- •Історія виникнення та розвитку поняття «конфлікт»
- •Міждисциплінарний зв'язок конфліктології і задачі її вивчення
- •Сучасні напрями, основні поняття психології конфлікту
- •Методи конфліктологічних досліджень
- •Надайте визначення конфлікту і поясність його основну відмінність від кризи, стресу, фрустрації
- •Сучасні концепції конфліктів
- •В чому полягає особливість вивчення конфліктів у психології
- •Особливості вивчення конфліктів у педагогіці
- •Об’єкт, предмет і задачі конфліктології
- •Напрями зарубіжних психологічних досліджень конфліктів
- •Конфлікт як складне соціальне явище
- •Функції конфліктів та психологічний контекст їх різнобічності
- •Конфліктна ситуація, інцидент та їх взаємозв'язок
- •Взаємозв'язок інциденту та конфліктної ситуації.
- •Типи конфліктної ситуації та інциденту за характером їх виникнення
- •Структурна модель конфлікту. Межі конфлікту.
- •Теорії механізмів виникнення конфліктів
- •Динаміка конфлікту: стадії і фази конфлікту
- •Причини виникнення конфліктів
- •Класифікація конфліктів
- •Наведіть приклад конфлікту із позначенням всіх його основних елементів і фаз
- •Тестування типової поведінки у конфліктах
- •Причини виникнення та ескалації конфліктів
- •Психологічні причини виникнення конфліктів
- •Поведінка людини в конфліктній ситуації
- •Емоційна сфера конфлікту і методика управління емоціями
- •Визначте види особистісних причин виникнення конфліктів
- •Індивідуально-психологічні чинники конфліктів
- •Фрустрація – особливий психічний стан людини у конфліктній ситуації
- •Зміст та форми подолання маніпуляцій у подоланні конфліктів.
- •Дайте визначення конфліктної особистості. Типи конфліктних осіб і їх основні відмінності
- •Дайте визначення внутрішньоособистісного конфлікту та вкажіть його відмінності від інших видів конфлікту
- •Визначте зміст переживання як основи внутрішньоособистісних конфліктів
- •Які особливості сторін або учасників конфлікту у внутрішньоособистісному конфлікті?
- •Визначте види внутрішньоособистісних конфліктів
- •Підходи до визначення змісту внутрішньоособистісних конфліктів
- •Умови подолання внутрішньоособистісних конфліктів
- •Визначте шляхи попередження внутрішньо особистісних конфліктів
- •Проаналізуйте взаємозв’язок внутрішньоособистісних конфліктів та адиктивної поведінки
- •Назвіть найбільш конструктивні методи подолання внутрішньоособистісних конфліктів
- •Визначте зміст міжособистісних конфліктів та підходи до їх класифікації
- •Основні види міжособистісних конфліктів залежно від спрямованості суб'єктів взаємодії
- •0Собливості, відмінності і наслідки міжособистісних конфліктів в підлітковому віці і юності
- •0Сновні психологічні відмінності та шляхи розвитку конструктивного і деструктивного міжособистісного конфлікту
- •Основні детермінанти вибору типу поведінки у міжособистісних конфліктах
- •Гендерні особливості міжособистісних конфліктів
- •Основні види сімейних конфліктів
- •Психотравмуючі наслідки сімейних конфліктів
- •Основні шляхи подолання сімейних конфліктів різних видів
- •Профілактика та корекція конфліктності учнів
- •Дайте визначення політичних конфліктів та їх причини
- •Етнічні конфлікти та етнічні стереотипи
- •Профілактика конфліктів та психологічний зміст цього поняття
- •Напрями прогнозування конфліктів
- •66. Особисті якості керівника в процесі управління конфліктами. Лідерство і керівництво
- •70. Основні технології вирішення конфліктів, їх основні особливості
- •71. Основні вимоги до особистості медіатора.
- •72. Маніпуляції як конфліктоген переговорного процесу.
- •73. Психологічні шляхи зниження рівня конфліктності особистості.
- •74. Методи попередження і профілактика конфліктів.
Взаємозв'язок інциденту та конфліктної ситуації.
