
- •Виконання практичного навику «суб’єктивне та об’єктивне обстеження хворого» суб’єктивне обстеження хворого
- •Об’єктивне обстеження хворого
- •V. Загальний огляд хворого
- •Vі. Об’єктивне обстеження органів дихання
- •Vіі. Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи
- •Vііі. Об’єктивне обстеження органів травлення
- •Алгоритм виконання практичного навику «обстеження пацієнтів з патологією органів дихання»
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику «огляд грудної клітини»
- •Виконання практичного навику «діагностичне значення перкусії легень»
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •II. Оснащення робочого місця:
- •III. Попередня підготовка до виконання навику:
- •IV. Основні етапи виконання навику:
- •Алгоритм виконання практичного навику «визначення частоти, глибини, ритму дихання»
- •Алгоритм виконання практичного навику «обстеження органів серцево-судинної системи»
- •Алгоритм виконання практичного навику «аускультація серця»
- •Алгоритм виконання практичного навику «пальпація ділянки серця»
- •Алгоритм виконання практичного навику " визначення границь серця"
- •Виконання практичного навику «Дослідження пульсу на променевій артерії»
- •Виконання практичного навику «Вимірювання артеріального тиску»
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення”
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику «огляд системи органів травлення»
- •Виконання практичного навику «огляд живота»
- •Виконання практичного навику «пальпація селезінки, печінки та лімфатичних вузлів»
- •II. Оснащення робочого місця:
- •Методика проведення пальпації селезінки:
- •Методика проведення пальпації печінки:
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику «Визначення симптому Пастернацького»
- •Виконання практичного навику
- •Органів кровотворення”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи та обміну речовин”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із захворюваннями суглобів”
- •Виконання практичного навику “огляд та пальпація суглобів”
- •II. Оснащення робочого місця:
- •III. Попередня підготовка до виконання навику:
- •V. Методика проведення навику:
- •Виконання практичного навику “Обстеження хворих на бронхіт ”
- •Виконання практичного навику " Обстеження пацієнта з бронхіальною астмою"
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •2. Об'єктивні дані:
- •1. Рентгенографія ( підвищена прозорість легеневих полів, мала рухливість
- •Виконання практичного навику
- •I. Суб'єктивне обстеження.
- •III. Додаткові методи обстеження:
- •Виконання практичного навику " Обстеження хворих на бронхоектатичну хворобу, абсцедуючу пневмонію"
- •III. Додаткові методи обстеження:
- •Виконання практичного навику "Обстеження хворих на плеврит"
- •1. Суб 'єктивне обстеження:
- •2. Об'єктивне обстеження:
- •3. Додаткові методи обстеження:
- •II. Завдання:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів на туберкульоз”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів на рак легень”
- •1. Діагностика
- •Виконання практичного навику
- •1. Скарги:
- •2.Анамнез захворювання:
- •3.Анамнез життя:
- •1. Огляд:
- •2.Пальпація:
- •3.Перкусія:
- •4. Аускультація:
- •Виконання практичного навику «обстеження хворих з набутими вадами серця "
- •6. Аускультація:
- •7. Об’єктивне обстеження легень:
- •Виконання практичного навику «обстеження хворих на гіпертонічну хворобу"
- •2.Об'єктивне обстеження:
- •3. Додаткові методи обстеження:
- •Виконання практичного навику
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •Виконання практичного навику
- •I. Суб'єктивне обстеження.
- •Об'єктивні дані:
- •III.Поставити діагноз.
- •IV.Провести додаткове обстеження:
- •Виконання практичного навику «обстеження хворих з порушеннями серцевоео ритму»
- •1. Скарги:
- •2. Дані анамнезу хвороби:
- •1. Огляд:
- •2. Пальпація:
- •3. Аускультація серця:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із серцевою недостатністю”
- •Виконання практичного навику « обстеження хворих на хронічний гастрит»
- •1. Скарги:
- •2. Анамнез хвороби:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки”
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на хронічний гепатит'
- •1. Скарги:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із цирозом печінки”
- •Виконання практичного навику " Обстеження хворих з патологією жовчовивідних шляхів "
- •2. Анамнез хвороби
- •3. Анамнез життя:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із хронічними панкреатитами”
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на гломерулонефрит"
- •1.Суб'єктивне обстеження:
- •2. Об'єктивне обстеження :
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на пієлонефрит"
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на ниркову недостатність"
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із гострими алергічними захворюваннями”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із професійними інтоксикаціями”
А Л Г О Р И Т М
Виконання практичного навику «суб’єктивне та об’єктивне обстеження хворого» суб’єктивне обстеження хворого
І. ПАСПОРТНІ ДАНІ :
1. Прізвище, ім’я, по батькові хворого
2. Вік
3. Місце проживання
4. місце роботи
5. Професія, посада.
ІІ. СКАРГИ ХВОРОГО:
Перерахуйте відчуття хворого і деталізуйте їх за органами і системами.
Органи дихання
Дихання через ніс:
вільне,
утруднене.
Відчуття сухості в носі, горлі.
3. Біль в грудній клітці:
локалізація,
іррадіація
зв’язок з кашлем, переміною положення тіла.
4. Задишка, напади ядухи:
- передвісники нападу,
- причини виникнення,
- утруднений вдих чи видих,
- тривалість.
