83Функція міри вартості грошей,її суть,сфера використання.

Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Двояке призначення цієї функції — виражати і вимірювати вартість — пояснюється тим, що вартість товару не може бути виражена інакше, ніж порівнюванням її з товаром — загальним еквівалентом, вартість якого загальновизнана І тільки через кількісне визначення в одиницях товару-еквівалента здійснюється вимірювання вартості товарів.Подвійне призначення міри вартості найчіткіше виявлялося в умовах використання благородних металів як грошового товару. Усі конкретні товари «шукали» тоді собі золотий чи срібний еквівалент і одержували ціну як певну вагову кількість цього металу. Такі «золоті» чи «срібні» ціни спочатку визначалися за ваговим масштабом і мало чим різнилися на всіх ринках.З початком централізованого карбування монет державами виник грошовий масштаб, або масштаб цін, який спочатку збігався з ваговим. З часом масштаб цін з певних причин істотно відхилився від вагового, причому в кожній країні різною мірою. Тому ціни, які виражалися в національних грошах, почали значно різнитися на різних ринках, що зумовило необхідність застосування спеціальних коефіцієнтів зіставлення валют (валютних курсів). В умовах обігу неповноцінних грошей механізм міри вартості істотно змінився. Між вартістю товару, яку потрібно виміряти, і грошовою ціною як результатом такого вимірювання немає золота, немає «золотої» ціни. Відпала потреба у ваговій кількості золота, що прийнята за грошову одиницю і слугує масштабом цін. Усі держави світу перестали фіксувати золотий вміст грошових одиниць. Створюється враження, що грошова одиниця безпосередньо вимірює вартість товару і що функція міри вартості зводиться до технічного обчислення, до забезпечення практики ціноутворення рахунковою одиницею.Представники сучасних економічних теорій, що не визнають трудової природи вартості, по суті, зводять функцію міри вартості до таких рахункових одиниць. Представники ж трудової теорії вартості намагаються пояснити механізм цієї функції з позиції трудового походження вартості. Одні з них вважають, що нерозмінні знаки лише представляють в обігу золото, яке й виконує функцію міри вартості так, як це було в умовах золотого обігу. На думку других, у сучасних умовах змінився сам механізм формування трудової вартості товарів настільки, що вона може вимірюватися грошима без внутрішньої вартості. Треті вбачають вихід у тому, що, оскільки сучасні гроші теж є носіями мінової вартості, через прирівнювання (обмін) їх до звичайних товарів можна забезпечити вимірювання вартості останніх.Жоден із цих підходів поки що не набув загального визнання. Проте останній із них здається нам найплодотворнішим.

84.Характеристика грошових агрегатів,грошова база

В умовах ринкової економіки гроші функціонують у різних формах на снові внутрішньої взаємодії,притаманної грошовим функціям.Грошова база-показник бази фінансування, яка є основною для формування грошових агрегатів, а не самим грошовим агрегатом.Величина грошової маси-номінальний вираз усієї сукупності грошей у всіх формах,що перебувають в економічному обороті на визначений момент часу(кінець місяця чи року).Це-один з кількісних показників,що характеризують стан грошового обігу. Показник грошової маси має надзвичайно велике значення для економіної стабільності.Для оцінки кількісних змін грошового обігу та розробки адекватних заходів грошово-кредитного регулювання використ показники структури грошової маси,що назив грошовими агрегатами.Критерієм поділу грошової маси на грошові агрегати є ступінь ліквідності активів Грошовий агрегат-це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів,які можуть слугувати альтернативними вимірниками грошової маси.Кількість агрегатів, які використовуються в статистичній практиці окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси, у спектрах активів, які розглядаються в національній практиці як гроші, у завданнях використання грошової маси в регулятивних цілях. Так, у США застосовуються чотири агрегати для визначення маси грошей, в Англії — п’ять, у Німеччині — три.Агрегат М1-найліквідніші форми грошей-готівкові гроші(банкноти,монети) та банківські вклади до запитання(трансакційні депозити). Агрегат М2=М1+строкові та заощаджу вальні вклади в комерц банках,а також короткотермінові державні цінні папери.Ці активи можна легко перевести в готівкові або депозитні гроші.Агрегат М3=М2+депозитні сертифікати,ощадні вклади в спец кредит установах,та деякі інші види фін активів.За характером це довгострокові активи,зокрема у формі ЦП,що обертаються на фінан ринку. В окремих країнах виділяють агрегат L=М3+банкывськы акцепти,комерц папери,державн ЦП(скарбницькі векселі,облігації)У статистичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3.М0=гроші поза банками(готівка), М1=М0+кошти на рахунках і поточних депозитах, М2=М1+строкові депозити та інші кошти(кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств та організацій), М3=М2+кошти клієнтів за трастовими операціями банків та ЦПвласного боргу банків.

85.Характеристика основних форм інфляції Інфляція – це тривале і швидке знецінення гр. внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. Вона виявляється в зростанні цін на товари, тарифи, послуги, у падінні вал. курсу нац. гр., у товарному дефіциті. Ін-я - прояв знецінення гр. незалежно від зв’язків між гр. і товарами на ринку. Ще в епоху повноцінних гр. ін-я просліджувалася в псуванні монет, зниженні варт. золота. Але розмах отримала при обсязі неповноцінних гр.

Форми прояву: 1) цінова – зростання цін, 2) девальвація – падіння курсу через розрив між цінами на внутрішн. ринку та на ринках інш. країн 3) ін-я заощаджень товарний дефіцит, ін-йні очікування.

Закономірності ін-го процесу – в залежності від співвідношення темпів росту пропозиції гр. та темпів знецінення гр. : 1 стадія – темп зросту пропозиції опереджає темпи знецінення гр. 2 – темпи знецінення гр. випереджають темпи зростання їх пропозиції.

За темпами знецінення гр. І: 1) повзуча – зріст цін до10% за рік; 2) галопуюча – до 100%непедбачене підвищення цін, яке не регулюється 3) гіперін-я – більше 50% - падає роль гр., поширюється бартер, стихійні процеси в ек.4)супергіперінфляція

Основні типи І-відкрита(постійне підвищення цін,виникає інфляційна спіраль»зарплата-ціни» )і закрита(тимчасове заморожування цін та доходів, встановлення граничних цін на продукцію,тотальний адміністративний контроль над цінами)