
- •1.Що в теорії ймовірностей розуміють під терміном «Закон великих чисел»? Записати нерівність а. Чебишова. Пояснити зміст букв.
- •2. Дати означення системи випадкових величин.
- •4. Для перевірки правильності основної статистичної гіпотези Но необхідно:
- •11. Дати означення емпіричної та теоретичної частот, записати формулу обчислення теоретичних частот для нормально розподіленої генеральної сукупності.
- •13. Сформулювати основні теореми закону великих чисел: а) Бернуллі б)Чебишова. Центральну граничну теорему. Пояснити зміст позначень.
- •14. Дати означення вибіркових: а)моди б) медіани в) початкового моменту г) центрального моменту д) асиметрії е) ексцесу
- •16. Запис. Осн. З-ни розподілу д.В.В.: а)біноміальн.; б)Пуассона; в)геометричн.
- •17. Навести схему та приклад перевірки гіпотези про значущість вибіркового коефіцієнта кореляції.
- •18. Запис. Осн. З-ни розподілу н.В.В.: а)рівномірн; б)нормальн; в)показников.
- •20. Дати означ. Генеральн. Та вибірков. Середніх. Довести незміщенність вибірков. Середньої як оцінки генеральн. Середн. Сформулюв. Вл-ть стійкості вибіркових середніх.
- •21.Що є предметом теорії ймовірностей? Дати визначення підмножини, скінченної, нескінченної, зліченої і незліченої множин. Навести приклади.
- •22.Дати означення варіанти, варіаційного ряду,частоти,відносної частоти,статистичного розподілу вибірки. Навести приклади.
- •24.Дати означення рівня значущості та потужності статистичного критерію. Пояснити способи знаходження одностороньої та двустороньої областей, імовірностний зміст рівня значущості.
- •25. Дати означення сполучення та розміщення із n елементів по k, переставлення із n елементів. Записати позначення та формули для обчислення числа цих сполук. Навести приклади.
- •27. Дати означення точкової та інтервальної оцінок параметра генеральної сукупності, точності, надійності (надійної імовірності), інтервальної оцінки, надійного інтервалу.
- •29. Навести схему та приклад перевірки гіпотези про вид закону розподілу генеральної сукупності за даними вибірки.
- •31.Дати означення статистичної оцінки параметру розподілу генеральної сукупності незміщеної, ефективної, обґрунтованої оцінок
- •32. Сформулювати теореми: а) про імовірність суми 2 подій; б) про імовірність суми 2 несумісних подій; в) про імовірність суми декількох попарно несумісних подій. Навести приклади
- •34. Вивести формули для обчислення параметрів вибіркового рівняння лінійної регресії. Пояснити зміст позначень. Навести приклади
- •35. Записати формули: а)повної імовірності; б) Байєса. Пояснити зміст позначень. Навести приклади.
- •37. Дати означення генеральної сукупності, вибіркової сукупності (вибірки), об’єму вибірки, повторної, безповторної та репрезентативної вибірок.
- •39. Дати визначення: а)полігону; б)гістограми; в)кумуляти частот та частостей. Назвати їх імовірнісний зміст. Навести приклади побудови.
- •40. Дати означення випадкової величини (в.В.), дискретної (д.В.В.) та неперервної (н.В.В.) випадкових величин.
- •41.Дати означення статистичної гіпотезти. Назвати основні види статистичних гіпотез. Дати означення нульової та альтернативної гіпотез. Дати означення помилки першого роду. Навести приклади.
- •44.Дати означення вибіркових: а)моди; б) медіани; в)початкового моменту; г)центрального моменту; д)асиметрії; е)ексцесу. Записати формули, для їх обчислення. Пояснити зміст позначень, навести
- •47. Вивести рівняння лінійної середньоквадратичної регресії y та X (y на X). Пояснити зміст позначень. Дати означення коефіцієнту регресії, залишкової дисперсії та пояснити, що вони характеризують.
- •48. Дати означення генеральної та вибіркової середніх. Довести незміщеність вибіркової середньої як оцінки генеральної середньої. Сформулювати властивість стійкості вибіркових середніх.