5. Кашель:
- час появи,
- характер: приступоподібний, постійний, періодичний,
- сухий чи вологий (кількість харкотиння за добу, колір, запах, домішки крові),
- при якому положенні підсилюється виділення харкотиння, легко чи важко виділяється.
6. Підвищення температури, лихоманка, відчуття жару.
7. Пітливість.
Серцево-судинна система
Біль в ділянці серця:
локалізація,
іррадіація,
інтенсивність,
характер,
частота появи,
тривалість,
з чим пов’язаний біль,
що заспокоює біль.
Серцебиття:
частота виникнення,
тривалість,
- час й умови появи (при фізичному навантаженні, при зміні положення, в спокої, при хвилюванні, без видимих причин).
Задишка, приступи ядухи:
передвісники приступу,
причини виникнення,
утруднений вдих чи видих,
тривалість.
Набряки:
де і коли з’являються,
з чим пов’язані,
як довго тримаються,
після чого зникають.
Відчуття пульсації в певних ділянках тіла.
6. Наявність чи відсутність виразкової хвороби, тромбофлебіту.
7. Коли вперше виміряли артеріальний тиск, його величина.
Органи травлення
Апетит.
Спрага.
Зміна смаку в роті.
Ковтання:
вільне,
болюче,
утруднене,
неможливе.
Біль в животі:
локалізація,
іррадіація,
інтенсивність,
час появи,
тривалість,
періодичність,
зв’язок з прийомом їжі та її кількістю.
6. Печія.
7. Відрижка:
- їжею,
- кислим,
- «тухлими яйцями»,
- повітрям
8. Нудота.
9. Блювання:
- одноразове,
- багаторазове,
- чи приносить полегшення,
- характер блювотних мас (колір, запах, домішки жовчі, крові, залишки з’їденої їжі).
10. Бурчання.
11. Здуття живота.
12. Тенезми.
13. Випорожнення:
- частота,
- кількість,
- консистенція (оформлений, кашкоподібний, рідкий);
- колір,
- запах,
- домішки слизу, крові.
Опорно-руховий апарат
Біль у суглобах
Біль у кістках
Біль у м’язах
Припухання, деформація суглобів, їх рухливість
Наявність слабкості в м’язах.
Органи сечовиділення
Біль в поперековій чи надлобковій ділянці:
характер,
інтенсивність,
іррадіація,
умови виникнення.
Сечовипускання:
частота,
болючість,
утруднене.
3. Добова кількість сечі, співвідношення денного і нічного діурезу.
4. Запах, прозорість, осад сечі.
Нервова система
Головний біль:
локалізація,
тривалість,
інтенсивність.
Головокружіння.
Сон:
глибокий,
рівний,
переривистий,
безсоння.
4. Настрій:
- звичайний,
- бадьорий,
- пригнічений.
5. Працездатність:
- збережена,
- знижена.
Дратівливість. Плаксивість.
Втрата свідомості.
Судоми.
Парестезії.
Свербіж шкіри.
Шум у вухах.
Органи чуття
Зір.
Слух.
Нюх.
Спотворення смаку.
ІІІ. ІСТОРІЯ ТЕПЕРІШНЬОГО ЗАХВОРЮВАННЯ
Виясніть, з якого часу пацієнт вважає себе хворим.
Яким був початок захворювання: перші ознаки, з чим пов’язує свою хворобу, початок гострий чи поступовий.
В хронологічній послідовності виясніть перебіг хвороби від перших проявів погіршення, лікування, яке отримував пацієнт, перебування на санаторно-курортному лікуванні та ефективність лікування.
Ознайомтеся, які дослідження проводилися пацієнтові та з їх результатами.
Виясніть час, причину і симптоми останнього загострення.
Виясніть наявність листка непрацездатності і з якого часу.
ІV. ІСТОРІЯ ЖИТТЯ ХВОРОГО
Виясніть короткі біографічні дані із життя хворого:
розвиток і стан здоров’я в дитинстві,
початок навчання,
початок самостійної трудової діяльності і подальший трудовий анамнез,
умови життя (житло, харчування, регулярність приймання їжі, пристрасть до деяких страв, різноманітність їжі, непереносимість деяких продуктів харчування);
умови праці;
професійні шкідливості;
шкідливі звички (алкоголь, куріння, наркоманія, токсикоманія).
Перенесені захворювання (виясніть в хронологічній послідовності всі перенесені хвороби, включаючи травми, операції, контузії, поранення; зверніть особливу увагу на перенесені сифіліс, хворобу Боткіна, сироватковий гепатит, черевний тиф, глистяні інвазії, малярію, педикульоз).
Контакт з туберкульозними та інфекційними хворими.
Виясніть наявність алергічних реакцій на харчові продукти, запахи та інші чинники. Чи спостерігалися побічні дії при використанні медикаментів.
Сімейне життя (у жінок – час і характер менструацій: регулярність, тривалість, болючість; час вступу в шлюб, кількість і перебіг вагітностей, як закінчувалась кожна вагітність, пологи, ускладнення при них).
Спадковість (виясніть стан здоров’я або причини смерті близьких родичів. Зверніть особливу увагу на хвороби обміну речовин, крові, злоякісні новоутворення, ендокринні, алергічні і нервово-психічні захворювання).
Фактори ризику на СНІД: зарубіжні поїздки, позашлюбні контакти, статеві відхилення, в/в ін’єкції та вливання, переливання крові.