33. Характеристика основнихетапівпроцесурозробки та впровадження на ринокновихтоварів

Розробка й впровадження на ринок нових товарів здійснюються відповідно до принципів і методів інноваційної політики, зокрема процесу інновації товару. Цей процес інновації товару включає шість етапів:

1)пошук ідей про нові товари;

2) відбір ідей;

3) економічний аналіз комерціалізації ідеї нового товару;

4) розробка товару і перевірка його концепції;

5) випробування товару в умовах ринку, тестування;

6) вихід, впровадження товару на ринок.

Пошук ідей про нові товари. Процес інновації товару починається з пошуку ідей про нові товари. Базою для такого пошуку є внутрішні й зовнішні стосовно підприємства джерела ідей.

Відбір ідей. На цьому етапі відбувається скорочення висунутих ідей.

Мета етапу — профільтрувати ідеї для того, щоб вже на початковому етапі розробки нового товару відсіяти невдалі ідеї товарів, які не відповідають меті фірми, для реалізації якої у фірми немає потрібних ресурсів тощо.

Після відбору ідей на відповідність меті фірми і основним вимогам підприємства, до якого залучаються його фахівці, перевірку проходить концепція (задум) нового товару з метою визначити його шанси на ринку.

На даному етапі проводиться патентування нового товару.

На стадії розробки товару слід врахувати екологічний аспект.

Перевірка концепції нового товару передбачає оцінювання її сприйняття групою відібраних споживачів, яким надається опис концепції. Опис може бути викладено або в формі нейтрального тексту, або рекламного повідомлення, яке представляє концепцію як уже існуючий товар.

Далі розробляється стратегія маркетингу, яка включає: визначення цільового ринку; позиціювання товару; планування показників об´єму продажу, частки ринку, прибутку на перші 2—3 роки; ціни, канали розподілу, бюджет маркетингу на перший рік, а також опис маркетингових стратегій по кожному з елементів комплексу маркетингу.

Випробування товару в ринкових умовах. На цьому етапі формується другий рівень нового товару — товару в реальному виконанні. Створюється прототип товару — перші дослідницькі зразки, споживацькі переваги матеріалізуються в конкретному товарі, який вимагає прийняття рішень про параметри виробу — функціональні параметри, дизайн, масу, колір тощо; про упаковку; рішення про торгову марку.

Далі проводиться імітація виходу фірми на ринок із новим товаром, мета якої — визначити в реальних умовах шанси товару на успіх.

34. Концепціяжиттєвого циклу товару. Видижиттєвихциклів. Марочна та асортиментна стратегії змінюються впродовж життєвого циклу товару (ЖЦТ), тобто стадій, які він проходить від розробки та появи на ринку до зростання, зрілості та спаду. ЖЦТ складається з п'яти чітко виражених етапів

1. Розробка — упродовж цього періоду підприємство розробляє і втілює в життя нову ідею. У цьому разі обсяг продажу дорівнює нулю, а обсяги інвестицій зростають разом із наближенням до завершальної стадії етапу.

Виведення на ринок починається з першої появи товару на ринку. Завоювання ринку потребує часу, тому обсяг продажу зростає повільно. Прибутки на цьому етапі від'ємні або невисокі через незначний обсяг продажу чи високі витрати на реалізацію маркетингових заходів. Витрати на просування товару порівняно високі, оскільки необхідно проінформувати покупців про новий товар і надати їм можливість випробувати його.

2. Зростання. Якщо новий товар користується попитом, він переходить на етап зростання. На цьому етапі зростає обсяг продажу товару і, відповідно, розмір прибутку. Головним завданням реклами стає не ознайомлення споживачів із товаром, а переконання та підтримка прихильності до товару. У певний момент підприємство може знизити ціну, щоб залучити нових покупців. На етапі зростання виникає потреба у пошуку компромісу між великою часткою ринку та високим поточним прибутком. Витрачаючи великі кошти на вдосконалення товару, просування та розподіл, підприємство може завоювати панівне становище на ринку. У цьому разі, однак, воно відмовляється від максимального поточного прибутку, сподіваючись повернути його на наступному етапі.

3. Зрілість — зростання обсягу продажу сповільнюється, оскільки більшість потенційних покупців уже придбала товар. Рівень прибутку залишається незмінним чи знижується внаслідок збільшення витрат на заходи маркетингу, спрямовані на захист товару від конкурентів. Етап зрілості триває довше, ніж попередні етапи. Сповільнення темпів зростання обсягів продажу відбувається внаслідок появи багатьох виробників і великої кількості товару.

4. Спад — зниження обсягів продажу та скорочення прибутків. Такий стан може пояснюватися багатьма причинами: технічний прогрес, зміна смаків споживачів, посилення конкуренції тощо. Підприємства можуть припинити свою діяльність на ринку після того, як обсяги продажу та прибутку почнуть зменшуватися. Ті підприємства, що залишаються, можуть скоротити бюджет просування, знизити ціни або відмовитися від менших сегментів ринку та другорядних каналів збуту. Підтримка слабкого товару може виявитися надто дорогою.

36.Методивизначеннярівняконкурентоспроможностітоварівконкурентоспроможність ТПП - це сукупність споживчих властивостей товару, які характеризують його відміність від виробу-конкурента за ступенем відповідності конкретним суспільним потребам, а також з урахуванням затрат на їх задоволення. Такий показник визначає рівень конкурентоспроможності виробу відповідно до виробу конкурента. Оцінка конкурентоспроможності продукції –визначення її рівня, що дає відносну характеристику здатності продукції задовольняти вимоги конкретного ринку в даний період, порівняно з продукцією конкурентів.

Оцінка конкурентоспроможності продукції необхідна для обґрунтування прийнятих рішень при [158]: комплексному вивченні ринку; оцінці перспектив продажу конкретних вітчизняних товарів для внутрішнього і зовнішнього ринків; оцінці перспектив закупівлі конкретних імпортних і вітчизняних зразків товарів; встановленні і коригуванні цін нових товарів вітчизняного виробництва, експортних і імпортних товарів; коригуванні цін при надходженні нової партії відомого товару; контролі якості експортних товарів; знятті товарів з експорту або їх модернізації; припиненні закупівлі імпортних товарів; підготовці інформації для реклами нових товарів вітчизняного виробництва, імпортних товарів, товарів для експорту; оптимізації торгового асортименту; формуванні товаровиробниками політики в області якості і конкурентоспроможності; позиціонуванні продукції; прийнятті управлінських рішень щодо доцільності витрат на розробку, проектування і серій.

Для визначення конкурентоспроможності товару керуються певними принципами її оцінки - базовими вихідними положеннями, дотримання яких дозволяє підвищити точність оцінки, врахувати інтереси ринкових суб'єктів, уніфікувати порядок дій, що складають зміст процедури оцінки.