- •Виконання практичного навику «суб’єктивне та об’єктивне обстеження хворого» суб’єктивне обстеження хворого
- •Об’єктивне обстеження хворого
- •V. Загальний огляд хворого
- •Vі. Об’єктивне обстеження органів дихання
- •Vіі. Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи
- •Vііі. Об’єктивне обстеження органів травлення
- •Алгоритм виконання практичного навику «обстеження пацієнтів з патологією органів дихання»
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику «огляд грудної клітини»
- •Виконання практичного навику «діагностичне значення перкусії легень»
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •II. Оснащення робочого місця:
- •III. Попередня підготовка до виконання навику:
- •IV. Основні етапи виконання навику:
- •Алгоритм виконання практичного навику «визначення частоти, глибини, ритму дихання»
- •Алгоритм виконання практичного навику «обстеження органів серцево-судинної системи»
- •Алгоритм виконання практичного навику «аускультація серця»
- •Алгоритм виконання практичного навику «пальпація ділянки серця»
- •Алгоритм виконання практичного навику " визначення границь серця"
- •Виконання практичного навику «Дослідження пульсу на променевій артерії»
- •Виконання практичного навику «Вимірювання артеріального тиску»
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення”
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику «огляд системи органів травлення»
- •Виконання практичного навику «огляд живота»
- •Виконання практичного навику «пальпація селезінки, печінки та лімфатичних вузлів»
- •II. Оснащення робочого місця:
- •Методика проведення пальпації селезінки:
- •Методика проведення пальпації печінки:
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику «Визначення симптому Пастернацького»
- •Виконання практичного навику
- •Органів кровотворення”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи та обміну речовин”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із захворюваннями суглобів”
- •Виконання практичного навику “огляд та пальпація суглобів”
- •II. Оснащення робочого місця:
- •III. Попередня підготовка до виконання навику:
- •V. Методика проведення навику:
- •Виконання практичного навику “Обстеження хворих на бронхіт ”
- •Виконання практичного навику " Обстеження пацієнта з бронхіальною астмою"
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •2. Об'єктивні дані:
- •1. Рентгенографія ( підвищена прозорість легеневих полів, мала рухливість
- •Виконання практичного навику
- •I. Суб'єктивне обстеження.
- •III. Додаткові методи обстеження:
- •Виконання практичного навику " Обстеження хворих на бронхоектатичну хворобу, абсцедуючу пневмонію"
- •III. Додаткові методи обстеження:
- •Виконання практичного навику "Обстеження хворих на плеврит"
- •1. Суб 'єктивне обстеження:
- •2. Об'єктивне обстеження:
- •3. Додаткові методи обстеження:
- •II. Завдання:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів на туберкульоз”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів на рак легень”
- •1. Діагностика
- •Виконання практичного навику
- •1. Скарги:
- •2.Анамнез захворювання:
- •3.Анамнез життя:
- •1. Огляд:
- •2.Пальпація:
- •3.Перкусія:
- •4. Аускультація:
- •Виконання практичного навику «обстеження хворих з набутими вадами серця "
- •6. Аускультація:
- •7. Об’єктивне обстеження легень:
- •Виконання практичного навику «обстеження хворих на гіпертонічну хворобу"
- •2.Об'єктивне обстеження:
- •3. Додаткові методи обстеження:
- •Виконання практичного навику
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •Виконання практичного навику
- •I. Суб'єктивне обстеження.
- •Об'єктивні дані:
- •III.Поставити діагноз.
