1.Орієнтація організації на замовника(customer focus).

Діяльність усякої організації залежить від її замовників.Тому організаціям потрібно розуміння поточних і майбутніх нужд замовника, вміння своєчасно виконувати його вимоги , намагання перевершити його очікування. Слід мати на увзі, що очікування споживачів пов’язуються не тільки з якістю продукції, але й з ціною, режимом і умовами поставки, умовами обслуговування за використання продукції.Необхідно також забезпечувати збалансований підхід до запитів споживачів і потреб інших сторін (акціонерів, постачальників,регіонів, суспільства в цілому), які зацікавлені в результатах діяльності організації.

2.Провідна роль керівництва.(leadership).

Керівники встановлюють єдність мети, напрямку і внутрішнього середовища організації.Вони створюють умови, за яких співробітники можуть бути повністю залучені для досягнення цілей організації. Для цього потрібно щоб керівники вищої ланки особистим прикладом демонстрували відданість ідеї якості.Завданням керівництва є забезпечення атмосфери довіри, ініціювання, визнання і заохочення внеску працівників, підтримка відкритих і чесних взаємовідносин.Керівництво повинно постійно піклуватися щодо навчання персоналу, забезпечувати необхідними ресурсами рішення завдань якості. Головним способом реалізації цього принципу є визначення керівництвом організації довгострокової політики та місії щодо якості та трансформація цієї політики у придатні для вимірювання цілі й завдання для конкретних виробничих та функціональних підрозділів.

3.Залучення співробітників (involvement of people).

Співробітники- це найсуттєвіша і найцінніша частина організації.Найкраще використання можливостей співробітників може принести організації максимальний зиск.Система якості та її механізми повинні спонукати ініціативу співробітників до постійного покращання якості діяльності організації, брати на себе відповідальність у вирішенні проблем якості, активно підвищувати свої знання, передавати свій досвід колегам, позитивно представляти свою організацію споживачам і всім зацікавленим сторонам.

4.Процесоорієнтований підхід.(process approach).

Будь яка праця, що має вхідні спонуки для перетворення їх у вихідні результати, уявляє собою процес. Для ефективного функціонування організація повинна виявити взаємозв’язані процеси своєї діяльності та керувати їми. Склад процесів, які відповідають конкретним функціям, визначається з допомогою організаційної структури. Склад спеціальних функцій визначається за допомогою логічного аналізу діяльності безпосередніх виконавців. Сформований перелік процесів систематизується й закріплюється документально з обов’язковим визначенням менеджера (власника, лідера) процесу з числа висококваліфікованих фахівців. Після попередньої підготовки здійснюється ранжування процесів у відповідності до конкретних функцій та за ступенем їх впливу на досягнення цілей організації:головних і другорядних; основних і допоміжних. Із впорядкованої множини процесів в першу чергу визначаються бізнес-процеси, що можуть принести прибуток чи інші вигоди. Саме таке виокремлення дозволяє ефективно розподіляти ресурси в управлінні діяльністю організації. Взаємодіючи з іншими процесами, менеджер процесу є одночасно постачальником і споживачем матеріальної та інформаційної продукції Як споживач менеджер процесу фомує свої вимоги до продукції , а як постачальник – оціює вимоги свого споживача з відповідним документальним оформленням. Завдання системи- створити документацію системи якості з найменшим ризиком прояву невідповідностей у продукції.