4.2.Завдання та форми контролю

Контроль знань студентів є органічною складовою навчального процесу. За його допомогою оцінюється рівень засвоєння студентами програмного матеріалу, здійснюється інформування слухачів щодо якості вивчення дисципліни, забезпечується підвищення рівня індивідуалізації навчання, посилюються мотиваційні стимули самостійної роботи студентів.Оцінювання знань студентів з дисципліни “Маркетингова товарна політика” здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

Метою поточниого контролю є перевірка у студентів рівня набутих на лекціях, практичних заняттях та шляхом самостійного вивчення програмного матеріалу фахових знань та умінь. Поточний контроль здійснюється персоніфікованим оцінюванням роботи кожного студента керівником та асистентом курсу. Структура поточного контролю враховує особливості денної, вечірньої та заочної форм навчання. Успішне виконання студентом завдань поточного контролю є обов’язковою умовою для участі в підсумковому контролі.

4.3.Порядок поточного оцінювання знань студентів денної та вечірньої форм навчання

У поточному контролі у студентів перевіряється:

• Ступінь розуміння та запам’ятовування програмного матеріалу дисципліни;

• уміння самостійно вивчати рекомендовану літературу;

• напрацювання навичок проведення розрахункових робіт;

• здатність осмислення змісту окремого розділу (теми) дисципліни;

• уміння публічно чи письмово подати програмний навчальний матеріал;

• участь і результативність в обговоренні тем дисципліни на практичних заняттях;

• виконання практичних завдань (вирішення задач) та їх результативність;

• виконання завдань для самостійного вивчення окремих питань (тем) дисципліни;

• відвідування лекцій, практичних і семінарських занять;

• участь у студентських науково-навчальних публічних представництвах.

Поточний контроль здійснюється в двох формах::

- контроль систематичності та активності роботи студентів з програмним матеріалом дисципліни протягом семестру;

- модульний (проміжний) контроль.

Загальні результати поточного контролю знань за підсумком його складових форм оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (кожна складова не більше 20 балів).

Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 20 і більше балів, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об”єктивних причин студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного заняття. Порядок складання визначає керівник курсу (лектор потоку).

Якщо студент за усіма складовими поточного контролю отримав менше 20 балів, він за рішенням випускної кафедри та поданням декана наказом ректора університету не допускається до іспиту

Систематичність та активність роботи студента протягом семестру контролюється й оцінюється за такими видами роботи:виступи на практичних заняттях, участь в обговоренні питань певної теми, відповіді на питання викладача щодо їх суті; виконання домашніх завдань; експрес-опитування (протягом 10-15 хв.); підготовка аналітичних оглядів (рефератів) з окремих питань; участь у студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах з проблем дисципліни.

Оцінювання здійснюється за параметрами співвідношення: систематичність/ активність з максимальною оцінкою 20 балів.

20 балів отримують студенти, які відвідали не менше 85 % занять і виконали не менше 85 % поточних практичних завдань за темами курсу..

15 балів – діапазон відповідного співвідношення 65 - 80 %.

10 балів – діапазон відповідного співідношення 50 - 60 %.

5 балів - діапазон відповідного співвідношення 30-45%

Модульний контроль здійснюється письмово за окремими частинами дисципліни. За рішенням викладача він може проводитися в комплексній (один раз у семестр) або в диференційованій (два рази у семестр) формі.

Комплексний модуль включає 4 практичних завдання, а кожен диференційований - 2 практичних завдання, які визначає викладач.

Комплексний модуль формується з усіх тем курсу і передбачає вирішення завдань за темами:

Конкурентоспроможність товару і її показники;

Ринок товарів і послуг

Цільовий ринок товару і методика його вибору

Товарна політика підприємства

Планування нової продукції і розробки товару

Диференційовані модулі формуються на основі тем та завдань комплексного модулю

Перший модуль передбачає вирішення завдань за темами:

Конкурентоспроможність товару і її показники

Ринок товарів і послуг

Цільовий ринок товару і методика його вибору

Другий модуль передбачає вирішення завдань за темами:

Товарна політика підприємства

Планування нової продукції і розробка товару

Кожне завдання модуля оцінюється в альтернативний спосіб: правильне рішення – 5 балів, неправильне рішення – 0 балів.

