів; податки на окремі категорії послуг; плата за ліцензії на окремі види господарської діяльності; плата за торговий патент);

д) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне та вивізне мито; кошти, отримані за здійснення консульських дій; інші надходження);

е) інші податки (місцеві податки та збори; плата за надання послуг по оформленню документів на право виїзду за кордон; податки, що не віднесені до інших категорій; фіксований сільськогосподарський податок; єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва).

До неподаткових надходжень відносяться:

а) доходи від власності та підприємницької діяльності (надхо­дження від перевищення валових доходів над витратами Націо­нального банку України; надходження від грошово-речових лоте­рей; надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів; дивіденди, що нараховані на акції (долі, паї) господарських товариств; рентна плата; інші надхо­дження);

б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за утримання дітей в школах-інтернатах; плата за утримання вихованців шкіл, профтехучилищ соціаль­ної реабілітації; державне мито; митні збори; єди­ний збір, що стягується в пунктах пропуску через державний кор­дон України);

в) надходження від штрафів та фінансових санкцій (суми, стяг­нуті з осіб, що винні за шкоду, яка нанесена підприємству, устано­ві, організації; перерахування підприємцями частки вартості виго­товленої нестандартної продукції за дозволом на тимчасове неви­конання вимог відповідних стандартів; адміністративні штрафи та інші санкції; надходження штрафних санкцій за порушення пра­вил пожежної безпеки);

г) інші неподаткові надходження (надходження сум різниці в ціні на природний газ; відрахування від сум перевищення розра­хункового розміру фонду оплати праці; пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невико­нання зобов'язань; доходи від операцій по кредитуванню та надан­ню гарантій; власні надходження бюджетних установ; плата за по­слуги, що надаються бюджетними установами, інші джерела влас­них надходжень бюджетних установ; додаткові збори на сплату пенсій).

Доходи від операцій з капіталом складаються шляхом акуму­ляції:

а) надходжень від продажу основного капіталу (кошти від ре­алізації безхазяйного майна, скарбів, тощо; надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів та дорогоцінного ка­міння; надходження від відчуження майна, що належить Авто­номній Республіці Крим, знаходиться в комунальній власності);

б) надходжень від реалізації державних запасів товарів (мате­ріальних цінностей державного резерву та розброньованих мате­ріальних цінностей мобілізаційного резерву);

в) надходжень від продажу землі та нематеріальних активів;

г) податків на фінансові операції та операції з капіталом.

Трансферти визначаються Кодексом як кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Респуб­ліки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Трансферти в Україні існують у двох формах: дотація вирівню­вання та субвенція (ст. 2 Кодексу). Дотація вирівнювання розгля­дається як міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує, тоді як субвенція -міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в по­рядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про на­дання субвенції.

До складу офіційних трансфертів Бюджетною класифікацією віднесено:

а) офіційні трансферти від органів державного управління (кош­ти, що надходять з інших бюджетів; дотації; субвенції);

б) кошти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організа­цій (надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях; гранти; дари);

в) кошти з іншої частини бюджету (із загального фонду бюдже­ту в бюджет розвитку).

Екзаменаційний білет №16