Завдання курсу «Історія туризму»:

• розкрити витоки туризму в історії культури, прослідку­вавши динаміку розвитку подорожей, їх мотиви, зав­дання та соціокультурні наслідки;

• розглянути історію подорожей і туризму в зв'язку з певним типом культури, виявити особливості їх моти­вації;

• прослідкувати зміни в географії подорожей і туризму в різні періоди історії; на основі опису традицій гостинності народів світу по­казати напрями формування системи гостинності;

• виявити об'єктивні передумови становлення організова­ного туризму і зрозуміти тенденції його розвитку і на­ціональну специфіку;

• розкрити особливості українського туризму, його істо­рію на різних етапах, проаналізувати сучасний стан віт­чизняного туризму.

Історія подорожей і туризму як наука має свій понятійний апарат.

Основними термінами цієї науки є: подорож, мандрів­ник, прочанство, пілігрим, туризм, турист, туристична послуга, туристичні ресурси, туристична індустрія, тур, гостинність.

Подорож — це пересування людей у просторі та часі. Подорожі можуть мати характер військових походів, масових міграцій, наукових експедицій, туристичних мандрівок та ін­ших типів пересувань людей на значні відстані. В залежності від мотивів і особливостей подорожі, люди, які їх здійснюють, можуть називатися моряками, прочанами, комівояжерами, ту­ристами, і т. д.

В розгляді історії подорожей і туризму неможливо омину­ти явище, яке позначається терміном «прочанство».

Прочанство — це подорож з метою здійснення релігій­них призначень та поклоніння святиням певної релігії.

Термін «туризм» з'явився у Франції у XVIII ст.; у перекла­ді з французької мови дослівно означає: «мандрівка заради за­доволення»; а турист — це людина, яка здійснює мандрівку.

Одним із важливих понять, які застосовуються в історії по дрожей та туризму, є «гостинність».

В наш час під гостинністю розуміють сукупність засобів розміщення, харчування і розваг для туристів, а також традиції прийому гостей в різних культурах.

Основними групами чинників виникнення подорожей а загалом і туризму в суспільстві були наступні:

• соціальні (демографічні та міграційні процеси, розвиток суспільних відносин);

• економічні (розвиток економіки);

• географічні (особливості розташування країн та регіонів, необхідність налагодження зв'язку між ними);

• політичні (освоєння або завоювання нових територій, перерозподіл сфер політичного впливу);

• мотиваційні (особливості свідомості людей, ментальності; тобто потреби, мотиви, цінності, стереотипи та інші психологічні чинники, які впливали на вибір мети подорожі в ті чи інші періоди в певних регіонах);

• науково - технічний прогрес;

• екологічні (збереження навколишнього середовища, придатного для проживання та відпочинку людей).

Всю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи:

Перший — з найдавніших часів до 1841 року — це початко­вий етап розвитку туризму.

Другий — з 1841 року до 1914 року — етап становлення ор­ганізованого туризму.

Третій — з 1914 року до 1945 року — формування індустрії туризму.

Четвертий — з 1945 року до наших днів — етап масового туризму та глобалізації туристичної індустрії.