- •IV.Провести додаткове обстеження:
- •Виконання практичного навику «обстеження хворих з порушеннями серцевоео ритму»
- •1. Скарги:
- •2. Дані анамнезу хвороби:
- •1. Огляд:
- •2. Пальпація:
- •3. Аускультація серця:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із серцевою недостатністю”
- •Виконання практичного навику « обстеження хворих на хронічний гастрит»
- •1. Скарги:
- •2. Анамнез хвороби:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки”
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на хронічний гепатит'
- •1. Скарги:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із цирозом печінки”
- •Виконання практичного навику " Обстеження хворих з патологією жовчовивідних шляхів "
- •2. Анамнез хвороби
- •3. Анамнез життя:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із хронічними панкреатитами”
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на гломерулонефрит"
- •1.Суб'єктивне обстеження:
- •2. Об'єктивне обстеження :
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на пієлонефрит"
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на ниркову недостатність"
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із гострими алергічними захворюваннями”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із професійними інтоксикаціями”
Методика проведення пальпації селезінки:
Положення досліджуючого: справа від хворого, обличчям до нього ліва рука на лівій половині грудної клітки між VII та X ребрами, дещо здавлюєм грудну клітку, обмежуючи дихальні рухи. Права рука з чуть зігнутими пальцями розташовується на передній черевній стінці біля краю реберної дуги, вмісті з'єднання з нею кінця X ребра.
При вдосі рука досліджуючого вдавлює черевну стінку, утворюючи кишеню, потім пропонує хворому зробити глибокий вдих, в момент вдоха, якщо селезінка доступна пальпації і вона проводиться правильно, селезінка, зміщуючись в низ діафрагмою, що опускається, своїм переднім краєм наближається до пальців правої руки обстежуючого, впираючись в них та при подальшому прослуховування ковзає під ним. Цей прийом повторюють декілька разів.
При пальпації визначають розміри селезінки, болючість, щільність, форму, рухливість.
В нормі селезінка не палькується.
Методика проведення пальпації печінки:
Положення досліджуваного : стоячи, або лежачи на спині (іноді на лівому боку).
Положення досліджуючого : справа, поряд з кушеткую на стільці, обличчям до хворого.
Методика проведення: обстежуючи кладе долоню та чотири пальці лівої руки на праву поперекову ділянку, а великим пальцем лівої руки на праву поперекову ділянку, а великим пальцем лівої руки надавлюєм з боку і спереду на реберну дугу, що сприяє наближенню печінки до пальпуючої правої руки. Долоню правої руки кладуть, злегка зігнуті пальці, на живіт хворого нижче реберної дуги по середньоключичній лінії і злегка надавлюють кінчиками пальців на черевну стінку. Після такої установки руку хворому пропонують зробити глибокий вдих; печінка опускаючись спочатку підходить до пальців, потім їх обходить і вислизає з-під пальців, тобто промацується. Рука обстежуючого весь
час залишається нерухомою. Прийом повторюють декілька разів. Бажано перед цим визначити межі печінки перкуторно.
Пальпація дає змогу визначити фізичні властивості краю печінки (м'який, щільний, нерівний, гострий, закруглений, чутливий). В нормі краї печінки можна прощупати посередньоключичній лінії, при збільшені її по всіх топографічних лініях.
„ПАЛЬПАЦІЯ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ" ПОЛОЖЕННЯ ХВОРОГО: стоячи, лежачи на спині.
ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖУЮЧОГО: справа, поряд з хворим.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ: пальпація проводиться обома руками семетричних груп лімфатичних вузлів. Для прощупування лімфатичних вузлів необхідно їх притиснути до щільної основи (нижня щелепа, грудинноключичного соскоподібний м'яз) і перекачувальними рухами чотирма зігнутими пальцями визначити їх величину, болючість, рухомість, консистенцію, спаяність з оточуючими тканинами.
Потиличні, передньошийні, задньошийні, навколо вушні, підщелепні, надключичні, підключичні, підпахвенні, пахові в нормі не пальпуються.
