Змістовний модуль 3.

Тема 7. Формування професійних здібностей фахівців з туризму.

АНОТАЦІЯ:

Тема ознайомлює з дослідженням шляхів та засобів підвищення професійних компетенцій студентів освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» спеціальностей «Туризм», «Туризм і готельна справа», спеціалізацій «Менеджмент готельного господарства і туризму».

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ:

• ознайомитись з основними вимогами до фахової підготовки з туизму.

• виділити основні складові підготовки з туризму.

• вивчити ситуацію на ринку праці фахівців з туризму.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ:

1. Усне опитування.

2. Написання реферату.

Розвиток туристичної сфери України впродовж останніх років характеризується позитивною динамікою: зростають обсяги в’їзного (іноземного) та внутрішнього туризму, підвищується ефективність господарської діяльності підприємств та продуктивність праці. Надалі поступальність та інтенсивність розвитку буде залежати від комплексної та планомірної реалізації стратегії підтримки позитивного іміджу України, творення конкурентоспроможного українського туристичного продукту,запровадження європейських та міжнародних стандартів надання туристичних послуг. У зв’язку з цим, Державна служба туризму і курортів України у своєму аналітичному звіті про роботу у 2006 році,цілком логічно, визначила підготовку кадрів, - як стратегічний, пріоритет в розвитку вітчизняної сфери туризму.

Спеціальність «Туризм» користується великим попитом як на вітчизняних так і на закордонних підприємствах готельно - туристичного бізнесу, як невід’ємна умова їх конкурентноздатності на сучасному ринку праці.

Зрозуміло, що для нашої країни суттєві проблеми забезпечення туристичної галузі фахівцями різних рівнів кваліфікації, в першу чергу, пов’язані з тим, що в державі донедавна була відсутня будь – яка базова туристична підготовка та сталий практичний досвід організації сфери готельно - туристичних послуг. У вітчизняній сфері туризму переважно працювали кадри різних галузевих напрямів, які пройшли відповідну курсову перепідготовку. Перевага теоретичних знань лише підсилювала негативні наслідки в підготовці працівників і була головною причиною низького сервісу української інфраструктури туризму. На жаль, для вітчизняної туристичної індустрії нерідко і дотепер характерним є працівник, який багато знає, але мало що вміє.

Запровадження в Україні з 2002 року фахової підготовки за напрямом 0504 «Туризм» призвело до зростання інтересу педагогів, науковців і практиків туризму до вивчення та аналізу широкої палітри теоретичних і практичних аспектів та проблем формування фахових компетенцій працівників готельно – туристичної сфери.

Аналіз наукових досліджень в галузі якості підготовки випускників вищих навчальних закладів з напряму «Туризм», результатів вивчення адаптації їх на ринку праці, власних пошуків та багаторічного практичного досвіду організаційно - методичного забезпечення практичної підготовки майбутніх фахівців туристичної індустрії, дають можливість відзначити, що основним завданням ВНЗ, що готують фахівців з даного напряму є приведення фахових компетенцій майбутніх фахівців у відповідність із сучасними ринковим вимогами до якості готельних та туристичних послуг.

Підтвердженням цього можуть бути результати моніторингу професійних знань та навиків менеджерів у сфері готельно – туристичного бізнесу, що був проведений у 2006 році викладачами Львівського інституту економіки і туризму за сприяння Львівської асоціації розвитку туризму, в яких зазначено, що переважна більшість опитаних представників бізнес – середовища пов’язують недоліки у професійному рівні свого персоналу, зокрема управлінських кадрів, із недостатнім рівнем практичної підготовки у вищих та професійних навчальних закладах.

Дбаючи про конкурентоспроможність наших випускників на ринку праці, необхідно якомога повніше враховувати сучасні вимоги роботодавців готельно - туристичного бізнесу, знати стан та перспективи розвитку туризму в Україні і за її межами, працювати в напрямку адаптації системи практичної підготовки фахівців до принципів та змісту стандартів європейської освіти в контексті Болонського процесу, які орієнтують вищі навчальні заклади на кінцевий результат з тим, щоб знання і вміння випускників були застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Зростання відкритості нашого суспільства та розвиток міжнародних стосунків України, посилення процесів глобалізації збільшують потенційні можливості щодо працевлаштування молодих фахівців в багатьох країнах Європи та світу, в підприємствах транснаціональних готельних ланцюгів, що приходять на український ринок готельних та туристичних послуг.