Вибрати з питання 13
Типи конфліктної ситуації та інциденту за характером їх виникнення
Виділяють чотири типи конфліктної ситуації та інциденту за характером їх виникнення:
• об'єктивні цілеспрямовані;
• об'єктивні нецілеспрямовані;
• суб'єктивні цілеспрямовані;
• суб'єктивні нецілеспрямовані.
Таким чином, конфліктна ситуація та інцидент можуть створюватися як:
1) об'єктивно (поза волею і бажанням людей), через обставини, що складаються. Вони можуть припинитися, тільки у результаті зміни об'єктивних обставин;
2) суб'єктивно, через мотиви поведінки, навмисних прагнень сторін, які опонують. Вони можуть закінчитися як через об'єктивні зміни, так і за ініціативою самих сторін-опонентів. Істотно і те, що конфліктна ситуація та інцидент можуть бути або спровокованими,
наперед спланованими, або спонтанними, стихійно виникаючими. Випадковий конфлікт менш схильний до врегулювання, ніж наперед передбачений.
З управлінської точки зору важливо враховувати, як суб'єкти сприймають конфліктну ситуацію, яка підштовхує їх до інциденту.
Конфліктна ситуація та інцидент «поводять себе» у певному розумінні незалежно.
Структурна модель конфлікту. Межі конфлікту.
Структуру конфлікту складає сукупність наступних елементів:
сторони конфлікту – це суб’єкти соціальної взаємодії, що знаходяться в стані конфлікту або ж явно чи неявно підтримують конфліктуючих;
предмет конфлікту – це те, через що виникає конфлікт, тобто об’єктивно існуюча або уявна проблема, що служить причиною розбрату між сторонами;
об’єкт конфлікту – це конкретна матеріальна або духовна цінність, до володіння якою прагнуть всі сторони конфліктної взаємодії;
образ конфліктної ситуації – це відображення предмету конфлікту в свідомості суб’єктів конфліктної взаємодії.
мотиви конфлікту – це внутрішні спонукальні сили, що підштовхують суб’єктів соціальної взаємодії до конфлікту (мотиви виступають у вигляді потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань).
позиції конфліктуючих сторін – це те, про що вони заявляють один одному в ході конфлікту або в переговорному процесі.
Щоб точніше з’ясувати природу конфлікту, необхідно визначити його межі, зовнішні межі в просторі і в часі. Виділяють три аспекти визначення меж конфлікту: просторовий, часовий і внутрішньосистемний.
Просторові межі конфлікту визначаються територією, на якій відбувається конфлікт.
Часові межі – це тривалість конфлікту, його початок і кінець.
Початок конфлікту визначається об’єктивними (зовнішніми) актами поведінки, направленими проти іншого учасника конфлікту, при цьому останній повинен усвідомлювати ці акти як спрямовані проти нього і йому протидіючі. Проте, цьому не суперечить запропоноване деякими фахівцями виділення латентної стадії розвитку конфлікту, яка включає планування майбутніх операцій і підготовку до них.
Завершення конфлікту також не однозначне. Він може бути вичерпаний (примирення сторін), може припинитися виходом з конфлікту однієї із сторін або її знищенням, нарешті, можливе припинення розвитку конфлікту в результаті втручання третіх осіб. Отже, закінченням конфлікту потрібно вважати припинення дій всіх протиборчих сторін незалежно від причини, за якою вони припинилися.
Внутрішньосистемний аспект розвитку конфлікту і визначення його меж має на увазі, що всякий конфлікт відбувається в певній системі, будь-то сім’я, організація, держава, міжнародне співтовариство. Конфлікт між сторонами усередині системи може бути глибоким, обширним або приватним, обмеженим. Визначення внутрішньосистемних меж конфлікту тісно пов’язано з чітким виділенням конфліктуючих сторін зі всього кола його учасників, оскільки, окрім безпосередньо конфліктуючих сторін, можуть бути і такі фігури, як підбурювачі, посібники, організатори конфлікту, а також третейські судді, радники, прихильники і супротивники тих або інших осіб, що беруть участь в конфлікті. Всі ці особи або організації – елементи системи. Межі конфлікту в системі, таким чином, залежать від того, наскільки широким є коло залучених в нього учасників.