66. Особисті якості керівника в процесі управління конфліктами. Лідерство і керівництво

Особисті якості керівника мають величезне значення для процесу управління конфлі­ктами. Основними особистими якостями є:

• особливості психологічних характеристик менеджера;

• організаторські здібності;

• стиль управління. Стиль роботи керівника визначається типом особистості керівни­ка, рівнем його виховання, досвідом, умовами роботи підприємства, стадією розвитку колективу (рис. 4.4);

• мотивація;

• орієнтація діяльності.

Рисунок 4.4

Класифікація стилів управління

Ефективність стилю управління визначається:

• показниками діяльності організації;

• психологічним кліматом у колективі;

• плинністю кадрів;

• рівнем конфліктності у колективі;

• виконавчою дисципліною.

Для визначення основних принципів взаємостосунків у колективі розглянемо такі поняття, як «керівництво» і «лідерство».

Керівництво — феномен, що має місце у системі формальних (офіційних) відносин, а лідерство — феномен, породжений системою неформальних (неофіційних) відносин. При­чому роль керівника наперед визначена, що обумовлює його функції. Він призначається вищестоящим органом, одержує відповідні владні повноваження, має право на застосуван­ня санкцій (як позитивних, так і негативних).

Роль лідера виникає стихійно, у штатному розкладі установи її немає, він висувається з числа оточуючих його людей, по суті, рівних йому за статусом (службовому положенню). Разом з тим лідер також може вдаватися до санкцій відносно певного партнера, але ці санк­ції носять неформальний характер, право на їх застосування ніде офіційно не зафіксовано.

Лідерство — це прояв соціальної активності членів групи колективу. Лідер — член групи, який самостійно висувається на роль неформального керівника в умовах визначеної, досить значущої ситуації, щоб забезпечити ефективну організацію загальної діяльності людей.

Для попередження конфліктів у колективах доцільно вміло використовувати владу, зокрема:

• чітко розмежовувати владні повноваження за горизонталлю і вертикаллю;

• уникати зосередження всіх повноважень влади в одних руках;

• документально оформлювати досягнуті домовленості з розподілу повноважень.

70. Основні технології вирішення конфліктів, їх основні особливості

Процес вирішення конфліктів реалізується за рахунок різних технологій. Технології являють собою систему способів, методів, підходів, численних тактичних прийомів, моделей ціле направлених ігор. Розглянемо найбільш відомі, що застосовуються на практиці найчастіше.

Інформаційні технології, по своїй суті, є технологіями протидії щодо появи І їх розростання ще на етапі свого латентного зародження і спрямовані на прискорене виявлення зацікавлених сторін, припинення розростання конфлікту. У будь-якій складній і заплутаній конфліктній ситуації, як правило, циркулює надзвичайно багато перекрученої, випадкової, а часом і свідомо помилкової інформації, особливо багато з'являється різноманітних чуток і вкрай бракує достовірної інформації. Ліквідація дефіциту інформації й усунення чуток можуть інформаційно забезпечити регулювання конфлікту, а в деяких ситуаціях і суттєво знижують гостроту протистояння або навіть приводять до його завершення.

Дієвість розглянутої технології залежить від ряду факторів, серед них: по-перше, бажання побачити реальні події, чому може перешкодити зайвий завзятий "захист честі мундира", або бажання не "виносити сміття з будинку"; по-друге, об'єктивне сприйняття конфлікту всіма учасниками конфлікту, а також того оточення, де він протікає. Участь широких соціальних прошарків у конфлікті ще більше підвищує роль системи комунікації й інформування на всіх рівнях соціальної ієрархи.

Доступність інформації, а також право на не функціонування громадянського суспільства

У той же час не можна дане право особливо спрямована на розпалення расов геноциду, ідеї фашизму може стати, а в реа демократичних прав у суспільстві.

Комунікативні технології спрямова взаємини між людьми і групами, і в ході використання подібних технологій можна за своїй суті включають чотири етапи для нор для проведення розмови, вислуховування а спроби сформулювати взаємоприйняті пропо

Організаційні технології передбачаю нормалізувати взаємини серед співробітни конфлікту. Серед розглянутих заходів м покарання або стимулювання, різні виховн зустрічні ініціативи по зняттю напруги, розр правила:

а) робити публічні правдиві заяви про

б) роз'яснювати про наявність необхід

в) стимулювати опонента до обміну передумови виконання своїх обіцянок;

г) можливість тривалості виконання п Різноманітні методи вирішення конфліктів

позитивні. До негативних методів можна в перемоги однієї із сторін і руйнування передбачають можливість збереження умов різноманітні переговори і види конструк позитивними методами є досить умовною і конфліктами вони дуже часто доповнюють один одного.