На основі проведеного інтерв’ювання досвідчених менеджерів готельного та туристичного бізнесу можна відзначити, що однією з найголовніших проблем є незадоволення потреб галузі у фахівцях нової формації. Керівники туристичних фірм та готельно – туристичних комплексів зазначають, що це повинні бути фахівці, що володіють широким світоглядом, вміють керувати колективом (тут не обійтись без знань організаційно – правових та організаційно – технологічних аспектів бізнесу). Вони повинні не тільки вміти застосувати на практиці нові технології та нові маркетингові розробки, але і мати особливе ставлення до клієнта, повинні бути готовими і вміти служити людям. Як свідчить практика, поки що це є найскладнішим, бо лежить у площині психофізіологічній та психологічній.

Таким чином, ми стоїмо перед необхідністю вдосконалення психолого – педагогічних умов для ефективного поєднання теоретичної та практичної компонент підготовки фахівців, в процесі підготовки їх для проходження всіх видів виробничих практик у вітчизняних та закордонних підприємствах готельного і туристичного бізнесу. Для цього, в першу чергу необхідно сформувати у студентів відповідний поведінковий стандарт. Як відомо, поведінка – система взаємопов’язаних реакцій і дій людини у взаємодії з навколишнім середовищем, це категорія, що означає сукупність дій і вчинків людини. Поведінка людини – дістає оцінки (а значить містить складові) політичні, соціальні, професійні, моральні, естетичні та ін.

Поведінковий стандарт студента – майбутнього фахівця готельного та туристичного бізнесу – це, насамперед, оптимальне поєднання професійних компетенцій з психологічними особливостями особистості студента, яке забезпечує задоволення сучасного рівня вимог щодо якості обслуговування та надання туристичних послуг.

Одним з головних, аспектів формування поведінкового стандарту фахівця готельно – туристичної сфери – це визначеня його нормативно – методологічної бази. На підставі вивчення структури та змісту відповідних стандартів освіти, сучасних методик та освітніх технологій, кваліфікаційних вимог і функцій фахівців сфери готельно – туристичного бізнесу, ми виділили ключові складові нормативно – методологічної бази формування поведінкового стандарту фахівця готельного та туристичного бізнесу.

Важливими складовими нормативно – методологічної бази є галузеві кваліфікаційні характеристики, які визначають вимоги до керівників, фахівців, спеціалістів, підприємств готельного та туристичного бізнесу, з врахуванням посад, які можуть обіймати бакалаври та спеціалісти за напрямами «Туризм»,«Менеджмент», «Харчова інженерія»; освітньо – кваліфікаційні характеристики (бакалавр, магістр), які відображають цілі освітньої та професійної підготовки, доповнюють і конкретизують галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально – виробничої діяльності випускника, визначають їх місце в структурі готельно - туристичного бізнесу, відображають соціальне замовлення на фахівця з урахуванням особливостей невиробничої сфери Західного регіону та Львівщини; освітньо – професійні програми, що визначають зміст навчання, вимоги до змісту, обсягу та рівня професійної підготовки відповідно до певної спеціальності, спеціалізації та кваліфікаційного рівня; навчальні плани, де визначено зміст, структуру та хронологію реалізації освітньо – професійних програм, форми контролю забезпечення формування професійних компетенцій (в тому числі поведінкового стандарту у студентів відповідно до їх фаху та освітньо- кваліфікаційного рівня); програми вивчення дисциплін нормативної та вибіркової частин навчального плану забезпечують чітке визначення змісту конкретних складових фахової компетенції. Також важливим є включення в структуру нормативної бази вимог до персоналу в діючих підприємствах готельного та туристичного бізнесу відповідно до їх освітньо – кваліфікаційного рівня, зовнішнього та внутрішнього середовища існування. Методологічна складова це, - насамперед, форми, методи, прийоми реалізації навчальних програм дисциплін та програм практичної підготовки, рівень використання інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання (проблемних, пошукових, дослідницьких, тренінгових тощо).