Оцінка “5 балів” ставиться, якщо студент записав необхідні для розв”язання задач формули, дав пояснення використаних символів, послідовно зробив всі необхідні розрахунки й знайшов точну відповідь, дотримавши правил визначення необхідних розмірностей.

Оцінка “0 балів” ставиться, якщо студент не записав потрібні формули, одержав неправильну відповідь або взагалі ухилився від розв”язання завдання.

Завдання кожного модулю виконуються після вивчення відповідних тем, включених до складу модулю.

4.4.Порядок поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання

.

Поточний контроль здійснюється в письмовій формі за двома модулями, які формуються на основі тем робочої програми дисципліни.

Перший модуль охоплює теми:

• товари та послуги в маркетинговій діяльності

• ціна і якість товару

• конкурентоспроможність товару та її показники

• ринок товарів і послуг

• формування попиту на ринку окремого товару (теорія поведінки споживача).

і включає два теоретичних питання та два розрахункових завдання з навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни “Маркетингова товарна політика”.

Другий модуль охоплює теми:

• цільовий ринок товару і методика його вибору

• товарна політика підприємства

• життєвий цикл товару

• планування і розробка продуктових інновацій

• товарні марки і упаковка

і включає два теоретичні питання та два розрахункові завдання. завдання з навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни “Маркетингова товарна політика”.

Кожне питання та завдання оцінюється в альтернативний спосіб: правильна відповідь (рішення) – 5 балів, неправильна відповідь (рішення) – 0 балів.

Оцінка “5 балів” ставиться за умови, коли студент при виконанні:

• теоретичного завдання – дав правильну і вичерпну відповідь з демонструванням знань понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до суті викладеного у відповіді

• розрахункового завдання – записав необхідні для розв’язання завдання формули з поясненням використаних символів, зробив усі розрахунки з дотриманням відповідних розмірностей та знайшов точне вирішення завдання.

Оцінка “0 балів” ставиться, коли студент при виконанні:

• теоретичного завдання дав неповну відповідь в детальних виразах, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не дав ніякої відповіді.

• розрахункового завдання – не записав потрібні формули, отримав неправильну відповідь або взагалі не вирішив завдання.

4.5. Підсумковий контроль.

Підсумковий (семестровий) контроль з дисципліни“Маркетингова товарна політика” має форму письмового іспиту. Екзаменаційний білет складається із 6 теоретичних питань. Відповідь на кожне завдання оцінюється за шка­лою: 10; 5; 0 балів. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів Максимально можлива сума балів за питаннями білету — 60, мінімальна залікова, що приймається для підсумкової оцінки знань -30.

У разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються. :Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань (за умови, що студент набрав 20 балів і вище) та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).До заліково-екзаменаційної відомості результати поточного контролю , іспиту і заеальна підсумкова оцінка заносяться за 100-бальною системою. Переведення 100-бальної системи оцінювання в чотирибальну здійснюється за такою шкалою

100 — 85 балів — оцінка «відмінно»;

80 — 65 балів — оцінка «добре»;

60 — 50 балів — оцінка «задовільно»;

45 і менше балів — оцінка «незадовільно».

4.6. Критерії оцінювання відповідей на теоретичні запитання

Оцінка «10 балів» ставиться за умови, що студент дав прави льну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, при цьому показав високі знання понятійного апарату, чинних нормативно-правових актів, спеціальної літератури, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, понять, залежностей, явищ тощо; доповнив свою відповідь прикладами з господарської практики та статистичними даними.

Оцінка «5 балів» ставиться за умови, що студент у цілому відповів на поставлене запитання, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні поня­тійного апарату і нормативно-правових актів, показав незадові­льні знання літературних джерел, господарської практики, стати­стичної інформації.

Оцінка «О балів» ставиться за умови, що студент дав неповну відповідь на поставлене запитання в загальних виразах, показав незадовільні, знання понятійного апарату, нормативно-правових актів, спеціальної літератури, господарської практики та статис­тичної інформації або взагалі нічого не відповів на поставлене запитання.

Примітка. У разі використання заборонених джерел та підказок студент видаляється з аудиторії та одержує загальну нульову оцінку.