
- •«Розвиток соціальної психології за рубежем»
- •3.Основні теорії зарубіжної соціальної психології
- •3.1 Психоаналіз
- •Динамічна теорія функціонування групи (в.Байон)
- •Теорія розвитку групи (в.Бенніс, г.Шепард)
- •Тривимірна теорія інтерперсональної поведінки (в.Шутц)
- •3.2 Біхевіоризм
- •Теорії агресії й наслідування (Підхід н.Міллера й д.Долларда)
- •Теорії діадичної взаємодії (Підхід д.Тібо й г.Келлі )
- •Підхід д. Хоманса . Теорія соціального обміну
- •3.3 Когнітивізм
- •Теорія структурного балансу Хайдера
- •Теорія комунікативних актів т. Ньюкома
- •Теорія когнітивного дисонансу л. Фестингера
- •3.4 Символічний інтеракціонізм
- •Символічний інтеракціонізм (Дж.Мід, г.Блумер)
- •Рольові теорії ( р.Лінтон, м.Дойч)
- •Теорії референтної групи (г.Хайман, р.Мертон)
- •Список використаної літератури
Теорії референтної групи (г.Хайман, р.Мертон)
Розробка теорій референтної групи в сучасній західній соціальній психології пов'язана насамперед з іменами таких авторів як Г.Хайман, Т.Ньюком, М.Шеріф, Г.Келлі, Р.Мертон і ін. Розробка основних положень сучасної теорії референтної групи почалась з 40-х років ХХст.
Термін „референтна група” був запропонований американським соціальним психологом Г.Хайманом у 1942 р. М.Хайман не дав визначення цього поняття, а просто використовував його для позначення групи людей, з якою випробуваний порівнював себе при визначенні свого статусу. Пізніше поняття „референтна група” позначили як таку групу до якої індивід відносить себе психологічно, і на цінності й норми якої він орієнтується.
Т.Ньюком виділив позитивні й негативні референтні групи.
Позитивною референтною групою вважається така група, норми й орієнтації якої приймаються індивідом і які викликають в індивіда прагнення бути прийнятим цими групами.
Негативною референтною групою вважається така група, що викликає в індивіда прагнення виступити проти неї й членом якої він не хоче себе вважати.
На думку Т.Ньюкома, „бунт підлітка” можна вважати проявом поведінки в ситуації, коли батьки виступають для нього як негативна референтна група.
Висновок
З вищесказаного випливає , що в полі зору соціального психолога може поперемінно опинятися то особистість , на яку впливають інші індивіди , то групи або маси людей , які мають величезну силу заразливого впливу на оточуючих.
Ці відмінності в точці відліку , в позиції, з якої можна дивитися на соціально- психологічні явища , вже давно послужили грунтом для різноманіття уявлень дослідників про те , що ж є предметом даної науки.
Склалося два основних напрямки , а точніше сказати , дві як би взаємовиключні один одного погляду на предмет соціальної психології .
З однієї точки зору , таким предметом є окремий індивід або особистість , але ніяк не група , спільність або маса людей. Цієї думки дотримувався, зокрема , французький соціальний психолог Габріель Тард , автор концепції наслідування , згідно з якою маса людей здатна лише наслідувати , копіювати і тиражувати тс чи інші еталони і новації , запропоновані окремими видатними людьми.
З іншого - навпаки , не окремий індивід , а саме великі соціальні групи , народи і маси повинні бути і є дійсним предметом соціальної психології . Так вважали німецький психолог Вільгельм Вундт і французький соціальний психолог Гюстав Лебон . Їх основні аргументи такі :
1 . Окремий індивід смертний. Народ же , його психологія - міфи , звичаї, мову , традиції - безсмертні. Окремий індивід , народжуючись , лише засвоює духовні цінності народу і тимчасово користується їх багатством.
2 . Навіть якщо руйнуються сформовані духовні цінності суспільства і народу , то на арену історії виходить безособова і неприборкана у своїй силі маса .Майже протягом століття можна було спостерігати зіставлення і протиборство різних точок зору на предмет соціальної психології як у нас , так і за кордоном.
Отже , предметом соціальної психології є соціальна психіка людини у всьому різноманітті її проявів. Або інакше - це як особливості психічного стану та поведінки індивіда в групі , масі та колективі , так і специфіка сукупної , тобто спільної групової , колективної і масової психічної життєдіяльності людей.