9. Грошовий мультиплікатор.

Грошовий мультиплікатор (т) - величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу внаслідок операцій на монетарному ринку Грошовий мультиплікатор - коефіцієнт, що характеризує зв'язок між збільшенням /скороченням/ надлишкових резервів банківської системи і сумою нових кредитних грошей, яку вона може створити. Ефект Г. м. ґрунтується на тому, що резерви, втрачені одним комерційним банком внаслідок кредитування стають набутком іншого і використовуються ним також для кредитування. Отже кожна грошова одиниця, випущена в оборот одним із комерційних банків,створює кредитні резерви для другого, другим для третього і т.д. Іншими словами, ефект мультиплікатора виникає тому, що резерви, які втрачають окремі банки при наданні позик, не втрачає банківська система в цілому. Внаслідок цього вона спроможна створювати кредитні гроші значно більші за ЇЇ надлишкові резерви. Але така спроможність банківської системи існує не завжди. Вона обмежується, зокрема, необхідністю формування комерційними банками обов'язкових резервів. їх величина зумовлюється резервною нормою і регулюється у законодавчому порядку, формування обов'язкових резервів робить джерелом кредитування лише надлишкові резерви.

Припустимо, що депозити банку 1 виросли на 1000. У резерві залишається 20%, тобто 200, а решта віддаються у позичку (норма резервів - відношення резервів до депозитів - у даному випадку становить 20% або 0,2). Таким чином, банк 1 збільшив пропозицію грошей на 800, і тепер воно дорівнює 800 + 1000 = 1800. Вкладники як і раніше мають депозити на суму 1000 одиниць, але й позичальники тримають на руках 800 одиниць, то є банківська система з частковим резервним покриттям здатна збільшити пропозицію грошей.

10. Грошові потоки та їх структура.

Для зясування механізму взаємодії сукупного грошового обігу і грошових потоків економістами заходу було розроблено умовну модель, відому як кругообіг доходів: продуктів,в якій застосовано ряд припущень і узагальнень.Субєкти:фірми-забезпечують сворення і реалізацію ВНП, домашні господарства-субєкти,які забезпечують виробництво ВНП основними факторами(робочою силою,засобами виробництва) і є кінцевими споживачами,державні структури-забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного національного доходу та нац. Продукту,здійснюючи вплив на реалізацію та споживання останнього, фінансові посередники-сукупність суб’єктів фінансового ринку, які,виступаючи в ролі посередників,можуть діяти на ринку від свого імені і за свій рахунок.1.Придбання фірмами ресурсів, запропонованих на ринок сімейними господарствами.2. Формування грошових доходів сімейних господарств – національний доход3.Купівля продуктів на внутрішньому ринку4. Податки5.Заощадження, що надходять на грошовий ринок6.Кредити, що одержані фірмами у фінансових посередників7.Інвестиції на розширення виробництва (купівля необхідних матеріальних цінностей8.Мобілізація урядом коштів на грошовому ринку9.Держзамовлення10.Купівля продуктів на світовому ринку11.Продаж продуктів через світовий ринок12. Продаж матеріальних цінностей через ринокпродуктів13.Надходження тимчасово вільних коштів14.Розміщення вільних коштів на світовому ринку15.Емісія додаткової грошової маси16.Вилучення надлишку грошових коштів