Передмовa

№ з/п

Тема

1.

Вступна лекція.

Предмет і завдання органічної хімії. Теорія хімічної будови органічних сполук О.М. Бутлерова. Класифікація органічних сполук за будовою вуглецевого ланцюга та природою функціональної групи. Номенклатура органічних сполук. Ізомерія.

2.

Типи хімічних зв’язків в органічних молекулах. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках. Типи органічних реакцій.

Валентні стани атома Карбону. σ- і π-Ковалентні зв’язки. Характеристики ковалентного зв’язку (довжина, енергія, полярність, напрямленість). Індуктивний та мезомерний ефекти. Електронодонорні та електроноакцепторні замісники.

3.

Вуглеводні. Алкани.

Будова молекули. Гомологічний ряд, ізомерія, номенклатура. Поняття про конфомери. Фізичні і хімічні властивості (галогенування, нітрування, сульфування, окиснення, крекінг, ізомеризація). Медичне застосування алканів: вазелін, вазелінове масло, парафін, озокерит. Циклоалкани. Особливості хімічної поведінки.

4.

Вуглеводні. Алкени. Алкадієни.

Будова молекули. Гомологічний ряд, номенклатура, ізомерія. Способи одержання. Фізичні та хімічні властивості. Реакція Вагнера. Правило Марковнікова. Типи алкадієнів. Особливості реакцій приєднання до спряжених дієнів. Полімеризація 1,3-дієнів (бутадієн, ізопрен).

5.

Вуглеводні. Алкіни.

Будова молекули. Ізомерія. Номенклатура. Фізичні та хімічні властивості. Способи одержання.

6.

Ароматичні вуглеводні.

Електронна будова молекули бензену. Ароматичність. Правило Хюккеля. Гомологічний ряд аренів. Ізомерія. Номенклатура. Реакції електрофільного заміщення S_E: галогенування, нітрування, сульфування, алкілування. Вплив електронодонорних та електроноакцепторних замісників на реакційну здатність бензенового ядра та орієнтацію заміщення.

7.

Галогенопохідні вуглеводнів.

Характеристика зв’язку Карбон-Галоген. Ізомерія, номенклатура. Способи одержання. Реакція Вюрца. Фізичні та хімічні властивості. Застосування в медицині хлоретану, хлороформу, йодоформу, фторотану.

Модуль №1 «Вуглеводні та галогенопохідні вуглеводнів»

8.

Спирти.

Будова, класифікація, ізомерія, номенклатура. Фізичні та хімічні властивості. Багатоатомні спирти. Медичне застосування окремих представників.

9.

Феноли.

Будова фенолів. Класифікація за числом гідроксильних груп. Фізичні та хімічні властивості. Застосування окремих представників.

10.

Оксосполуки: альдегіди та кетони.

Гомологічний ряд альдегідів та кетонів. Номенклатура. Електронна будова оксогрупи. Способи одержання. Фізичні та хімічні властивості альдегідів. Формальдегід. Хлоралгідрат. Ацетон.

11.

Одно- та двоосновні карбонові кислоти.

Гомологічні ряди. Номенклатура. Способи одержання. Фізичні та хімічні властивості. Окремі представники: мурашина, оцтова, щавлева, фталева, стеаринова, пальмітинова, олеїнова кислоти.

12.

Функціональні похідні карбонових кислот.

Складні ефіри (естери). Жири. Галогенангідриди. Ангідриди. Аміди. Сечовина – діамід карбонатної кислоти.

13.

Аміни.

Класифікація. Номенклатура. Основність амінів. Реакції електрофільного заміщення в ароматичних амінів. Сульфанілова кислота та її амід (стрептоцид). Діазо-та азосполуки. Азобарвники.

14.

Гідроксикислоти. Фенолокислоти.

Поняття про просторову будову органічних сполук. Оптична ізомерія. Хімічні властивості гідроксикислот як гетерофункціональних сполук. Відношення до нагрівання. Молочна, винна, лимонна кислоти. Реактив Фелінга. Саліцилова кислота та її похідні (саліцилат натрію, метилсаліцилат, фенілсаліцилат, саліциламід, ацетилсаліцилова кислота, ПАСК).

15.

Амінокислоти.

Кислотно-основні властивості. Хімічні властивості амінокислот як гетерофункціональних сполук. Відношення до нагрівання. Утворення пептидів. Застосування в медицині окремих представників.

16.

Вуглеводи.

Класифікація. Будова моносахаридів. Властивості за участю відкритої та циклічної форми. Представники олігосахаридів: мальтоза, лактоза, целобіоза. Полісахариди: крохмаль, целюлоза. Застосування вуглеводів в медицині. Модуль №2. «Моно-, полі- та гетерофункціональні органічні сполуки»

17.

П’ятичленні гетероцикли з одним і двома гетероатомами.

Загальна характеристика гетероциклічних сполук. Пірольний і піридиновий атоми Нітрогену. Пірол, фуран, тіофен: будова, властивості. Піразол, імідазол, тіазол: будова, властивості. Застосування в медицині.

18.

Шестичленні гетероцикли з одним і двома гетероатомами.

Піридин. Хінолін. Ізохінолін. Акридин. Піримідин і його похідні. Піразин. Пурин і його похідні.

19.

Алкалоїди.

Алкалоїди групи піридину, хіноліну, ізохіноліну та ізохінолінфенантрену, тропану, індолу. Модуль №3. «Гетероциклічні сполуки. Алкалоїди. Ліпіди»

20.

Ліпіди.

Класифікація ліпідів. Ізопреноїди. Ментол, терпін, камфора – представники терпенів.