- •49. Записати випадкові величини, які мають розподіли: а) Пірсона; б)Стьюдента; в)Фішера. Записати функції щільності розподілу ймовірностей для цих розподілів. Пояснити зміст позначень.
- •51. Записати формули для обчислення математичного сподівання та дисперсії : а) функції д.В.В.; б) фцнкції н.В.В. Пояснити зміст позначень. Навести приклади.
- •52. Дати означення емпіричної та теоретичної частот, записати формулу для обчислення теоретичних частот для розподілу Пуассона.
27. Дати означення точкової та інтервальної оцінок параметра генеральної сукупності, точності, надійності (надійної імовірності), інтервальної оцінки, надійного інтервалу.
Точковою називають оцінку, яка визначається одним числом.
Інтервальною називають оцінку, що визначається двома числами – кінцями інтервалу. Інтервальні оцінки дають можливість встановити точність та надійність оцінок.
Нехай знайдена по даним виборки статистична х-ка Θ’ – оцінка невідомого параметру Θ. Будемо вважати Θ – постоянним числом(може бути й випадковою величиною). Θ’ – тим точніше, чим менше абсолютна величина різниці |Θ-Θ’|. Тобто, якщо δ>0 та |Θ-Θ|< δ, то чим менше δ, тим оцінка точніша. Таким чином, позитивне число δ характеризує точність оцінки.
Надійністю інтерв. оцінки а по а’ називають ймовірність γ, з якою виконується нерівність |Θ-Θ’|< δ P[|Θ-Θ’|< δ]= γ
Подвійна нерівність P[Θ’- δ <Θ< Θ’+δ]=γ розуміється так: ймовірність того, що інтервал (Θ’- δ,Θ’+δ) заключає в собі невідомий параметр Θ, дорівнює γ.
Надійним називають інтервал (Θ’- δ,Θ’+δ), який заключає в собі невідомий параметр з заданою точністю γ.
28. Дати означення суми (обєднання), різниці та добутку (перетину) подій, протилежної події, повної групи подій. Навести приклади, дати означення сумісних, несумісних та попарно несумісних подій. Навести приклади.
Сумою (об’єднанням) подій
наз. Таку подію В, яка полягає в тому,
що настане хоча б одна з подій Аі.
Різницею двох подій
-
наз. Усі наслідки, які полягають в тому,
що настане подія А1 та не настане подія
А2.
Добутком (перетином) подій
наз. подія С, яка полягає в появі подій
і
,
і
,
і …, і
одночасно.
Якщо події
попарно-несумісні і їх об’єднання є
достовірною подією, то вони утворюють
повну групу подій.
Якщо повну групу подій утворюють дві події, то вони називаються протилежними.
Приклад 1-1. Влучення та промах при пострілі по цілі – протилежні події.
Приклад 1-2. В ящику 30 куль: 10 червоних, 5 синіх та 15 білих. Знайти ймовірність появи кольорової кулі.
Розв. Поява кольорової кулі означає появу або червоної, або синьої кулі. А – ймовірність появи червоної кулі, В – синьої. Р(А)=1/3, Р(В)=1/6. Події А та В несумісні, тому використовуємо теорему додавання: Р(А+В) = Р(А) + Р(В) = 1/3 + 1/6 = ½.
Дві події А і В називають несумісними, якщо поява однієї з них виключає появу інших подій в одному і тому ж випробуванні.
Дві події А і В називають сумісними, якщо поява однієї з них не виключає можливості появи інших.
Події наз. попарно-несумісними, якщо кожні 2 з них є несумісними.
Приклад 1-1. Події «поява герба» та «поява напису» на кинутій монеті – несумісні.
Приклад 1-2. При купівлі двох квитків лотереї обов’язково відбудеться тільки одне з наступних подій: «переміг 1 квиток та не переміг 2», «перемогли обидва квитки», «обидва квитки не перемогли». Ці події складають повну групу попарно-несумісних подій.
Приклад 1-3. В урні декілька предметів різних форм та кольорів. Події «перший вийнятий навмання предмет квадратної форми» та «перший вийнятий навмання предмет рожевого кольору» - сумісні події.