АЛГО РИТМ
Виконання практичного навику
“ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ”
Завдання |
Рекомендації |
Зібрати скарги |
Збираючи скарги, з'ясувати: 1. Біль — локалізація, іррадіація, інтенсивність, характер, причини появи, тривалість 2. Набряки — місце та час виникнення, тривалість 3. Порушення сечовиділення (загальна кількість сечі за до-бу, добовий ритм виділення сечі, болючість при сечовиділенні, колір сечі) 4. Головний біль 5. Порушення зору 6. Біль у ділянці серця 7. Артралгії 8. Підвищення температури тіла, її цифри, озноб 9. Скарги з приводу порушення функціонування інших систем
|
Зібрати анамнез за-хворювання |
З'ясувати такі дані: 1. Початок захворювання 2. Скарги напочатку захворювання 3. Чи звертався по медичну допомогу 4. Проведені діагностичні дослідження, їх результати 5. Установлений діагноз 6. Проведене лікування (стаціонарне, амбулаторне), його ефективність 7. Якщо це захворювання хронічне, з 'ясувати, чи часто виникали загострення, чи звертався пацієнт повторно по медичну допомогу 8. Чи перебував на диспансерному обліку 9. Чи отримував профілактичне лікування 10. Коли почалося загострення востаннє
|
Зібрати анамнез життя |
З'ясувати наявність чинників ризику при захворюваннях сечової системи: 1. Характер харчування 2. Шкідливі звички 3. Професійні шкідливості (контакт із фосфором, свинцем, ртуттю, хлорорганічними сполуками, радіоактивними речо-винами) 4. Спадковість 5. У жінок — під час вагітності підвищення. АТ, набряки, зміни в аналізі сечі. Гінекологічні захворювання 6. Перенесені ангіни, отити, грип, фурункульоз 7. Наявність хронічних захворювань сечової системи, ен-тероколіту, холециститу тощо 8. Вірусний гепатит, тифи, малярія, туберкульоз, венерич-ні захворювання 9. Алергологічний анамнез
|
Оглянути пацієнта |
Визначають у такій послідовності: 1. Загальний стан 2. Свідомість 3. Положення в ліжку
4. Набряки 5. Шкіра (блідість, подряпини) 6. Язик (сухий, обкладений коричневим нальотом) 7. Запах сечі при диханні
|
Провести пальпацію живота |
Проводять у такій послідовності: - Пацієнт у положенні лежачи на спині. Особа, яка обстежує, кладе ліву руку на поперекову ділянку ліворуч або праворуч, трохи нижче ребер, праву — на ділянку підребер'я так, щоб кінці зігнутих пальців розмістилися під ребровою дугою, перпендикулярно до неї. Пацієнт повинен розслабитися, дихати рівномірно. Особа, що обстежує, поступо-во на вдиху заглиблює праву руку назустріч лівій, а лівою в цей час надавлює на поперекову ділянку в напрямку до правої руки. Пацієнту пропонують глибоко вдихнути, нирка опускається, і в цей час можна відчути її нижній край. У разі значного опущення нирки можна пропальпувати всю її поверхню, визначити величину, форму, характер поверхні, консистенцію.
Пацієнт лежить на спині. При пальпації нирки правою рукою потрібно наносити пальцями лівої руки короткі швидкі удари по поперековій ділянці в куті між ребровою дугою та поздовжніми м'язами спини. Пальці правої руки, що розташовані спереду, у цей час будуть відчувати коливання нирки. Симптом балотування властивий тільки нирці, що дає змогу відрізнити її від інших органів. - Пальпація нирок у вертикальному положенні. Пацієнт стоїть обличчям до особи, яка обстежує (вона сидить на стіль-ці), тулуб трохи нахилений уперед. Пальпацію проводять за тими самими правилами, що і в горизонтальному положенні
Примітка. У людей астенічної будони нирки пропальпову-ються майже завжди, у гіперстеніків – дуже рідко.
|
Попередній діагноз
|
На підставі суб'єктивних та об'єктивних даних обгрунтову-ють попереднгій діагноз
|
План обстеження
|
Діагностичні дослідження у разі захворювань сечової системи: 1. Оглядова рентгенографія нирок 2. Ек скреторна урографія 3. Радіоізотопна ренографія 4. Сканування нирок 5. УЗД нирок та сечового міхура 6. Загальний аналіз крові 7. Загальний аналіз сечі 8. Кількісні методи дослідження осаду 9. Бактеріологічний аналіз сечі 10. Функціональні дослідження нирок 11. Визначення водного балансу
Примітка. Призначають індивідуально |
АЛГО РИТМ